05.09.2012 року Справа № 14/5005/16051/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.
за участю представників сторін:.
від позивача: Берчук С.Г., представник, дов . № 5 від 03.01.12
від відповідача: Цебратенко В.К., директор
Вяльченко Д.В.., представник, дов. № 5 від 27.09.12
Соболєва З.Ю., представник, дов. № 60 від 04.01.12
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 року у справі № 14/5005/16051/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех", м. Дніпропетровськ
про стягнення 96307,70 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011р. ( суддя Панна С.П.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроспецсталь" 2080 грн. - основного боргу, 2808 грн. - штрафу, 52097 грн. 28 коп. - неустойки, 1926 грн. 16 коп. - судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване обґрунтованістю вимог позивача, які доведені матеріалами.
В частині відмови у стягненні 298,10 грн. пені за несвоєчасне повернення передоплати рішення суду мотивоване тим, що судом за це порушення договору стягнуто 2 808 грн. штрафу, а згідно ст..61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех" посилається на те, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, та не врахував при винесення рішення по справі доводи та докази Відповідача, які мали суттєве значення для вирішення справи. Окрім того, суд першої інстанції жодним чином не врахував той факт, що прострочення у постачанні товару, а в подальшому неможливість його поставки виникли не з вини Відповідача. Відповідач повинен був виконати роботи з наплавки бронзовим шаром на стальну заготівку згідно креслення. При цьому повинна бути використана бронза Р202. Але замість цієї бронзи Позивач для наплавки зазначив бронзу марки БР О5Ц5С. Внаслідок чого, з технічних причин, зазначена в замовленні бронза БР О5Ц5С5 не могла бути використана, тому що не створювався якісний припой. Тому, Відповідачем був зроблений висновок, що присутність цинку в бронзі, що використовувалася не дозволяє отримати якісний результат з наплавки. Тому, Відповідач звернувся до Позивача з проханням дозволити застосувати безцинкову бронзу, яка за вартістю дорожче оловянисто-цинкової. Однак листом від 12.07.2011р. за № 213-3531 Позивач відмовив в цьому Відповідачеві. У зв'язку з неможливістю виконання замовлення позивача з технічних причин відповідач погодився з пропозицією позивача про розірвання договору і повернення передоплати. Оскільки причиною неможливості виконання замовлення є обрана позивачем бронза, то суд безпідставно стягнув пеню у розмірі 52097,28 грн. Просить рішення скасувати в частині стягнення пені.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та зазначили, що виготовлення замовлення виявилося неможливим у зв'язку з застосуванням цинкової бронзи. Відповідачем було виготовлено в якості експерименту дві втулки з фтористої бронзи, замість цинкової. Втулки вийшли належної якості і були поставлені позивачу та запропоновано змінити бронзу на фтористу. Однак позивач відмовився. У зв'язку з технічною неможливістю виконання замовлення відповідач погодився з пропозицією позивача про розірвання договору. За таких обставин, згідно ст..607 ЦК України, зобов'язання припиняються неможливістю його виконання. Просять апеляційну скаргу задовольнити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що умови договору з боку позивача були виконані належним чином. Відповідач, підписавши договір, прийняв на себе зобов'язання поставити товар, який обумовлений Специфікацією. Умови договору не виконав, поставив лише 2 втулки. Посилання відповідача на неможливість виготовлення втулок із застосуванням бронзи, зазначеної у Специфікації, спростовується виготовленням відповідачем двох втулок. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про форс-мажорні обставини, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу та вказала, що відповідачем не доведено неможливості виконати свої зобов'язання за Договором у зв'язку з використанням зазначеної у договорі бронзи. У листах на адресу позивача відповідач кожний раз вказував різні підстави неможливості своєчасного виконання замовлення. Просить рішення суду залишити без змін.
За клопотання відповідача, для вирішення питання щодо технічної можливості виготовлення втулок, згідно специфікації, апеляційним господарським судом призначалася судова експертиза, проведення якої доручалося Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Інститутом експертиза не була проведена у зв'язку з відсутністю експерта відповідної галузі знань.
Для проведення експертизи, апеляційний господарський суд, зв'язувався з науково-дослідними інститутами судових експертиз Харкова, Києва, Донецька. Однак останні також повідомили про неможливість проведення експертизи та порекомендували звернутися до наукових установ.
На звернення суду до Національної металургійної академії України остання повідомила про можливість надати висновок на поставлені питання фахівцями кафедри ливарного виробництва.
Згідно письмового пояснення зав.кафедрою ливарного виробництва та доценту цієї кафедри, технологічний процес виготовлення замовлених втулок складається з того, що на стальну трубу наплавляється бронза за рахунок електричної дуги або електрошлаковим способом центробіжної технології. Заміна свинцевої бронзи Р202 на бронзу Бр О5Ц5С5 неможлива у зв'язку з тим, що до складу бронзи БР О5Ц5С5 входить цинк, температура кипіння якого складає 907оС. Під час зварювання здійснюється розплавлення поверхневого слою стальної заготовки (температура плавлення сталі -1450-1520оС) і наплавляємої бронзи. При цьому цинк починає кипіти внаслідок чого утворюються газові раковини, які є причиною браку (т.2 а.с.106-107).
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
01.12.10р. між Відкритим акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дніпроспецсталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех" укладений договір за № 11101386 на поставку товару, асортимент, ціна, кількість, строки поставки погоджуються в Специфікації (п.1.3. Договору).
Згідно Специфікації №1 до Договору товаром є втулка шейки ексцентрикового валу SX25-02.19 „а" (матеріал: сталь 20, бронза БР О5Ц5С5, з нанесенням слою баббіту) у кількості 8 шт. на суму 32 000 грн. та втулок ексцентрика ексцентрикового валу SX25-02.21 „а" (матеріал: сталь 20, бронза БР О5Ц5С5, з нанесенням слою баббіту) у кількості 8 шт. на суму 29 600 грн. Загальна вартість товару становить 73 920,00 грн. з ПДВ.
Поставка товару здійснюється протягом 60-ти календарних днів з моменту надходження 50% передоплати на р/р позивача.
Пунктами 1.2., 2.2., 4.1., 4.2. сторони встановили, що товар поставляється на умовах СРТ м. Запоріжжя, ВАТ „Дніпроспецсталь". Загальна сума Договору складає 73920,00грн., в т.ч. 12320,00грн.
Сплата товару -50% передплати, оплата залишку суми здійснюється по факту поставки, протягом 30 календарних днів. Підставою для оплати є оригінал рахунку.
При виконанні покупцем передплати і в разі неможливості поставки товару постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти покупця протягом 10-ти банківських днів від дати вимоги про повернення передоплати та сплатити покупцю штраф в розмірі 10% від суми передоплати. За прострочення повернення суми настає відповідальність, що випливає з несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, тобто постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
Згідно п. 9.2. Договору, за прострочення поставки товару, постачальник виплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості непоставленого чи прострочено поставленого товару за кожен день прострочення.
На виконання умов Договору, ПАТ „Дніпроспецсталь" платіжним дорученням № 338922 від 16.12.10р. перерахувало на рахунок відповідача передплату у розмірі 36 960,00 грн. яка отримана останнім 16.12.10р.
05.07.11р. відповідач поставив позивачу 2 втулки на суму 8 880,00 грн. з ПДВ. Інші 14 втулок на загальну суму 65040,00 грн. з ПДВ позивачу не були поставлені.
13.09.2011р. позивач направив відповідачу лист в якому вимагав повернути передоплату у розмірі 28 080 грн. та сплатити штраф у розмірі 10% у зв'язку з неможливістю виготовити та поставити товар.
Відповідач погодився повернути передоплату та сплатити 10% штрафу, про що повідомив позивача листом №105 від 22.09.2011р.
Відповідач зобов'язання щодо повернення суми передоплати у розмірі 28 080,00 грн. не виконав.
У зв'язку з неповерненням відповідачем передоплати позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 28 080 грн., 6 808 грн. штрафу, 298,10 грн. пені за порушення строків повернення передоплати, 65 121,60 грн. неустойки за порушення строків поставки.
Колегія суддів частково погоджується з рішенням господарського суду у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, товар в повному обсязі не поставив, залишок передоплати в обумовлений термін не повернув. Доказів повернення 28 080 грн. не надав.
За таких обставин господарський суд правильно стягнув 28 080 грн. боргу.
Що стосується стягнення пені та штрафу за несвоєчасне повернення передоплати, то колегія суддів частково погоджується з рішенням суду в цій частині у зв'язку з наступним.
Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили повернення передоплати та сплату 10% штрафу у разі не поставки товару в 10 денний термін з моменту вимоги, а у разі порушення цього строку сплату пені.
Господарський суд правильно стягнув 2 808 грн. штрафу і неправильно відмовив у стягненні пені, мотивуючи тим, що за допущене правопорушення стягнуто вже штраф.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
Діюче законодавство не встановлює обмежень для учасників господарський відносин передбачити в договору одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стягнення одночасно штрафу та пені за порушення господарського зобов'язання не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Договором сторони передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення зобов'язання щодо повернення передоплати.
Тому вимоги позивача про стягнення 298,10 грн. пені підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду в частині стягнення 52 097 грн. неустойки.
Відповідно до креслень, наданих позивачем відповідачу для виготовлення втулок, у виготовлені втулок застосовується бронза Р202 (т.2 а.с.74, 75). У договорі сторони замінили бронзу Р202 на О5Ц5С5.
Як вбачається з переписки сторін 13.04.11р.відповідач звернувся з пропозицією до позивача збільшити товщу наплавленого слою, у зв'язку з тим, що після механічної обробки наплавлених втулок виявлені дефекти в наплавленому слої. У відповідь листом від 21.04.2011р. позивач не погодив збільшення товщини слою.
В листі від 12.05.2011р. відповідач вказує, що причино браку є недостатність підігріву металу, у зв'язку із зменшенням потужності електроенергії власником та просить подовжити строки виготовлення. А листом від 16.05.2011р. повідомив про можливість продовження робі (є нові ідеї) (т.1 а.с.75).
Згідно доповідної записки інженера Івашина Ю.І. директору відповідача від 06.07.2011р. наплавлення бронзою ОЦС 5-5-5 не дає належних результатів. При виготовлені двох втулок із застосуванням бронзи БрОФ10-1, у складі якої відсутній цинк, було виготовлено втулки належної якості. При проведні досліджень було встановлено, що бронза ОЦС 5-5-5 не використовується для даного виду виробів (т.2 а.с.92).
Листом від 12.07.2011 позивач відмовився від заміни бронзи ОСЦ на БрОФ.
З пояснень відповідача в судовому засіданні та неведеної переписки вбачається, що відповідачем приймалися всі можливі заходи для виконання умов договору і відповідач погодився на розірвання договору, лише після того як дійшов висновку про технічну неможливість виконання зобов'язання.
Неможливість виконання замовлення із застосуванням бронзи О5Ц5С5 підтверджується письмовим поясненням фахівців Національної металургійної академії України, наданими в порядку ст..30 ГПК України., згідно яких при виробництві біметалевих втулок (відповідно до креслень) із стальною основою і слоєм бронзи, наплавляємої електричною дугою або електрошлаковим способом центр обіжної технології заміна бронзи Р202 на бронзу О5Ц5С5 неможлива, так як цинк у бронзі кипить при 907 градусів С і утворює газові раковини в наплавленому слої (т.2 а.с. 106-107).
Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст..614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, і неможливість виконання пов'язана саме з об'єктивними технічними можливостями. А тому вини (умислу або необережності) у порушенні зобов'язання в діях відповідача немає.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 65 121,60 грн. слід відмовити.
У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга підлягає задоволенню. Рішення господарського суду слід скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Витрати з судового збору за розгляд справи покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а за апеляційну скаргу на позивача. Оскільки з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 618,91 грн. за вирішення позову, а з позивача на користь відповідача 963,08 грн. судового збору за апеляційну скаргу, то на користь відповідача підлягає стягненню 344,17 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех", м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 року у справі № 14/5005/16051/2011 скасувати частково та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех", м. Дніпропетровськ на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя 28 080 грн. основного боргу, 2808 грн. -штрафу, 298,10 грн. пені.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех", м. Дніпропетровськ 344,17 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ Л.О.Чимбар
__________________ Л.В.Чоха
Повний текст постанови складено 06.09.12 р.