ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 серпня 2012 року 17:04 № 2а-8473/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"
до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби
про визнання дій протиправними
За участю представників сторін:
від позивача: Козленко М.С., Гупало К.П.
від відповідача: Муха С.І.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.08.2012 року в 17 год. 04 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги заявлені про визнання дій з винесення податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012 №0000114040, протиправними.
Заявою від 12.07.2012 позивач уточнив позовні вимоги та додатково просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 №0000114040.
В обґрунтування позовних вимог представниками позивача зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, прийнято на підставі проведеної перевірки, яка проводилась за постановою слідчого ОВС ПМ ДПІ у Кіровоградській області Булаховим Ю.С. від 09.12.2011 у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №69-0330, оскільки рішення по цій справі не прийнято, то на підставі п.86.9 Податкового кодексу України спірне податкове повідомлення-рішення прийматись не повинно було, тому підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.
Щодо застосування п.86.9 Податкового кодексу України представник відповідача заперечував, на його думку порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та підставами стосовно платника податків або його службових (посадових) осіб не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного узгодження. Тобто, необхідність враховувати п. 86.9 Податкового кодексу України виникає лише при порушенні кримінальної справи безпосередньо стосовно платника податків або його посадових осіб, щодо якого призначено перевірку. Зазначене свідчить про те, що позивач помилково вважає, що якщо стосовно посадових осіб його контрагентів порушено кримінальну справу, та здійснено перевірку на підставі п.78.1.11 Податкового кодексу України, з метою перевірки господарських відносин, то це є перевірка що проведена в рамках оперативно-розшукових заходів та повинно бути застосовуване п. п. 86.9 Податкового кодексу України.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл".
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 14.02.2012 № 123/40-40/20010397 (далі по тексту -Акт перевірки) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «СВ-Інтерконтакт»(код ЄДРПОУ 37262574) за період з 01.10.2010 по 31.10.2010.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3, 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що відповідає п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 на загальну суму 1 283 967 грн.
На підставі перевірки відповідачем 27.02.2012 прийнято податкове повідомлення -рішення №0000114040, яким за порушення п.п 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що відповідає п. 139.1.9. п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 1604959,00 грн, з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем -1283967,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями -320992,00 грн.
В адміністративному порядку Позивач не оскаржував податкове повідомлення-рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач перебував у взаємовідносинах з ПП «СВ-Інтерконтакт»в періоді жовтень 2010. Між ними було укладено низку договорів поставки:
- № 9218 від 03.10.2010 та № 10309 від 14.10.2010, згідно яких «постачальник»- ПП «СВ-Інтерконтакт»зобов'язується поставити та передати у власність, а «покупець»- позивач, прийняти та оплатити продовольчий ріпак врожаю 2010 українського походження на умовах «СРТ Одеський морський торговий порт»м. Одеси відповідно Інкотермс 2000. Ціна товару складає 4030,00 грн. за 1 тону, в т.ч ПДВ 671,67 грн. Загальна вартість товару на дату укладення договорів складає 905782,80 три. Відповідно до умов зазначених договорів Постачальник зобов'язується передати Покупцю сертифікати якості на товар або аналізні карточки видані на товар;
- № 10309 від 14.10.2010, № 10312 від 15.10.2010 та № 10308 від 15.10.2010 відповідно умов яких «постачальник»- ПП «СВ-Інтерконтакт» зобов'язується поставити та передати у власність, а «покупець»- позивач, прийняти та оплатити кукурудзу врожаю 2010 року українського походження на умовах "СРТ" Порт Южний термінал "Tic'' відповідно Інкотермс 2000. Ціна товару складає 1780,00 грн. за 1 тону, в т.ч ПДВ 296.67 грн. (за договором № 10309 від 14.10.2010) та ціна товару складає 1660,00 грн. за 1 тону, в т.ч ПДВ 276.67 грн ( за договором №10312 від 15.10.2010), ціна товару складає 1680,00 грн. за 1 гону, в т.ч. ПДВ 280,00 грн. (за договором № 10308 від 15.10.2010) Загальна вартість товару на дату договорами складає 4396347,2 грн.,
- № 10509 від 19.10.2010 - «постачальник»- ПП «СВ-Інтерконтакт» зобов'язується поставити та передати у власність, а «покупець»- позивач, прийняти та оплатити насіння соняшника врожаю 201 Ороку українського походження (далі по тексту Товар) на умовах «Франко завод - зерновий склад Постачальника»на зерновому складі Врадивський елеватор, місцезнаходження: Миколаївська область, станція відвантаження Врадевськ відповідно інкотермс 2000. Ціна товару складає 4300,00 гри. за 1 тону, в т.ч. ПДВ 716.67 гри. Загальна вартість товару на дату укладення договору складає 2733565.9 гри., в т.ч. ПДВ -455594,3 грн.
На виконання умов вищевказаних Договорів ПП «СВ-Інтерконтакт»виписані видаткові накладні на загальну суму 6163040,89 грн., у тому числі сума з ПДВ становить 1027173,5 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ «Каргілл»(на момент проведення операції ЗАТ Каргіл») з ПП "СВ-Інтерконтакт" за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 було використано: контракти, укладені з ПП "'СВ-Інтерконтакт" та договори зберігання та переробки зерна; накладні, виписані ПП "СВ-Інтерконтакт" в адресу ТОВ «Каргілл»; платіжні доручення; відомості та журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку ; вантажні митні декларації ЗАТ «Каргілл»
декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період; декларації з податку на прибуток за 2010 рік; статутні документи; довідка про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "СВ-Інтерконтакт" (код ЄДРПОУ 37262574) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за вересень, жовтень та листопад 2010 року; постанова слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області Булахова Ю.С. від 09.12.2011р. про призначення позапланової перевірки ТОВ "AT Каргілл" (код ЄДРПОУ 20010397) за період 01.10.2010 по 31.10.2010; постанова про порушення кримінальної справи № 69-0330 від 25.07.2011 щодо матеріалів перевірки ПП "СВ-Інтерконтакт", відносно невстановлених осіб за фактом фіктивного підприємництва, службового підроблення та умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205 та ч. 2 ст. 366. ч. 3 ст. 212 КК України; протокол допиту свідка гр. ОСОБА_5 та протокол допиту свідка гр. ОСОБА_6
Передача товарів між позивачем та ПП «СВ-Інтерконтакт»здійснювалась на складах шляхом оформлення видаткових накладних, складських квитанцій на зерно. Транспортного перевезення товарів не здійснювалось.
Крім того, до податкового органу для проведення перевірки ТОВ «AT «Каргілл»щодо відображення в податковому обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПП "СВ-Інтерконтакт», надійшли матеріали невиїзної документальної перевірки ПП "СВ-Інтерконтакт" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків у вересні, жовтні та листопаді 2010 року від 15.04.11 №735/15-02/37262574 складені фахівцями ДПІ в Білогірському районі АР Крим.
З матеріалів справи встановлено, що остання податкова звітність ПП «СВ-Інтерконтакт»подавалась в жовтні 2010. Відомості про наявність основних виробничих фондів в декларації з податку на прибуток за 2010 до ДПІ в Білогірському районі АР Крим не надавались, як і податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб за січень та лютий 2011. Крім того податковими органами встановлено, що ПП «СВ-Інтерконтакт»не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджено відомістю ЄДР № 10367 від 14.03.2011.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджено перевіркою в провадженні слідчого відділу ПМ ДПА у Кіровоградській області знаходиться кримінальна справа № 69-0330. В процесі слідства встановлено, що невстановлені особи маючи на меті займатись незаконною діяльністю пов'язаною з метою умисного ухилення від сплати податків реально діючими суб'єктами господарювання організували і створення і реєстрацію низку підприємств, в тому числі, одне з них -ПП «СВ-Інтерконтакт».
Як зазначив відповідач, у ПП «СВ-Інтерконтакт»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до ч. 1,5 ст. 203,п. 1,2 ст. 215, ст..228 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України), всі договори укладені між позивачем та його контрагентом мають ознаки нікчемності.
Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Крім того, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника, що свідчить про те, що правочини між ПП «СВ-Інтерконтакт»та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків.
Зазначене свідчить про те, що правочини відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 не створюють юридичних наслідків, крім тих,що пов'язані з їх недійсністю.
Із зазначених договорів: № 9218 від 03.10.2010; № 9219 від 04.10.2010; № 103 від 14.10.2010; № 10312 від 15.10.2010; № 10308 від 15.10.2010; № 10509 від 19.10.2010 вбачається поставка продовольчих товарів, однак факт поставки товарів не підтверджено, про що свідчить відсутність товаро - транспортних накладних.
Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Відповідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р., основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Згідно розділу 1 вказаних Правил, товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.
Позивачем не було надано товаро - транспортних накладних, що свідчить про відсутність операцій з перевезення. Також ,як вбачається з податкових накладних, які є в матеріалах справи, товаротранспортні витрати дорівнюють 0.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2. статті 3 даного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.6 статті 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
Відповідно до п. 135.2 статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.п. 135.4.1 п. 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, оскільки позивачем не надані необхідні первинні документи, які підтверджують реальність правочинів і досягненням позивачем законної мети з подальшим використанням продовольчих товарів в господарській діяльності, висновки відповідача, що операції не спрямовані на їх реальне настання є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.
Крім того, суд погоджується з позицією відповідача, що п. 86.9 Податкового кодексу України до позивача не застосовується, оскільки необхідність враховувати п. 86.9 Податкового кодексу України виникає лише при порушенні кримінальної справи безпосередньо стосовно платника податків або його посадових осіб, щодо якого призначено перевірку.
Зазначена позиція суду підтверджена в листі Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. N 1754/7/23-8017, яким визначено, відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).
Оскільки, на думку суду, відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012 №0000114040, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" вважається таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук