27.08.2012
Справа № 2/0553/307/12
27 серпня 2012 року м. Макіївка
Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
Головуючого судді Маркєлова Р.І.
При секретарі Когунь А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
Позивачка звернулася до суду з позовом вказуючи, що 25 січня 2001 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1, житловий будинок АДРЕСА_1, на земельній ділянці, на якій знаходиться: жилий будинок А1, шлакоблочний, жилою площею 47,7 м2, літня кухня Б1, убиральня В1, гараж Д1, сарай Е1, Ж ? колодязь, 1 споруди. Домоволодіння належало відповідачу ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Четвертою макіївською державною нотаріальною конторою, 23 січня 2001 року, за реєстраційним номером 2-40 і зареєстрований в КП "БТІ м. Макіївки" 25.01.2001 року за реєстраційним номером 183 36818. На сьогоднішній день будинок №19. розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування жилого будинку, завіреного державним нотаріусом Колонтай О.Я. Четвертою макіївською державною нотаріальною конторою від 25 січня 2001 року і зареєстрований в реєстрі № 2-59. Позивачка звернулася у відділ земельних ресурсів щодо переоформлення земельної ділянки, яка закріплена за вказаним будинком, на її ім'я, але це виявилося неможливим, оскільки земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, який розташований за вищевказаною адресою площею 0,0581 га, було передано у власність ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Макіївської міської ради народних депутатів від 06.08.1997 року №425 і їй виданий державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований за № 6768. ОСОБА_4, є покійною матір'ю відповідача, після смерті якої він отримав у спадок, зазначений вище будинок. Оскільки договором дарування жилого будинку № 19, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, розмір земельної ділянки не визначено, до набувача, тобто до позивачка ОСОБА_1, переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком і на частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, тобто в розмірі 0,0581 га. Будинок із земельною ділянкою, на якій він побудований, є єдиним об'єктом нерухомості і штучне розділення його на два об'єкти не відповідає принципам законодавства. На сьогоднішній день відповідач ОСОБА_2 проживає в Росії і не бажає переоформити земельну ділянку на ім'я позивачки ОСОБА_1
На підставі викладеного, позивачка просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1, яка надана для подальшого будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 в повному обсязі підтримала свій позов та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про місце та час судового розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надійшло.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши та проаналізувавши надані по справі письмові докази вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в заочному порядку з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частинами 1, 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1 ст. 61 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі договору дарування жилого будинку, завіреного державним нотаріусом Колонтай О.Я. Четвертою макіївською державною нотаріальною конторою від 25 січня 2001 року і зареєстрований в реєстрі № 2-59, вказано, що ОСОБА_1 прийняла в дар жилий будинок №19 з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Домоволодіння належало відповідачу ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Четвертою макіївською державною нотаріальною конторою, 23 січня 2001 року, за реєстраційним номером 2-40 і зареєстрований в КП "БТІ м. Макіївки" 25.01.2001 року.
На підставі рішення виконкому Макіївської міської ради народних депутатів від 06.08.1997 року №425, ОСОБА_4 передана у власність земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0581 га і виданий державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований за № 6768.
Згідно з технічним паспортом житловий будинок №19, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1.
На підставі ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Дана земельна ділянка, як вбачається з державного акту на право приватної власності на землю, передана для подальшого будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦК України, суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, і на частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
У зв'язку з вищевказаним, підстав для відмови у задоволенні позову немає.
На підставі ст. 120 ЗК України, ст.ст. 373, 374, 377 ЦК України, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 14, 58, 60, 61, 213-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. В. Бургуста Пролетарського району Ростовської області, право власності на земельну ділянку площею 0,0581 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка надана для подальшого будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Червоногвардійський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.