Справа № 429/8391/12
іменем України
10 вересня 2012 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Галенко А.А.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Павлограда та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Сторчеуса Станіслава Миколайовича про визнання незаконними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Павлограда та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Сторчеуса Станіслава Миколайовича про визнання незаконними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними; скасувати постанову АЕ1 № 322992 від 14 серпня 2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. та закрити справу.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 14 серпня 2012 року стосовно нього було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Із зазначеною постановою він не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, у постанові зазначено, начебто він 14 серпня 2012 року о 17-10 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Дніпровська в м. Павлограді, на відрізку шляху, де ведуться ремонтні роботи, позначеному дорожнім знаком 1.37, рухався зі швидкістю 43 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Іскра»№ 19044. Однак, інспектор, незважаючи на те, що він був не згодний з вищевказаним правопорушенням, притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, не надавши жодного доказу, передбаченого законодавством, для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позивні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спирався на доводи, викладені в позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вважає свої дії правомірними та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні встановлено, що інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Павлограда та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Сторчеусом Станіславом Миколайовичем відносно ОСОБА_1 14 серпня 2012 року було винесено постанову серії АЕ1 № 322992 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З пояснень позивача вбачається, що він дійсно 14 серпня 2012 року о 17-10 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вулиці Дніпровська в м. Павлограді, однак швидкості руху не перевищував. Був зупинений працівником ДАІ, який прояснив, що позивач перевищив швидкість однак не показав показники приладу «Іскра», про що позивач повідомив інспектора, але той, не враховуючи його, пояснень склав протокол та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Однак, інспектор, незважаючи на те, що позивач був не згодний з вищевказаним правопорушенням, притягнув останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, не надавши жодного доказу, передбаченого законодавством, для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, при цьому свідки допитані не були.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У своїй Постанові від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»(п. 24) Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що зміст постанови, у справі про адміністративне правопорушення, має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів,на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В оскарженій постанові зазначено, що доказами, на яких ґрунтується висновок інспектора ДПС про вчинення позивачем правопорушення, є показання технічного приладу «Іскра».
Між тим, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, показання технічних приладів та технічних засобів можуть бути використані в якості доказів у справі про адміністративне правопорушення лише за наявності у таких приладів та засобів функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Технічний прилад «Іскра»не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги показання цього приладу належними та допустимими доказами у справі.
Не приймає до уваги суд як доказ у справі і протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в ньому викладено обставини, які встановлені на показаннях технічного приладу «Іскра».
Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів у судовому засіданні правомірність свого рішення.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, а саме: копію постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 322992 від 14 серпня 2012 року (а.с. 6), копію протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 391309 від 14 серпня 2012 року (а.с. 7), копію свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №12/1191/3), враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, а також, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 7-9, 11, 71, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Павлограда та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Сторчеуса Станіслава Миколайовича про визнання незаконними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Павлограда та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області Сторчеуса Станіслава Миколайовича, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Скасувати постанову серії АЕ1 № 322992 в справі про адміністративне правопорушення від 14 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. та закрити справу.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. М. Бондаренко