ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-9/8753-2012 04.09.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»
Про стягнення 21422,17 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 21422,17 грн., з яких 19751,17 грн. основної заборгованості за Договором №25/07/753 від 01.08.2011р., 254,48 грн. трьох відсотків річних, 101,72 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання, 1314,80 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати, до яких входить сплата судового збору у розмірі 1609,50 грн. та оплата послуг адвоката у розмірі 2500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №25/07/753 від 01.08.2011р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 231, 509, 526, 546, 547 549, 551, 611 615, 625, 626, 629, 655 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/8753-2012, розгляд справи призначено на 26.07.2012 року.
В судовому засіданні 26.07.2012р. відкладення розгляду справи на 14.08.2012 року у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.
Представники сторін в судове засідання 14.08.2012 року не з'явилися вдруге, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 26.07.2012 року не виконали, про причини неявки не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2012р. розгляд справи відкладено на 04.09.2012р. через повторну неявку сторін в судове засідання.
31.08.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі, оригінали видаткових накладних.
У судове засідання 04.09.2012р. позивач і відповідач не з'явилися втретє, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, вимоги Ухвали суду від 14.08.2012р. проігнорували.
У пункті 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
1 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»(далі по тексту -Позивач, Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір купівлі-продажу №25/07/753 (далі по тексту - Договір).
У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товар згідно з умовами даного Договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі Специфікації, затвердженої Сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим Договором, їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього Договору (Додаток №3 «Специфікація/Прайс-Ліст»).
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що Покупець оплачує грошові кошти на протязі 14 календарних днів, за проданий товар, за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів. Але у будь-якому випадку кінцевий строк оплати складає 100 календарних днів з моменту отримання товару.
У відповідності до п. 7.1. Договору, Договір укладений строком до 31 грудня 2011 року включно, та автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менш ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.
Згідно п. 7.3. замовлення, які відправляються по факсу чи електронній пошті (які зазначені серед реквізитів сторін) Покупцем для Постачальника, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для Сторін, можуть бути представлені до судових інстанцій в якості належних доказів та не можуть заперечуватись сторонами.
Як на те посилається Позивач у позовній заяві на виконання умов Договору, у період з 29.09.2011 року по 02.11.2011 року ним було поставлено Відповідачу товар на суму 27792,73 грн., що підтверджується накладними: №817257 від 29.09.2011р. на суму 12963,05, №843409 від 12.10.2011р. на суму 3285,28 грн., №837771 від 13.10.2011р. на суму 3570,76 грн., №855818 від 02.11.2011р. на суму 7973,64 грн.
Постачальником було направлено на адресу Покупця досудове попередження №505 від 16.01.2012р. та акт звірки взаєморозрахунків за період від 01.07.2011р. по 30.11.2011р., підписаний Покупцем.
За твердженням Позивача станом на 06.06.2012р. Відповідачем частково оплачено заборгованість на суму 8000, 00 грн. та повернуто товар на суму 41,56 грн.
У зв'язку з несплатою Відповідачем коштів за поставлений товар, станом на момент подання заяви та розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 19751,17 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 254,48 грн. трьох відсотків річних, 1314,80 пені та 101,72 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою Договір №25/07/753 від 01.08.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 27792,73 грн., що підтверджується накладними: №817257 від 29.09.2011р. на суму 12963,05, №843409 від 12.10.2011р. на суму 3285,28 грн., №837771 від 13.10.2011р. на суму 3570,76 грн., №855818 від 02.11.2011р. на суму 7973,64 грн. оригінали яких, скріплені підписами та печатками сторін додано Позивачем до матеріалів справи.
Факт отримання товару уповноваженою особою Відповідача підтверджується наданою до матеріалів справи копіями довіреностей №260 від 28.09.2011р. та №268 від 11.10.2011р.
Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
Всупереч умовам договору та наведеним вище нормам права, Відповідач повернув Позивачу товар на загальну суму 41,56 грн. згідно накладної повернення №41443 від 13.10.2011р. та у період з 10.11.2011р. по 12.04.2012р. сплатив кошти у сумі 8000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 19751, 17 грн. (27792, 73 грн. вартість поставленого товару -8041,56 грн. сума сплаченого/повернутого Відповідачем товару = 19751,417 грн.) Відповідачем суду не надано.
Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 19751,17 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.6. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 19751,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, Позивач на підставі п. 3.10. Договору просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 1314,80 грн. з урахуванням настання строку оплати за кожною накладною в межах строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.
У відповідності до п. 3.10. Договору, за порушення строку оплати товару, визначеного п. 3.6. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань. Нарахування пені припиняється через 12 місяців, коли зобов'язання повинно було бути виконаним.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та перевіривши розрахунок Позивача, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені на суму 1314,80 грн.
Також, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 254, 48 грн. трьох відсотків річних та 101, 72 грн. інфляційних збитків, з урахуванням настання строку оплати за кожною накладною
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача, правильність якого перевірено судом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1270 від 14.07.2004р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначено наступне:
Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.
Позивачем до позовної заяви додано: Угоду про надання адвокатських послуг №68 від 09.01.2012р., яка підписана між ТОВ «Спар-Центр»та адвокатом Бахтігозіна О.А. (розмір гонорару згідно якої складає 2500, 00 грн.); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №522 грн. Бахтігозіна О.А.; видатковий касовий ордер б/н від 09.01.2012р. на підтвердження сплати гонорару за Угодою№68 від 09.01.2012р. на суму 2500, 00 грн.
Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609, 50 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 2500,00 грн. покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А; код ЄДРПОУ 36148976; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія»(91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2; код ЄДРПОУ 31594936) 19751 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 17 коп. основної заборгованості, 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 48 коп. трьох відсотків річних, 101 (сто одна) грн. 72 коп. інфляційних збитків, 1314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 80 коп. пені, 2500 (дві тисячі п'ятсот) 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.09.2012р.
Суддя Г.П. Бондаренко