04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
05.09.2012 № 5011-71/5989-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю представників:
від позивача:не з'явився;
від відповідача: Ільяшов Б.М. (довіреність б/н від 16.05.2011);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2012
у справі № 5011-71/5989-2012 (суддя Нечай О.В.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова
компанія "
про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги в розмірі 15 813,94 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2012 у справі № 5011-71/5989-2012 позов публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги у розмірі 15 813,94 грн. задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 15 813,94 грн., в іншій частині позову відмовлено, судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. покладено на позивача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позову, приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статті 1191 Цивільного кодексу України, статей 27, 36, 37 Закону України „Про страхування", незастосуванням статті 993 Цивільного кодексу України.
Скаржник зазначає, що публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" не зверталося до нього з вимогою про виплату страхового відшкодування.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення - без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" апеляційну скаргу підтримав.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Приватним акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „Інго-Україна" (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов до приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" (далі по тексту - відповідач) про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 5 573,00 грн.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, згідно договору автомобільного страхування від 04.02.2008 № 11/72/АХ/2.1.5.1 публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" застраховано майнові інтереси Нуждіна Геннадія Михайловича, пов'язані з володінням, використанням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Хюндай", державний номерний знак АН 3417 СР.
Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 125 800 грн., франшиза - 0 грн. Строк дії договору - з 05.02.2008 по 04.02.2009.
02.12.2008 при виїзді з вул. Набережної на пр. Ілліча у Ворошиловському районі м. Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: автомобіля марки "Део", державний номерний знак АН 8356 ЕА, під керуванням водія Радченка В.В. та автомобіля марки "Хюндай", державний номерний знак АН 3417 СР під керуванням водія Нуждіна Г.М., автомобіля марки "Інфініті", державний номерний знак АН 1247 СТ, під керуванням водія Боборова К.В.
Зазначене підтверджується довідкою ВДАІ м. Донецька від 29.12.2008 № 10497.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.12.2008 Боброву К.В. визнано винною у порушенні пункту 16.11 Правил дорожнього руху України та скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно складеного суб'єктом оціночної діяльності - Голубенко А.О. висновку від 09.01.2009 № 7/1, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику транспортного засобу марки "Хюндай", державний номерний знак АН 3417 СР, складає 22 179,42 грн.
На підставі сформованого страхового акту № 11/9332/2.1.5.1 від 22.04.2009 р. та розрахунку суми страхового відшкодування № 9332 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16 323,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1242 від 06.05.2009, № 1574 від 21.10.2009.
Відповідальність власника транспортного засобу автомобіля "Інфініті", державний номерний знак АН 3417 СР, Бобрової К.В. застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5182617. Строк дії - з 22.03.2008 по 21.03.2009. Ліміт відповідальності - 51 000 грн. Франшиза - 510,00 грн.
Адресована відповідачу вимога публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" від 02.02.2008 про виплату стархового відшкодування залишена без задоволення.
Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно статті 29 названого закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Суб'єктом відповідальності за шкоду, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки (самим джерелам чи їх володільцям), відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Наявними матеріалами підтверджується, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Бобрової К.В., відповідальність якого як власника автомобіля "Інфініті", державний номерний знак АН 3417 СР, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" у відповідності до полісу страхування № ВВ/5182617.
Відповідач, який є страховиком Бобрової К.В., не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому. Натомість, як вже було зазначено, позивач сплатив потерпілому страхове відшкодування за договором добровільного страхування, у зв'язку з чим до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач набув право регресного позову до відповідача, у зв'язку з чим позов про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування підлягає задоволенню з урахуванням франшизи та в межах ліміту відшкодування, встановлених полісом № ВВ/0558172, в сумі 2 333,89 грн.
Крім того, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено позовні вимоги про відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за рахунок відповідача, оскільки зазначений спір виник внаслідок неправильних дій позивача.
З урахуванням встановлених обставин справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
На таких підставах, рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні всіх обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2012 у справі № 5011-71/5989-2012 залишити без змін.
Справу № 5011-71/5989-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Постанова виготовлена та підписана 07.09.2012.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Доманська М.Л.
Пантелієнко В.О.