03 вересня 2012 року м. Київ К-57212/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області
на постанову Господарського суду Запорізької області від 17.10.2007
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 14.04.2009
у справі № 4/341/07-АП
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області
до Приватного підприємства Фірми «Григ»
про стягнення 368,61 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, -
Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області (далі -позивач) звернулася до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Приватного підприємства Фірми «Григ»(далі - відповідач) в доход Державного бюджету економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 368, 61 грн.
Постановою господарського суду Запорізької області від 17.10.2009, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2009, у задоволені позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки ПП Фірми «Григ»з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні цін на окремі види продовольчих товарів, складений Акт перевірки №000601 від 26.06.2007, в якому зафіксовано порушення відповідачем порядку формування, встановлення та застосування цін на окремі види продовольчих товарів, а саме - в період з листопада 2006 року по червень 2007 року відповідачем застосовувалися торгівельні надбавки на певну групу продовольчих товарів (борошно вищого ґатунку, макаронні вироби, цукор-пісок, крупи, молоко, олію, сир) на рівні від 26,0 % до 35,1 % замість граничних 15%, 14 % та 12 %, встановлених розпорядженнями Голови Запорізької облдержадміністрації від 25.06.2005 № 216 «Про затвердження граничної торговельної надбавки на цукор-пісок», від 04.12.2006 №489 «Про встановлення граничної торговельної надбавки на продовольчі товари»та від 19.03.2007 № 97 «Про встановлення граничної торговельної надбавки на продовольчі товари». В акті зазначено, що порушення призвело до отримання відповідачем необґрунтованої виручки на загальну суму 514,41 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, позивачем винесено Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 137 від 12.07.2007, яким до ПП Фірми «Григ»були застосовані економічні санкції в розмірі 1 543,23 грн., що складаються з суми необґрунтовано отриманої виручки за рахунок завищення граничної торговельної надбавки на продовольчі товари (порушення) в розмірі 514,41 грн. і штрафу в розмірі 200 % від суми порушення - 1 028,82 грн., про що відповідачу було направлено претензію № 01-15/1456 від 12.07.2007. Суму штрафу відповідач добровільно не сплатив.
В свою чергу, відповідач звернувся до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області зі скаргою на рішення № 137 від 12.07.2007, на підставі якої позивачем був зроблений перерахунок суми встановленого порушення і визначено, що розмір необґрунтовано отриманої виручки за спірний період склав 122,87 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2007 позивачем на адресу відповідача був направлений Розрахунок суми порушення, встановленої під час досудового врегулювання спору, за вих. №01-15/1910, згідно якого сума економічних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача склала 368,61 грн., в тому числі 122,87 грн. - сума порушення та 245,74 грн. - штраф у розмірі 200 % від суми порушення.
При цьому, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у вказаному розрахунку позивач посилається на той самий акт перевірки №000601 від 26.06.2007, яким була встановлена сума необґрунтовано отриманої відповідачем виручки в розмірі 514,41 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем економічних санкцій в розмірі 368,61 грн., позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету 368,61 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, визначених у розрахунку від 28.08.2007 №01-15/1910.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки України і підпорядковується йому.
Серед завдань, покладених на Державну інспекцію з контролю за цінами, є здійснення перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, вжиття відповідно до законодавства заходів за порушення підприємствами, установам, організаціями порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами, прийняття рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної виручки та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись до судів про стягнення з підприємств, установ, організацій, зазначених сум у разі невиконання рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 за № 298/519 затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (далі за текстом - Інструкція), згідно з п. 1.3 якої необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної сими виручки за належністю.
Пунктом 1.4 цієї Інструкції встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними в періоді, що перевіряється, чинного порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
В пункті 2 Інструкції передбачений порядок обчислення суми виручки, отриманої внаслідок порушення чинного порядку встановлення і застосування цін.
Необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється: при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами чинного законодавства (п.2.1. Інструкції).
Таким чином, в будь-якому разі для застосування до відповідача економічних санкцій позивач повинен довести факт отримання ним необґрунтованої виручки.
Вказане, також, підтверджується пунктом 3.2.Інструкції, яким передбачено, що в акті перевірки повинно бути зазначено: нормативні акти, які порушено, суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображений механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу з за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в порушення зазначених вимог діючого законодавства та Інструкції, позивачем розрахунок необґрунтовано отриманої відповідачем виручки із посиланням на належні первинні документи бухгалтерського обліку не був зроблений. Як вбачається з додатків до акту перевірки, розрахунок необґрунтовано отриманої відповідачем виручки позивачем здійснювався на підставі даних прибуткових та видаткових накладних, які не є розрахунковими документами.
На вимогу суду першої інстанції, виконаний належним чином розрахунок позивачем наданий не був, доказів (платіжних доручень, чеків, РРО, прибуткових ордерів, квитанцій) щодо суми отриманої відповідачем виручки позивачем не надано, будь-яких документів бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснено розрахунок від 28.08.2007, в самому розрахунку не зазначено.
Пунктом 1.6 Інструкції встановлено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, внаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами, про додаткові розрахунки як про підставу для стягнення санкцій у законодавстві також не йдеться.
Відповідно до п. 3.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних (штрафних) санкцій у порядку передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Зі змісту пп. 8 п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами вбачається, що скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень уповноважена лише Державна інспекція.
Таким чином, з аналізу чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, випливає, що територіальним відділенням Державної інспекції не надано повноважень на відкликання власного рішення та винесення іншого рішення за тим самими актом перевірки.
За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач самостійно не міг змінити своє рішення № 137 від 12.07.2007, зокрема шляхом винесення «розрахунку»від 28.08.2007; стягнення суми, зазначеної у розрахунку, який базується на акті, що містить зовсім інші висновки, не є законним та обґрунтованим; суми, безпосередньо зазначені в акті, не підтверджено матеріалами справи та необґрунтовано в акті. Зокрема, в розрахунку від 28.08.2007, факт помилкового зазначення у акті сум визнав сам позивач.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 17.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.А. Моторний
Судді В.В. Кошіль
І.В. Борисенко