Справа № Провадження №22-ц-3111/2 22-ц/1090/3805/12 Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.
Категорія30Доповідач у 2 інстанціїСеменцов
07.09.2012
Іменем України
13 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Воробйової Н.С.,
суддів: Семенцова Ю.В., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 8 травня 2011 року у м. Каневі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «SSANG YNG REXTON», який належить ОСОБА_4 та яким в момент скоєння ДТП керував ОСОБА_2, та автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter», яким керував ОСОБА_5, а власником якого є позивач ОСОБА_3 Згідно постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 Так як внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача було пошкоджено, просив стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 61000 грн. та 610 грн. судового збору.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що обов'язок з відшкодування збитків має бути покладений лише на нього, а не в солідарному порядку з відповідачем ОСОБА_4
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед інших питань вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Але судом першої інстанції, вважає колегія суддів, дані вимоги закону не виконано.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.
8 травня 2011 року о 21 год. 30 хв. у м. Каневі Черкаської області, по вулиці Леніна сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «SSANG YNG RЕХТОN» державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_4 та яким, в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_2 та автомобіля «VОLKSWAGEN Transporterг» державний номерний знак НОМЕР_2, 1995 року випуску, яким керував ОСОБА_5, а власником якого є - ОСОБА_3
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2011 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку з порушенням ним п. 12.1 Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 6).
Окрім того, згідно постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2011 року відповідача ОСОБА_2 визнано також винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України (а.с. 7).
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пошкодженням автомобіля «VОLKSWAGEN Transporterг» державний номерний знак НОМЕР_2, 1995 року випуску, який належить позивачу ОСОБА_3, йому була заподіяна матеріальна шкода.
07.06.2011 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_3 укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Кагарлицького нотаріальноґо округу договір про відшкодування заподіяної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язався до 20.06.2011 року відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 61000 грн. та грошові витрати за перебування його пошкодженого автомобіля на штрафному майданчику (а.с.5).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача ОСОБА_3, встановлена постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2011 року, а заподіяна матеріальна шкода, що була визначена за погодженням сторін в розмірі 61000 грн., на час ухвалення рішення не відшкодована.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Разом з тим, посилаючись на ст. ст. 1166, 1187 ЦК України та стягуючи солідарно з відповідача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4 на користь позивача шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а саме, автомобілем «SSANG YNG RЕХТОN» державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 має відповідати за завдану шкоду лише через те, що він є власником автомобіля.
Така правова позиція суду першої інстанції при вирішенні справи є помилковою, оскільки виходячи із загальних норм ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, підстави для цивільної відповідальності ОСОБА_4 перед позивачем ОСОБА_3 лише через те, що ОСОБА_4 є власником автомобіля, відсутні.
Тому рішення суду в частині стягнення зі ОСОБА_4 матеріальних збитків підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_4 матеріальних збитків скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий
Судді