ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/8826-2012 04.09.12
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"
ДоПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто"
Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 750,39 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Великородний А.О.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 750,39 грн.
Ухвалою від 05.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Від позивача 18.07.2012р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, та клопотання слухати справу в даному судовому засіданні за відсутності повноважного представника сторони.
Представником відповідача в судовому засіданні 19.07.2012р. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Вимоги ухвали суду від 05.07.2012р. відповідачем не виконано.
Від Моторно (транспортного) страхового бюро України на судовий запит згідно ухвали суду від 05.07.2012р. надійшла відповідь.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи,
В призначене судове засідання з'явився представник відповідача. Письмовий відзив на позов відповідач не подав та не надіслав; в судовому засіданні проти позову представник висловив своє заперечення та просить в позові відмовити.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що:
04.12.09р. між позивачем та Піскун А.С. був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-2460/09.010.
12.03.12р. близько 17 год. 30 хв. У м. Львові по вул. Зеленій, 131 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «БМВ 320», д.р.н. ВС 4381 ВХ під керуванням Піскун А.С.
Відповідно до Постанови Франківського районного суду м. Львова від 30.04.2010р. ДТП сталася в результаті порушення Піскун А.С. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність Піскун А.С. була застрахована у ВАТ «УСК Дженералі Гарант»за полісом №ВС/1132454.
На виконання умов договору страхування, з урахуванням наданого страхувальником акту виконаних робіт, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 7020,65 грн.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною першою статті 119-1 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
За таких обставин саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.
Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Таким чином сума страхового відшкодування становить 7020,65 грн.
В частині заявлення Позивачем до стягнення 540,08 грн. пені за прострочення сплати йому Відповідачем страхового відшкодування в порядку регресу, суд зазначає наступне.
Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено розміру неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП.
За ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З матеріалів справи не вбачається укладення між сторонами по справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних - регресних правовідносинах сторін, також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення заявленої позивачем 589,02 грн. пені.
Крім того, згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Тобто, положення п. 37.2 ст. 37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки останні (сторони) є страховиками, а у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика (аналогічної думки дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 4/17-3520-2011 від 27.03.2012р.).
Крім того, відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Таким чином, як вже було зазначено, виходячи зі змісту норм ст. 992 ЦК України та п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.
Отже, ні Цивільним кодексом України, ні Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).
За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.
З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 540,08 грн., нарахованої на суму страхового відшкодування, не підлягають задоволенню.
Крім того, в силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок інфляційних та трьох процентів річних; розрахунки містяться в матеріалах справи.
Отже, з відповідача додатково підлягає стягненню інфляційні в сумі 42,12 коп. та 3 % річних в сумі 114,83 грн.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (м. Київ, Печерський узвіз, 3; код ЄДРПОУ 14229456) 7020 (сім тисяч двадцять) грн. 65 коп. -суму страхового відшкодування, 114 (сто чотирнадцять) грн.. 83 коп. -інфляційних, 42 (сорок дві) грн. 12 коп. -3 % річних, 1490 (одна тисяча чотириста дев'яносто) грн.. 56 коп. - суму судового збору.
В решті вимог в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.09.12р.
Суддя І.О.Домнічева