Справа № Провадження №22-ц-2975/12 22-ц/1090/3592/12 Головуючий у І інстанціїЛитвин О.В.
Категорія22Доповідач у 2 інстанції Семенцов
07.09.2012
Іменем України
20 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Семенцова Ю.В., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Синявське», товариства з додатковою відповідальністю «Синявське»про визнання договору оренди недійсним, -
У серпні 2010 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно державного акта про право власності на земельну ділянку № 070634701129 від 08.11.2006 року вона є власником земельної ділянки загальною площею 3,6928 га, розташованої в межах Рокитнянської селищної ради. До того часу власником вказаної земельної ділянки була її мати ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Близько за два місяці до смерті матері вона на прохання працівників відповідача, які з'явилися до них додому, та у відсутності матері, поставила свій підпис на чистих аркушах паперу. При цьому працівники відповідача роз'яснили їй необхідність складання документа з приводу уточнень користування підприємством земельними ділянками. На початку 2008 року їй стало відомо, що ВАТ «Синявське»безоплатно використовує земельну ділянку, яка дісталася їй у спадок після смерті матері. Під час з'ясування нею цього питання у Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»їй було повідомлено, що її покійна мати уклала з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки. В якості доказу їй було надано копію цього договору, оглядом якого вона встановила, що підпис у ньому не належить покійній ОСОБА_3 Також у договорі було зазначено її (позивача) прізвище, як уповноваженої особи, але будь-яких повноважень на укладання договорів щодо земельної ділянки мати їй не надавала. Підпис на договорі саме той, який вона ставила на чистому аркуші паперу.
Вважає, що спірний договір має бути визнаний недійсним із-за відсутності у ньому двох істотних умов, щодо яких сторони договору дійшли згоди, а саме, відсутності зазначення місця розташування та розміру земельної ділянки (об'єкту оренди) та орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.10.2004 року, укладений між нею та ВАТ «Синявське».
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2011 року рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2011 року скасоване та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2011 року рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2011 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3, на ім'я якої було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (серії КВ № 105212) розміром 3.6928 га, розташовану на території Рокитнянської селищної ради Київської області. Спадкоємцем вказаного майна відповідно до заповіту, посвідченого Синявською сільською радою Рокитнянського району Київської області 21.12.2002 року за реєстровим № 111, є позивач, яка прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17.12.2004 року, посвідчене державним нотаріусом Рокитнянської державної нотаріальної контори за реєстровим № 5839 (а.с. 7).
Після відкриття спадщини та її фактичного прийняття позивачем 12.10.2004 року між нею та відкритим акціонерним товариством «Синявське»було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який був зареєстрований у встановленому порядку Рокитнянським районним відділом Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що 26.10.2006 року вчинено запис за № 0406347006 (а.с. 6, 22).
Позивач та члени її сім'ї відповідно до умов укладеного договору отримували в рахунок орендної плати у 2004-2006 роках натуральну продукцію та грошові кошти. Так, позивачем було отримано у вересні 2005 року в рахунок орендної плати грошові кошти в сумі 493,65 грн. та у вересні 2006 року 634,22 грн. (а.с. 110-111) Факт належності ОСОБА_2 підпису у відомості на отримання орендної плати за вересень 2006 року позивач не оспорює, стверджуючи про схожість такого підпису з її підписом. Разом з тим, доказів на заперечення проти належності їй підпису у відомості про отримання орендної плати за вересень 2005 року вона суду не надала.
В подальшому позивач відмовлялася отримувати орендну плату, посилаючись на те, що відповідачем лише один раз було здійснено часткову оплату орендної плати в розмірі 300 грн., які вона не прийняла, вважаючи договір недійсним. А направлену відповідачем 22.03.2011 року грошовим переказом орендну плату в розмірі 4845 грн. позивач отримувати відмовилася (а.с. 38).
08.11.2006 року на ім'я останньої був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку, успадковану після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 8).
Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
До істотних умов договору оренди землі, визначених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, що діяла на час укладення договору від 12.10.2004 року), належать: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Причому, згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, що діяла на день відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення договору оренди землі (станом на 12.10.2004 року) позивач прийняла спадщину, яка у відповідності до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, була належною їй з моменту її відкриття, тому вона мала право на укладання спірного договору, а також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що вона не підписувала та не мала волевиявлення на укладання вказаного договору оренди. І оскільки упродовж 2005-2006 років позивач отримувала орендну плату, тому суд також вважав необґрунтованими її доводи відносно того, що лише у 2008 році їй стало відомо про безпідставне користування відповідачем належною їй на праві власності земельною ділянкою більше чотирьох років.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Згідно договору оренди землі № 19 від 12.10.2004 року, укладеного між позивачем, якій належав об'єкт оренди з моменту відкриття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3, та відповідачем ВАТ «Синявське», сторони в належній формі врегулювали та досягли згоди в питанні істотних умов договору, в тому числі, п. 9-14 щодо виплати орендної плати, що вбачається зі змісту договору та посвідчення його підписами сторін. Окрім того, договір належним чином пройшов державну реєстрацію в Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель 26.10.2006 року вчинено відповідний запис за № 0406347006.
Акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за вказаним договором також підписаний його сторонами, а саме, позивачем та представником ВАТ «Синявське»(а.с. 23).
При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували відсутність волевиявлення позивача ОСОБА_2 на укладення договору оренди землі та його не підписання нею.
Пунктом 40 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, що відповідає положенням ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі».
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено. Викладені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
Судді