Дата документу 06.09.2012
Справа № 1415/666/2012
іменем України
06 вересня 2012 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Микитей Л.Л.
за участю секретаря судового засідання Шумської Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Криве Озеро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за недійсним правочином,
В липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів в сумі 3 000 грн. за недійсним правочином.
Позивачка зазначала, що влітку 2009 року домовилася з відповідачем про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1, який належав його тещі ОСОБА_3 , право власності якої в порядку спадкування не було оформлено. Ціна за будинок і меблі, що там знаходилися, повинна була оплочена в період до виготовлення правовстановлюючих документів на нерухомість.
На виконання домовленності нею було сплачено в виді авансу 3 000 грн., однак відповідач в послідуючому відмовився від укладення договору купівлі-продажу будинку, а в березні 2012 року вселив в будинок інших осіб, передану нею грошову суму відмовляється їй повернути.
Посилаючись на нікчемність укладеної між сторонами домовленості, позивачка просить застосувати наслідки нікчемного правочину, стягнути з відповідача 3 000 грн. та понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.
Відповідач не визнав позов, вказуючи що за час проживання позивачки в житловому будинку зникли меблі та частково будинок пошкоджено, в зв'язку з чим передана позивачкою сума підлягає зарахуванню.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 10 серпня 2009 року сторони домовилися про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1 за 4 500 грн. разом з меблями. Домовлений також порядок оплати ціни за будинок до осені 2009 року, після виготовлення правовстановлюючих документів. Того ж дня позивачкою передана відповідачу грошова сума 2 000 грн. , 21 липня 2010 року 1 000 грн., про що свідчить власноручно написана відповідачем розписка.
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 травня 2010 року , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 перейшло в порядку спадкування на ОСОБА_3, що також підтверджується довідкою Первомайського МБТІ № 40 від 25 липня 2012 року. Державна реєстрація права власності на вказану нерухомість проведена 07 червня 2010 року, що вбачається із витягу (а.с. 16).
Відповідно до п. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі встановленій законом.
Статтею 657 ЦК України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу, зокрема договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
За такого, суд приходить до висновку про те, що оскільки відповідач не був власником спірного будинку, та попередня домовленість про купівлю-продаж будинку укладена між сторонами в простій письмовій формі в порушення вимог ст. 657 ЦК України не була нотаріально посвідчена, та всупереч ст. ст. 210, 640 ЦК України не проведена державна реєстрація, до укладеної між сторонами домовленості підлягають застосуванню правила щодо нікчемних договорів, так як договір про купівлю-продаж житлового будинку між сторонами не є укладеним і не створює прав та обов'язків для сторін.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Вказане також зазначається у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року № 9.
За положеннями частини 1 статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Застосування вказаних норм суд вважає буде розумним та справедливим по відношенню до укладеної між сторонами домовленості, тому суд приходить до висновку
про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Посилання відповідача про зарахування переданої позивачкою суми в рахунок нанесених матеріальних збитків, суд не приймає до уваги, так як відповідач не є власником нерухомості та меблів, які в ній знаходилися.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати, понесені позивачкою.
На підставі ст. ст. 203, 215, 216, 220, 635, 640, 657 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд , -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн. та понесені судові витрати 614 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Кривоозерського Л.Л. Микитей
районного суду