13.11.06
Справа №АC16/577-06.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді - Малафеєвої І.В.,
секретаря судового засідання - Логоша О.М.,
розглянувши справу
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-енергопром» м. Суми
до відповідача Державна податкова інспекція в м. Суми
про визнання протиправним та нечинним податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
від позивача Гордієнко Л.В.
від відповідача Устименко О.М.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 30.10.2006р. до 13.11.2006р. до 10 год. 40 хв.
Суть спору: Позивач просить суд визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення - рішення №000003 2305/0/1790 від 17.01.2005р.
09.10.2006р. ним доповнені позовні вимоги і відповідно поданої заяви він просить суд визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення - рішення №0000032305/0/1790 від 17.01.2005р., №0003181505/0/55905 від 29.08.2006р., №0003161505/0/55907 від 29.08.2006р., №0003171505/0/55908 від 29.08.2006р.
Однак заявою від 09.11.2006р. позивач уточнив свій позов і повернувся до первісно заявлених вимог.
Відповідач проти позову заперечує, рішення вважає законним та обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.
На підставі акту про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми - Енергопром" з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість за серпень 2004р. №3/23-513/5-14016648 від 14.01.2005р., ДПІ в м. Суми податковим повідомленням - рішенням № 000003 2305/0/1790 від 17.01.2005р. зменшило позивачу суму бюджетного відшкодування заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів з податку на додану вартість у розмірі 82862,00 грн.
Встановлено, що позивач за період серпень 2004р. подав до ДПІ в м. Суми декларацію з податку на додану вартість №123920 від 20.09.2004р. та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №156119 від 30.11.2004р. з зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету протягом трьох наступних звітних періодів шляхом зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість в розмірі - 89468,00 грн.
В розділі III акту перевірки було підтверджено до відшкодування суму 6606,00 грн.
Крім того, перевіркою було встановлено, що в серпні 2004р. підприємством до складу податкового кредиту звітного періоду згідно податкової накладної №76 від 20.08.2004р., отриманої від СВКЗВіСЩф) ДП "Київприлад" віднесено суму ПДВ 82862,00 грн. з вартості ламп та вимикачів зі складу освітлювальної мережі літаків типів МІГ, Ан та гелікоптерів. Для проведення зустрічної перевірки 23.11.2004р. направлено запит в адресу Переяслав-Хмельницької ОДП1 в Київській області з метою підтвердження включення до складу податкових зобов'язань суми ПДВ 82862,00 грн. по наведеному переліку товарів. Відповідь на запит не надійшла, але згідно інформації, отриманої начальником відділу ОБФСПД ГВПМ , ДПІ в м. Суми Орищенко В.М. в зв'язку з оперативним супроводженням перевірки встановлено, що СВКЗВіСП(ф) ДП "Київприлад" є посередником. Постачальником є ПП "ПРО-ТЕК", де комітент ПП "ПРО-ТЕК" доручає комісіонеру СВКЗВіСП(ф) ДП "Київприлад" укласти угоду з третьою особою від свого імені про купівлю-продаж ламп та вимикачів. Відповідно до п. 11.34 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97 - ВР, у період до 01.01.2007р. операції з поставки продукції (послуг), яка вироблена визначеними законодавством підприємствами літакобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
В акті перевірки відповідач зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникає тільки при фактичній надмірній сплаті податку на додану варість у відповідності до вимог п. 1.3, п. 1.8, ст. 1, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97 - ВР. Державною податковою службою не було підтверджено сплату ПДВ в ланцюгу до кінцевого виробника, так як не було можливості встановити фактичного виробника цього товару.
Тому відповідачем було зменшено до відшкодування на особовому рахунку ТОВ "Суми-Енергопром" податку на додану вартість з бюджету шляхом зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість протягом трьох наступних звітних періодів 82862,00 грн., в результаті порушення п. 1.3, п. 1.8, ст. 1, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97 - ВР.
Однак Актом про результати проведення планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Суми - Енергопром" за період з 01.01.2004р. по 30.09.2005р. №1178/235/14016648 від 22.11.2005р., порушень порядку визначення ПДВ не встановлено, а за серпень 2004р. підтверджено правильність визначення підприємством суми від'ємного значення податкового зобов'язання на суму 89468,00 грн.
Не зважаючи на це, податкове повідомлення - рішення №000003 2305/0/1790 від 17.01.2005р. скасоване не було, а зменшена ним сума податку на додану вартість до відшкодування на особовому рахунку підприємства не відновлена.
Відповідно до п.п. 7.7.3. н. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97 - ВР, в редакції що діяла до 01.06.2005р., у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті (різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду), має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Відповідно до п. 4 Указу Президента "Про деякі зміни в оподаткуванні" №857/98 від 07.09.1998р., у разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів.
Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Безпосередній контрагент позивача - СВКЗВіСП(ф) ДП "Київприлад" зареєстроване в органах держаної податкової служби платником податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладні. Отже, податковий кредит позивача у розмірі 82862,00 грн. сформовано на підставі належно оформленої податкової накладної №76 від 20.08.2004р., складеної у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, що відповідає Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997р. №165. Ця податкова накладна має усі реквізити передбачені п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Виконання договору підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №000194 від 20.08.04р. на суму 497172,00 грн. та платіжними дорученнями №211 від 26.08.2004р. - 75000,00 грн., №213 від 26.08.2004р. -122000,00 грн., №214 від 27.08.2004р. - 150000,00 грн., №215 від 30.08.2004р. - 150172,00 грн. Зазначені факти, а саме реєстрація СВКЗВіСП(ф) ДП "Київприлад" платником ПДВ на момент виписки податкової накладної, наявність податкової накладної №76 від 20.08.2004р., товарність операції, а також оплата вартості товару безготівковим розрахунком перевіркою підтверджується.
Згідно ст. 67 Конституції України від 28.06.1996р. кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.
Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку , що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 82862 грн., згідно податкової накладної №76 від 20.08.2004р., а його позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №000003 2305/0/1790 від 17.01.2005р.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
4. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
Повний текст постанови складений і підписаний 16.11.2006р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.