Справа № 0444/2-1120/11
Справа 2-1120/11 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження 22ц-/491/1762/12 суддя Філатов К.Б.
Категорія - 57 (1V) суддя-доповідач - Грищенко Н.М.
06 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Грищенко Н.М.
суддів: Барильської А.П., Савіної Г.О.
при секретарі: Євтодій КС.
за участю: позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького управління юстиції, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця.
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького управління юстиції, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що 10.03.2009 року вона подала заяву до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького МУЮ про примусове виконання рішення Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу від 05.06.2009 року про стягнення з ОСОБА_5 на її користь грошових коштів в сумі 20727 грн.
По даній справі було відкрите виконавче провадження, але внаслідок неправомірних дій державних виконавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4., які поставились до виконання своїх обов'язків формально, рішення суду не було виконано і 12.02.2010 року державним виконавцем ОСОБА_3 було винесено постанову про повернення їй виконавчого документу через відсутність у боржника майна, на яке можливо було б звернути стягнення, мотивуючи тим, що виконавцем було вжито усіх заходів для встановлення місцезнаходження боржника на наявності у неї майна, на яке б можливо було б звернути стягнення.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.07.2010 року по скарзі позивача ОСОБА_2 дії державного виконавця Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3 визнано неправомірними і зобов,язано начальника Центрально-Міського відділу ДВС скасувати постанову державного виконавця ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 та провести виконавчі дії по виконанню рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05.06.2009 року.
Вважає що діями працівників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй була спричинена моральна шкода, яка виразилась в душевних і моральних стражданнях, а також в перенесенні психологічного стресу. Вона просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення її позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема: при ухваленні рішення судом не взято до уваги ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2010 року та додаткову ухвалу цього ж суду від 16 липня 2010 року про визнання неправомірними дій державного виконавця Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3 Також вважає, що нею повністю доведено завдання їй моральної шкоди, яку вона оцінює у сумі 20000 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.
Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з,ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте суд першої інстанції не з,ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв,язку із чим рішення в даній справі неможна визнати законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 26 жовтня 2008 року ОСОБА_5 взяла у позивача ОСОБА_2 8000 грн., а 10 листопада 2008 року взяла в борг ще 4000 грн., які зобов,язалась повернути 01 березня 2009 року, сплативши крім суми боргу 10 % суми боргу щомісяця. В зв,язку з тим, що борг не було повернуто відповідачем, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про відшкодування зазначених сум.
Рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 12000 грн., проценти від суми боргу в розмірі 6000 грн., моральну шкоду в сумі 1500 грн. та витрати по справі в сумі 1227 грн. а всього на суму 20727грн.
В зв,язку з невиконанням рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05.06.2009 року про стягнення з ОСОБА_5 на її користь грошових коштів в сумі 20727 грн. позивач звернулась до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.07.2010 року зазначену скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Дії державного виконавця Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3 по винесенню постанови про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 від 12 лютого 2010 року за виконавчим провадженням з примусового виконання виконавчого листа № 2-1511 від 05 червня 2009 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 20727 грн. неправомірними. Зобов,язано начальника Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції скасувати постанову, винесену державним виконавцем ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 від 12 лютого 2010 року, та зобов,язано Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби провести виконавчі дії по виконанню вищезазначеного рішення суду. ( а.с. 9-10).
Додатковою ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16.07.2010 року стягнуто з Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 6 грн. 80 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - 37 грн. ( а.с. 36).
Відмовляючи рішенням від 03 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів спричинення їй моральної шкоди саме працівниками ДВС.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України «кожна сторона зобов,язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду, при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 суд першої інстанції помилково з,ясовував правомірність дій державних виконавців, тоді коли їх дії було визнано неправомірними Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.07.2010 року, яка набрала чинності.
При ухваленні оскаржуємого рішення суд не прийняв до уваги зазначену ухвалу суду та додаткову ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16.07.2010 року, не з,ясовував, чи дійсно неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, і чи існує причинно-наслідковий зв,язок між цією моральною шкодою та неправомірними діями державних виконавців.
При таких обставинах доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо не прийняття судом до уваги Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.07.2010 року та додаткової ухвали того ж суду від 16.07.2010 року, а також щодо не вирішення питання про стягнення на користь позивача моральної шкоди, обґрунтовані і відповідають дійсності.
Вирішуючи спір в частині стягнення моральної шкоди, суд не встановив обставини справи та необґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду жодного доказу про спричинення їй моральної шкоди саме відповідачем.
Колегія суддів з таким висновком не може погодитися, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме з вини відповідача, в зв,язку з його неправомірними діями ( бездіяльністю) щодо виконання Рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2009 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 20727 грн., позивачу завдана моральна шкода. Захищаючи свої законні права позивач змушена витрачати час і здоров,я з метою зобов,язати відповідачів виконати рішення суду. Це привело її до значних душевних та психологічних страждань, звернення за медичною допомого, що підтверджується медичними документами ( а.с. 37-38).
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди повинен бути визначений з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань,з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
На підставі наведеного, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, і наслідків що наступили, вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнути на її користь з відповідача в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 1000 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосована норма матеріального закону, і відповідно до ч. 3, 4 ст. 309 ЦПК це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2
На підставі ст. 88 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Тому з Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції слід стягнути на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 62 грн. 15 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 98 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3,4 ст. 309, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 03 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень та витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 62 грн. 15 коп.
Стягнути з Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на користь держави судовий збір в сумі 98 грн. 80 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Грищенко Н.М.
Судді: Барильська А.П.
Савіна Г.О.