Провадження № 22-ц/2090/5944/2012 р. Головуючий 1 інстанції: Золотарьова Л.І.
Справа № 2018/8160/2012 Доповідач: Івах А.П.
Категорія: договірні
29 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Івах А.П.,
суддів - Пшенічної Л.В., Борової С.А.,
при секретарі -Варюшичевоъ А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»на рішення Київського районного суду міста Харкова від 27 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»про стягнення суми депозитного вкладу та відсотків, -
У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ПАТ «АКБ «Базис», просив зобов'язати відповідача прийняти до погашення депозитні сертифікати на загальну суму 2 021 500 грн. та зобов'язати Банк перерахувати вказану суму на його поточний рахунок № НОМЕР_1 у цьому ж банку; зобов'язати відповідача надати йому виписку по його поточному рахунку за період х квітня 2011 року по цей час; стягнути суму вкладу 2 021 500 грн. та нараховані на вказану суму проценти у сумі 38 6272 грн. 66 коп. з відповідача на його користь.
В обгрунтування позову посилався на той факт, що між ним та відповідачем 20 квітня 2011 року був укладений договір банківського вкладу № 30/0, відповідно до умов якого він вніс грошову суму 2 021 457 грн., а йому були видані Сертифікати згідно з переліком, зазначеним в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною вищевказаного договору. При цьому Банк зобов'язався повернути вклад 23 квітня 2012 року зі сплатою 18,5 % річних. Після настання строку повернення депозиту, а саме 23 квітня 2012 року, Банк умови договору щодо повернення вкладу та нарахованих процентів не виконав.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано ПАТ «АКБ «Базис» прийняти до погашення депозитні сертифікати та перерахувати кошти за вклад у розмірі 2 021 500 грн. та проценти за вкладном у розмірі 376 734 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис», стягнути з вказаного рахунку на користь позивача суму вкладу 2 021 500 грн. та 376 734 грн. -проценти за вкладом.
Вирішено питання щодо стягнення судового збору з відповідача на користь держави.
ПАТ «АКБ «Базис»у своїй апеляційній скарзі порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. При цьому особа, що подає апеляційну скаргу, як на обґрунтованість її доводів посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права; неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; на той факт, що суд не врахував та не відобразив у рішенні ті обставини, що на час пред'явлення позову існували мораторій на задоволення вимог кредиторів, який розповсюджувався також і на вимоги позивача.
Позивач та його представник з доводами апеляційної скарги не погоджуються в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ПАТ «АКБ «Базис», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, поважність причини неявки належним чином не обґрунтував, пославшись у своїй заяві лише на факт знаходження уповноважених представників Банку за цією справою у щорічній відпустці.
Судова колегія розглядає справу за відсутності представника ПАТ «АКБ «Базис», оскільки згідно із частиною другою статті 305 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив наявні у справі докази, правильно визначився щодо правовідносин, які виникли між сторонами, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції керувався тим, що між сторонами був укладений Договір банківського вкладу № 30/0 з видачею депозитного сертифікату (а.с. 4-5), відповідно до умов якого позивач вніс грошову суму на рахунку у розмірі 2 021 457 грн., а Банк узяв на себе зобов'язання видати вкладнику сертифікати відповідно до переліку, зазначеному в додатку № 1 до договору і після настання терміну повернення депозиту здійснити платіж на умовах та в порядку, встановленому договором та відображеному в сертифікаті. Строк обігу сертифікатів становить з 20 квітня 2011 року по 23 квітня 2012 року зі сплатою 18,5 % річних (а.с. 5-8). Строк дії договору закінчився, однак банком не виконано умови договору та не повернуто позивачу кошти, які він передав на умовах договору банківського вкладу та 18,5 % річних, які за період з 23 квітня 2011 року по 23 квітня 2012 року становлять 376 734 грн. 89 коп.
Висновок суду першої інстанції ґрунтується на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, відповідає вимогам ст. ст. 57-60, 64 ЦПК України, ст. 526, 530, 1058, 1060, 1061, 1065 ЦК України, узгоджується з положеннями ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»поняття вкладу (депозиту) визначається, як кошти у готівковій або безготівковій формі, у валюті України чи в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умов договору. Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»передбачає, що операції з приймання вкладів від юридичних і фізичних осіб належать виключно до банківських операцій. Договір банківського вкладу є реальним і вважається укладеним з моменту прийнят тя банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми.
Згідно з положеннями статей 1058, 1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від другої сторони (вкладника) грошо ву суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором. Таким чином, з моменту укладення депозитного договору банк має обов'язок повернути суму вкладу та нараховані проценти, а вкладник має право вимагати виконання зазначених дій. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу, або на умовах повернення вкладу після закінчення встановленого договором строку (строковий вклад).
Доводи апеляційної скарги про те, що на час звернення ОСОБА_1 з позовом до відповідача існував мораторій на задоволення вимог кредиторів, який розповсюджувався також і на його вимоги, спростовується встановленими судом обставинами, яким суд дав належну оцінку.
Наявні у справі матеріали свідчать, що постановою Правління Національного Банку України від 20 квітня 2012 року № 168 в ПАТ «АКБ «Базис»(м. Харків) призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців з 23 квітня 2012 року до 23 жовтня 2012 року, та з метою створення сприятливих умов для стабілізації фінансового стану ПАТ «АКБ «Базис»повністю уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місці з 23 квітня 2012 року по 23 липня 2012 року (а.с. 42).
Суть мораторію випливає з його змісту та означає, що протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення , та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.
Також, протягом дії мораторію не нараховується неустойка, до якої належить штраф і пеня, яка є формою цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору. Однак грошове зобов'язання -це зобов'язання боржника заплатити певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (штраф, пеня). Таке визначення грошового зобов'язання наведене у ст. 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідає його суті та використовується і у справах зазначеної категорії.
Крім того, слід зазначити, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції дія мораторію закінчилася.
Судова колегія вважає, що суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, та, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, ухвалив рішення таке, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, в якому привів мотиви, з яких вважав встановленою наявність фактів на обґрунтування позовних вимог та відсутність фактів, якими відповідачем обґрунтовувалися заперечення на позов.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія не вбачає.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 27 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді: