29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" серпня 2012 р.Справа № 13/5025/420/12
За позовом Державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" м. Хмельницький
до відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" смт Меджибіж Летичівського району
приватного підприємства „Шелтер Плюс" м. Хмельницький
про усунення перешкод у володінні та користуванні майном
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" смт Меджибіж Летичівського району
до Державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" м. Хмельницький
про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками водного фонду
Колегія суддів у складі головуючого судді Матущака О.І., суддів Радчені Д.І. та Гладія С.В.
За участю представників сторін:
позивача: Гавриленка Р.В. по довіреності № 09-08/2012 від 09.08.2012 р.;
відповідачів: Комарницького А.А. за довіреністю від 01.09.2011 р. від ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство";
Намистюка О.В. за довіреністю від 01.03.2012 р. від ПП "Шелтер Плюс".
Рішення приймається 23.08.2012 р., оскільки в судових засіданнях 13.08.2012 р., 16.08.2012 р. та 21.08.2012 р., оголошувалися перерви.
Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2012 р. просить господарський суд прийняти рішення яким усунути перешкоди державному підприємству „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в користуванні майном, зобов'язавши ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство", приватне підприємство „Шелтер Плюс" та інших осіб, що можуть діяти за дорученням чи відповідним договором в їх інтересах, припинити порушення права позивача в користуванні державним майном гідроспорудами-ставами шляхом звільнення території гідротехнічних споруд ставів: став Кустівці (інв. №06-003); став Онацьківці (інв. №06-006); стави №1 (інв. №06-001), №2 (інв. №06-004), №3 (інв. №06-004), №4 (інв. №06-002) в с.Велика Березна Полонського району; став Моначин з насосною станцією 227,3 га (інв. №01-005); став Тарноруда №1 198,7 га. (інв. №01-002); став Тарноруда №2 94,4 га. (інв. №01-001); став Тарноруда №3 52,20 га. (інв. № 01-003) Летичівського району; став Лятецький 280,14 га. (інв. № 07-002); став с. Теліжінці 97,78 га (інв. № 07-004) Хмельницької області, що є державним майном та знаходяться на балансі державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" на праві повного господарського відання, зобов'язати ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство" приватне підприємство „Шелтер Плюс" та інших осіб, що можуть діяти за дорученням чи відповідним договором в їх інтересах, припинити порушення права державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в користуванні державним майном гідроспорудами-ставами а саме: у Волочиському районі: став Тарноруда №2 94,4 га., став Тарноруда №1 198,7 га., став Тарноруда №3 52,20 га., став Юхимівці 54,2 га., став Моначин з насосною станцією 227,3 га., став Сарнів 110,1 га., став Поляни 255,8 га., став Лозова 24 га.; у Ізяславському районі: Нагульний став Сахнівці 219,6 га.; у Красилівському районі: Виросний став Кульчини 38 га., Виросний став с. Манівці, Нагульний став Росолівці, Виросний став Тріски №2 663/1-№2-553/2 21,7 га., Виросний став М.Пузирки №2-658/1 № 658/3 6 га, Нагульний став с. Антоніни 108 га., Виросний став Ключівка №2 656/1-№656/10 6,2 га., Виросний русловий став Гуральня 12,05 га., Нагульний став М.Пузирки 12,3 га., Виросний русловий став Гуральня верх 1 га., Виросний став дамб Гуральня 3.1 га., Став для посадки матеріалу 1,5 га., Нагульний став Кузьмин 789, 93 га., Зимувал Зозуленці Верх. 33,83 га., Зимувал Зозуленці Нижн. 37,14 га., Нагульне русло ставу Пустяк 10,58 га., Верховина ставу Пустяк, Літньо-маточний став 18,1га., Нагульне русло ставу Зозул. В 19,4 га.; у Летичівському районі: Нагульний став Анаставці Низ. 642,9 га., став Анаставці Верх 820,17 га., Зональний риборозплідник №1 80,84 га., Зональний риборозплідник №2 154,145 га.; у Полонському районі: став №1 с. Березна 68,37 га., став №4 с. Березна 77,02 га., став Кустівці 17,07 га., став №3 с. Березна 150,95 га., став №2 с. Березна 93,7 га., став Онацьківці 32,54 га.; у Старосинявському районі: Виросний став №10 34,0 га., став Лятецький 280,14 га., став Кантівка 232,26 га., став с. Теліжінці 97,78 га., став с. Пилява 164,4 га.; у Старокостянтинівському районі: став Пустяк 36 га., став с. Сковородки 35,20 га., став с. Новоселиця 46,6 га., став с. Н.Погоріла 44,33 га., став В.Погоріла 31,66 га., став с. Деркачі 128,62 га., став с. Немиринці 244,05 га.; у Хмельницькому районі: Нагульний став Моломоленці 247,5 га., Нагульний став Мар'янівка 138 га., у спосіб, шляхом надання вільного доступу працівників державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" чи інших, діючих за дорученням, розпорядженням, наказом державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" осіб, до державного майна-гідротехнічних споруд ставів у будь-якому місці їх знаходження, необхідному для їх обстеження, забезпечення контролю за водонапуском, водовипуском, забезпечення збереження, використання за їх цільовим призначенням; шляхом усунення фізичної протидії охоронцями приватного підприємства „Шелтер Плюс" чи іншими особами у доступі до гідротехнічних споруд-ставів та їхньому використанні, шляхом усунення будь-якого перекриття підходів та під'їздів до гідротехнічних споруд ставів, усунення механічних перешкод, створених будь-яким автотранспортом в тому числі автотранспортом охоронної фірми „Шелтер Плюс", вагончиками, шлагбаумами, встановленням в'їзних воріт, навішуванням замків; шляхом заборони ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство", приватному підприємству „Шелтер Плюс" та іншим особам, що можуть діяти за їх дорученням чи відповідним договором в їх інтересах, здійснювати заходи по неправомірному зарибленню гідроспоруд ставів, руйнування гідротехнічних споруд ставів, спричинення псування державного майна, втрату його якості, чинити будь-які перешкоди в реалізації права державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в користуванні державним майном гідроспорудами-ставами.
Зазначене вище майно перебуває на балансі ДП СГЦР «Поділля»та використовується на праві повного господарського відання у відповідності із нормами чинного законодавства України та статуту підприємства.
Позовна вимога обґрунтовується тим, що починаючи із 19.03.2012 р. представники ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" під керівництвом Сутим С.В., що представляється виконуючим обов'язки директора даного товариства Фескжом В.В., за допомогою охоронців приватної охоронної фірми „Шелтер Плюс" здійснюють перешкоди ДП „СГЦР „Поділля" в користуванні зазначеним вище державним майном, що проявляється у недопуску працівників ДП „СГЦР „Поділля" до гідротехнічних споруд шляхом фізичної протидії охоронцями ПП „Шелтер Плюс", перекритті підходів та під'їздів до гідротехнічних споруд механічними перешкодами, в тому числі власним автотранспортом та автотранспортом охоронної фірми „Шелтер Плюс".
Звернення до правоохоронних органів з питання припинення здійснення перешкод у користуванні державним майном ДП „СГЦР „Поділля" зі сторони ВАТ "Хмельницькрибгосп" та ПП „Шелтер Плюс" результату не принесли, тому враховуючи те, що гідротехнічні споруди-стави, зазначені у переліку, є державними об'єктами стратегічного значення, потребують відповідного догляду зі сторони відповідальних осіб ДП „СГЦР „Поділля", яке несе відповідальність за дане державне майно, беручи до уваги те, що перешкоджання ДП „СГЦР „Поділля" зі сторони ВАТ „Хмельницькрибгосп" у користуванні гідротехнічними спорудами призводить до зриву виконання державної програми зариблення, що в свою чергу принесе сотні тисяч збитків державі, ставить під загрозу збереження гідротехнічних споруд, що в разі їх руйнації, призведе до багатомільйонних збитків державі може призвести до фактичного знищення об'єктів та екологічної катастрофи.
Протиправність дій відповідачів на думку позивача полягає у тому, що останні безпідставно, не маючи будь-яких правовстановлюючих документів на державне майно гідротехнічні споруди: став Кустівці (інв.№06-003), став Онацьківці (інв. №06-006), стави №1 (інв.. №06-001), №2 (інв. №06-004), №3 (інв. №06-004), №4 (інв. №06-002), в с.Велика Березна Полонського району сав Моначин з насосною станцією 227,3 га (інв.№01-005), став Тарноруда №1 198,7 га (інв№01-002 ) Став Тарноруда №2 94,4 га інв№01-001, став Тарноруда №3 52,20 га (інв. № 01-003) Летичівського району, став Лятецький 280,14 га (інв. № 07-002), став с.Теліжінці 97,78 га (інв. № 07-004) Хмельницької області, що є державним майном та знаходяться на балансі ДП „СГЦР „Поділля" на праві повного господарського відання, захопили дане майно та вчиняють дії по недопущенню представників власника (позивача) до належного останньому на праві повного господарського відання державного майна, здійснюють заходи по неправомірному зарибленню ставів, руйнують гідротехнічні споруди, спричиняючи псування майна, втрату його якості, втрату можливості використання за функціональним призначенням надалі, зривають технологічний процес зариблення, виконання державної програми по зарибленню, чим завдають шкоди державному підприємству та державі. Дії представників ВАТ „Хмельницькрибгосп" (в.о.директора Сутого С.В., Фесюка В.В. та інших), ПП „Шелтер Плюс", які неправомірно захоплюють майно підприємства, мають ознаки злонамірених і направлені на фактичне блокування та подальше зупинення роботи ДП „СГЦР „Поділля" на створення обставин, які унеможливлюють відновлення виробничої діяльності ДП „СГЦР „Поділля".
У зустрічному позові, який прийнятий до розгляду судом згідно ухвали у даній справі від 28.04.2012 р., перший відповідач - ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" просить суд зобов'язати первісного позивача - державне підприємство „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками водного фонду шляхом заборони державному підприємству„Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в тому числі третім особам, що діють на підставі доручень, довіреностей, наказів, розпоряджень чи інших цивільно-правових угод з державним підприємством „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" здійснювати будь-яку діяльність (в т.ч. проводити зариблення ставів, вило товарної риби та зарибку, проводити водоспуск/водонапуск водних об'єктів, тощо), користуватися та перебувати на земельних ділянках водного фонду (що включає в себе прибережну смугу та господарські двори, тощо) які використовуються ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", згідно переліку що додається, а також заборонити державному підприємству „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в тому числі третім особам, що діють на підставі доручень, довіреностей, наказів, розпоряджень чи інших цивільно-правових угод з державним підприємством „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" створювати будь-які механічні (встановлення шлагбаумів, воріт, перекриття транспортними засобами під'їзних шляхів, дамб, тощо), фізичні (виставлення фізичної охорони, тощо) перешкоди для ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство„ у користуванні водними об'єктами -земельними ділянками водного фонду, згідно переліку що додається.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.05.2012 р., представником другого відповідача за первісним позовом -приватним підприємством „Шелтер Плюс" подано відзив на позов у якому він не визнається з посиланням в цілому на те, що діяльність підприємства по охороні водних об'єктів здійснюється ним на підставі цивільно-правових угод з ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство".
В судовому засіданні, яке відбулося 16.08.2012 р., представником первісного позивача подано заяву про зменшення позовних вимог у якій просить суд зобов'язати відповідачів -ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство„ та приватне підприємство „Шелтер Плюс" та інших осіб, що можуть діяти за дорученнями чи на підставі угод з відповідачами не чинити перешкод та не порушувати права державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" використовувати державне майно на праві повного господарського відання, а саме (наведено перелік водних об'єктів -ставів, зазначених у первісній позовній вимозі з урахуванням змін позовних вимог, викладених у заяві від 19.04.2012 р., всього у кількості 52 найменувань).
Таким чином, первісний позивач фактично відмовився від вимоги про усунення перешкод і вимагав не чинити перешкоди у використанні водних об'єктів у майбутньому.
Аналогічного змісту подана зустрічним позивачем заява про зменшення позовних вимог у судовому засіданні, яке відбулося 21.08.2012 р., у якій він просить господарський суд зобов'язати державне підприємство „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля", в тому числі третіх осіб, що діють на підставі доручень, довіреностей, наказів, розпоряджень, інших цивільно-правових угод з державним підприємством „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" не чинити перешкод у користуванні земельними ділянками водного фонду та не порушувати права ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"
на земельні ділянки водного фонду, що перелічені нижче:
Красилівський район Хмельницької області:
1. Антонінська селищна рада -Антоніни -108 га.
2. Кузьминська сільська рада -Кузьмин -789,93 га.
3. Росоловецька сільська рада -Рос олівці -121,7 га.
4. Великозозуленецька сільська рада -Зозуленці -52,9099 га.
5. Манівецька сільська рада -Манівці -95,1141га
6. Гриценківська сільська рада -Гриценки, Тріски -64,3036 га.
7. Ледянська сільська рада -М. Позирки -28,3437 га.
8. Великоорлинецька сільська рада -Ключівка -14,4549 га.
9. Кульчивська сільська рада -Куль чини -54,6463 га.
Ізяславський район Хмельницької області:
10. Сахновецька сільська рада -Сахнівці -220,0 га.
Волочиський район Хмельницької області:
11. Маначинська сільська рада -Маначин -169,71га.
12. Сарнівська сільська рада -Сарнів -37,8854 га.
13. Порохнянська сільська рада -Лозова -1) 14,17 га; 2) 19,28 га; 3)6,51 га; 4) 6,98 га.
14. Бронівська сільська рада -Сарнів -9,95 га.
15. Полянська сільська рада -Поляни, Тарно руда -1)18,42 га; 2) 199,64 га.
16. Копачівська сільська рада -Лозова -25,94 га.
17. Наркевицька селищна рада -Юхимівні -1) 23,41га; 2) 0,62 га; 3) 8,22 га; 4) 44,15 га.
18. Тарнорудська сільська рада -Тарно руда -57,81 га.
Летичівський район Хмельницької області:
19. Меджибізька селищна рада -Анаставці Низ, Ставниця, Зональний риборозплідник -222,65 га; 960,97 га.
20. Ярославська сільська рада - Анаставці Верх, риборозплідник -497,57 га.
Полонський район Хмельницької області:
21. Новолабунська сільська рада -Березна -313,0191га.
22. Кустовецька сільська рада -Кустівці
23. Онацьковецька сільська рада -Онацьківці - 32,5359 га.
24. Бражинецька сільська рада -Браженці -15,3920 га.
25. Великоберезнянська сільська рада -Березна -82,3904 га.
Хмельницький район Хмельницької області:
26. Гнатовецька сільська рада -Моломоленці -298,96 га.
27. Чорноострівська селищна рада -Мар'янівка -166,48 га.
28. Терешовецька сільська рада -Анаставці Верх -322,61 га.
Старосинявський район Хмельницької області:
29. Новосинявська сільська рада -Лятецький -1)216,51 га; 2) 0,24 га.
30. Пилявківська сільська рада -Кантівка -99,6 га.
31. Пилявська сільська рада -Пилява -164,4 га.
32. Заставецька сільська рада -Старосинявський риборозплідник -161,43 га.
33. Старосинявська селищна рада -Теліженці, Риборозплідник - 1) 308,1га; 2) 2,4 га.
Старокостянтинівський район Хмельницької області
34. Миролюбненська сільська рада -Погоріла Верх, Погоріла Низ, Немиренці, Пустяк -3 20,04 га.
35. Сковорідківська сільська рада -Сковородки -35,2 га.
36. Немиринецька сільська рада -Кантівка, Деркачі -261,28 га.
а, саме:
- заборонити державному підприємству „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" , в тому числі третім особам, що діють на підставі доручень, довіреностей, наказів, розпоряджень, інших цивільно-правових угод з державним підприємством „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" здійснювати будь-яку діяльність (в тому числі проводити зариблення ставів, вилов товарної риби та зарибку, проводити водоспуск/водонапуск водних об'єктів, тощо), користуватись та перебувати на земельних ділянках водного фонду (що включає в себе прибережну смугу та господарські двори, тощо), які наведені вище та використовуються ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"
- заборонити державному підприємству „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" , в тому числі третім особам, що діють на підставі доручень, довіреностей, наказів, розпоряджень, інших цивільно-правових угод державному підприємству „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля", створювати будь-які механічні (встановлення шлагбаумів, воріт, перекриття транспортними засобами під'їзних шляхів, дамб, тощо), фізичні (виставлення фізичної охорони, тощо) перешкоди для ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"у користуванні земельними ділянками водного фонду.
Аналогічно заяві первісного позивача, зважаючи на зміст вимог зазначених у вказаній вище заяві, зустрічний позивач фактично відмовився від вимоги про усунення перешкод і вимагав не чинити перешкоди у користуванні земельними ділянками водного фонду у майбутньому.
Зустрічний позивач у відзиві по позов первісного позивача зазначив, ВАТ „Хмельницькрибгосп", ознайомившись із позовною заявою державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Первісний позивач свої вимоги обґрунтовує наявністю наказу Держрибагенства від 15.02.2012 р. № 88 „Про затвердження переліку державного майна", що прийнято відповідно до Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об'єктами державної власності.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" його дія не поширюється на управління об'єктами власності українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до п. 66) п. 4 Положення про державне рибне агентство, виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Але згідно численних наказів держрибагентства, зазначається найменування майна об'єкт передачі як стави із зазначенням їх площі.
Таке визначення майна, яке передається на баланс (закріплюється за) ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" є порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки:
- відповідно до ст. 1 Водного кодексу України ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів. Рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей;
- стаття 3 Водного кодексу України визначено, що усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: п.і) поверхневі води: зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.
Окрім цього, пункт в) ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України визначають, що до земель водного фонду належать землі, зайняті гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
Як вже зазначалося право розпорядження земельними ділянками водного фонду належить до компетенції місцевих органів влади, зокрема, в даному випадку, до повноважень районних державних адміністрації, сільських та селищних рад Хмельницької області.
Відтак, прийняті Держрибагентством накази щодо розпорядження водоймами та землями, вчинині з перевищенням владних повноважень, а відповідно такі накази є незаконними та не можуть створювати правових підстав для виникнення права господарського відання у позивача.
Щодо визначення поняття „гідротехнічна споруда" воно зустрічається, зокрема, у:
1. Методиці обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 р. № 252. Згідно положень Методики стави віднесено до гідротехнічних споруд.
Разом з тим, рибогосподарські водойми - стави, є досить специфічними засобами праці, які використовуються тільки в рибництві для виробництва рибної продукції. Як вже зазначалось, ставок є штучно створеною водоймою місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів. Відповідно водойма -це безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт. В свою чергу водний об'єкт визначається як природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води. Згідно з положеннями Методики, стави віднесено до гідротехнічних споруд. Таким чином, з технічної точки зору поняття "гідротехнічна споруда" та "ставок" співвідносяться як загальне і спеціальне, тобто став є одним із видів гідротехнічних споруд. Проте, оскільки поняття "ставок" визначено на рівні закону, а поняття "гідротехнічна споруда" дано на рівні підзаконного акта, в якій ставок визначено як "водойму, водний об'єкт", має вищу юридичну силу, ніж норма наказу, згідно з якою ставок віднесено до категорії гідротехнічних споруд. Тому у сфері правовідносин стосовно використання води поняття "ставок" застосовується у розумінні штучно створеного водного об'єкта, при цьому наявність гідротехнічної споруди в такому об'єкті не має жодного юридичного значення для суб'єктів таких правовідносин, у тому числі органів державної влади та місцевого самоврядування.
2. У пункті 1.4. Правил технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту України 29.03.2004 № 251 та зареєстрованоних в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 р. за № 932/9531 (далі Правила), де гідротехнічна споруда (ГТС) - споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби із шкідливою дією вод.
Враховуючи зазначене вище, став і гідротехнічна споруда є окремими елементами.
Окрім вищевикладеного, твердження представників первісного позивача про перебування майна згідно переліку на балансі не відповідає дійсності, оскільки:
- пунктом 3 наказу № 88 від 15.02.2012 р. визнано таким, що втратив чинність, наказ України від 01.11.2010 р. № 446 „Про приймання-передачу державного майна з балансу на баланс";
- чинним законодавством України не передбачено передачу нерухомого майна шляхом його закріплення за будь-якою юридичною особою, без факту такої передачі. Таким чином, видача наказу № 88 від 15.02.2012 р. та затвердження переліку державного майна, переданого на баланс ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля", за відсутності правомочного наказу про приймання-передачу державного майна виходить за межі повноважень Державного агентства рибного господарства України і є незаконним, оскільки не містить будь-якого правового підґрунтя.
Крім того, гідротехнічні споруди є нерухомим майном. Важливим моментом є те, що ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" прагне володіти та користуватися державним майном (гідротехнічними спорудами) за відсутності документів, що належним чином підтверджують наявність права повного господарського відання на нерухоме майно, а саме ч.1 ст. 182 ЦК України „Державна реєстрація прав на нерухомість" встановлює, що право власності та інші речові права (в тому числі право господарського відання) на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Так як, у ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" відсутні законні підстави для володіння, розпорядження та користування нерухомим майном в тому числі на правах повного господарського відання, у позивача відсутнє також право користування земельними ділянками водного фонду, землекористувачем яких є ВАТ „Хмельницькрибгосп", а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" прикриваючи свої незаконні дії, нібито, захистом державного інтересу, стратегічного майна тощо та своїм статусом державного підприємства фактично чинить протиправне заволодіння чужим майном та перешкоджає господарській діяльності законного землекористувача ВАТ „Хмельницькрибгосп".
У даному судовому засіданні представником первісного позивача подано заяву про відкликання попередньої заяви про зменшення позовних вимог, поданої у судовому засіданні 16.08.2012 р. і просив проводити розгляд справи в межах первісних позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2012 р.
Оскільки ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторони на подання такої заяви, вона судовою колегією приймається як така, що не порушує будь-чиї права і охоронювані законом інтереси і позовні вимоги первісного позивача залишаються попередніми, тобто первісними з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2012 р.
Представник зустрічного позивача у даному судовому засіданні відмовився від подання аналогічної заяви і просив суд розглядати справу в частині зустрічних позовних вимог, викладених в редакції заяви про зменшення позовних вимог поданої у попередньому судовому засіданні, тобто 21.08.2012 р.
Зважаючи на те, що у попередньому судовому засіданні не було вирішено питання про прийняття заяви зустрічного позивача про зменшення позовних вимог, судова колегія у даному засіданні вирішила прийняти таку заяву як таку, що відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та не порушує будь-чиї права і охоронювані законом інтереси.
Крім зазначеного вище, представники первісного позивача та зустрічного позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні їх вимог та відповідно просили суд відмовити у задоволенні вимог, пред'явлених до них, а представник другого відповідача -приватного підприємства „Шелтер Полюс", заперечував проти вимог первісного позивача що пред'явлені до нього і просив у їх задоволенні відмовити, посилаючись на докази та обставини, зазначені у позовних заявах та відзивах на такі заяви.
Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне.
На підставі Наказу регіонального відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 08.12.1998 р. №833 шляхом перетворення Хмельницького державного виробничого обласного рибокомбінату створено ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство".
Згідно п. плану приватизації у власності держави залишилися 78 ставів до переліку якого входять і спірні 52 стави.
Між ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (Зберігач) та ДП „Укрриба" (Замовник) укладено договір зберігання з правом користування №10 від 31.12.2003 р. (надалі по тексту Договір №10)
У відповідності до 1.1 договору №10, замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування згідно акту приймання-передачі, нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДП „Укрриба" та розташоване за адресою: Хмельницька область, Староконстянтинівський район, Старосинявський, Летичівський, Полонський, Хмельницький, Волочинський, Красилівський, Ізяславський район.
Згідно п. 1.3 вищезазначеного договору, майно використовується лише за цільовим призначенням згідно виробничої програми, погодженої з Замовником.
Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна згідно договору зберігання з правом користування від 31.12.2003 р., перелік гідротехнічних споруд, які знаходяться на балансі державного підприємства „Укрриба" і передаються по договору зберігання з правом користування ВАТ „Хмельницькрибгосп" та державними актами на право постійного користування землями.
Згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Держкомрибгоспа України №70/2 від 05.02.20007 р. „Про передачу підприємств, установ та організацій до сфери управління Державного агентства рибного господарства України" до сфери управління Держкомрибгоспа України відноситься ДП „Укрриба".
Наказом Держкомрибгоспа України від 12.08.2009 р. № 376 „Про створення державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" було створено ДП „СГЦР „Поділля" з правом юридичної особи.
Між ДП „Укрриба" 01.10.2009 р. та ВАТ „Хмельницькрибгосп" було укладено додаткову угоду до договору зберігання з правом користування №10 від 31.12.2003 р., у відповідно до якої на підставі ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та п. 6.4. договору № 10 від 31.12.2003 р. сторони припинили договір зберігання з правом користування майном № 10 від 31.12.2003 р. за згодою сторін з 01.10.2009 р.
На виконання вище наведеної додаткової угоди до договору №10 від 31.12.2003 р. між замовником та зберігачем було складено акт приймання-передачі гідротехнічних споруд від 01.11.2009 р., відповідно до якого, у зв'язку з розірванням договору зберігання з правом користування за №10 від 31.12.2003 р., зберігач передав, а замовник прийняв із зберіганням з правом користування майно (гідротехнічні споруди) згідно переліку, яке розташовано за адресами: Хмельницька область, Старокостянтинівський, Старосинявський, Летичівський, Полонський, Хмельницький, Волочиський, Красилівський, Ізяславський райони.
Державним комітетом рибного господарства України прийнято наказ №446 від 01.11.2010 р. „Про приймання-передачу державного майна з балансу на баланс" (надалі по тексту Наказ №446).
У відповідності до п. 2 Наказу №446, вирішено передати з балансу державного підприємства „Укрриба" на баланс державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" державне майно згідно з додатком 2.
Згідно названого вище додатку на баланс державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" передано 49 ставів, які є предметом даного спору.
У відповідності до п. 2 Наказу № 532 від 04.12.2009 р. Державного комітету рибного господарства України „Про приймання-передачу державного майна", вирішено передати з балансу державного підприємства „Укрриба" на баланс державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" державне майно згідно з додатком №2.
Згідно названого вище додатку № 2 на баланс державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" передано 3 стави, які також є предметом даного спору.
Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 29.02.2012 р. скасовано наказ № 466 від 01.11.2010 р., а постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. вказану постанову першої інстанції скасовано у цій частині та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ„Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" про скасування наказу № 466 від 01.11.2010 р., оскільки на дату прийняття судом першої інстанції зазначеної вище постанови, оспорюваний в судовому порядку вказаний наказ був скасований самим же Державним агенством рибного господарства України (правонаступником Державного комітету рибного господарства) іншим наказом № 88 від 15.02.2012 р., який уже було погоджено із Фондом державного майна України.
Крім цього, наступним наказом Державного комітету рибного господарства України № 53 від 09.02.2012 р. створено комісію з питань інвентаризації та формування переліку державного майна, переданого на баланс ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" згідно з додатком № 2.
Вказаним додатком за підписами осіб, які увійшли до складу комісії з приватизації підтверджено перелік переданого на баланс ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" державного майна (52 стави)
Також, наказом Державного комітету рибного господарства України № 88 від 15.02.2012 р. „Про затвердження переліку державного майна", затверджено такий перелік (додаток № 2 до наказу) державного майна, переданого на баланс ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" до якого увійшли 52 стави.
Указом Президента України № 484/20111 від 16.04.2011 р. затверджено Положення про Державне агентство рибного господарства України а у п.2 установлено, що Державне агентство рибного господарства України є правонаступником Державного комітету рибного господарства України, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет рибного господарства України.
Згідно п.1 вказаного Положення, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр).
Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
У відповідності до ст. 1 Закон України "Про управління об'єктами державної власності" визначається, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно ст. 4 вказаного Закону встановлено суб'єктів управління об'єктами державної власності: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності від 21.09.1998 р. №1482 , об'єктами передачі згідно з цим Положенням є: а) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі - підприємства), крім об'єктів, визначених підпунктом "д" цього пункту. Структурний підрозділ підприємства може бути об'єктом передачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу; б) нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, а також нежитлові приміщення після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обов'язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території); в) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств (крім передачі акцій державним органам приватизації засновниками відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації); г) державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації; ґ) підприємства, показники фінансово-господарської діяльності яких погіршилися внаслідок неефективного управління ними органами, уповноваженими управляти державним майном, або самоврядними організаціями; д) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів у зв'язку з прийняттям або скасуванням рішення про їх приватизацію; е) інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого).
Згідно п. 3 цього Положення, ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
У відповідності до абз. 2 пп. г) п. 4 Положення, передача об'єктів права державної власності від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації, погодженого з підприємствами, а у разі передачі їх структурного підрозділу або нерухомого майна також з Фондом державного майна та Мінекономіки.
Таким чином, зважаючи на вказані вище обставини, нормативні та підзаконні нормативні акти, судова колегія приходить до висновку, що Державний комітет рибного господарства України приймаючи наказ № 466 від 01.11.2010 р. та його правонаступник - Державне агентство рибного господарства України приймаючи наказ № 88 від 15.02.2012 р. діяли в межах наданих їм державою відповідних повноважень в частині передачі на баланс позивача державного майна (ставів).
19.04.2011 р. між ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", як замовником та ПП „Шелтер Плюс", як охороною, укладено договір № ХМ-02 про надання послуг з охорони території та об'єктів нерухомості, забезпечення збереження матеріальних цінностей по Хмельницькій області згідно п.1.1 якого, замовник доручає, а охорона приймає на себе зобов'язання виконувати на протязі дії цього договору заходи по охороні об'єктів нерухомого майна із здійсненням контрольно-пропускного режиму на території розташування майна замовника, дотримання фізичними особами громадського порядку.
Як на доказ чинення перешкод в користуванні державним майном первісний позивач посилається на доповідну записку від 27.03.2012 р. адресованої директору ДП „СГЦР"Поділля" Коцюбі В.М., де заступник директора Горбач М.М. та начальник ВВК Магрук І.В., в присутності начальника ТзоВ „Полонне-риба" Поведи В.Д., за участю фізичних осіб Горбач М.М., Маргук І.В., Поведа В.Д. у відповідності до наказу № 23 від 07.02.2012 р. намагалися обстежити гідротехнічні споруди (стави) Березна №1-4 на предмет пропуску весняної повені та безперебійної експлуатації водоскидних та водонабірних об'єктів однак отримали опір що відобразили у складеній записці:
„так, прибувши даного числа біля 11 год. на об'єкт (на очах дільничого та його помічника), ми зустріли силове протистояння зі сторони сторонніх осіб у чорній уніформі з шевронами приватної охорони „Шелтер" яке було виражене у перешкоджанні проходу на гідротехнічні споруди як нас, так і начальника ТзоВ „Полонне-риба" (фото додається). Після цього, я зателефонував на 102 та зробив заяву і попросив направити оперативну групу міліції.
Дані особи будь-яких пояснень не давали, наявні у нас документи на власність гідротехнічних споруд (ставів) до відома не приймали і констатували, що без вказівок їхнього керівництва нас не пропустять.
На запитання хто в них керівники і коли вони з'являться, охоронці відповідали: Ковальчуки, Сутий, Рябій і починали телефонувати та ставити їх до відома.
Працівники міліції які були присутні біля вхідних воріт будь-яких дій не приймали, а лише спостерігали за подіями, на наші заяви забезпечити доступ, відповідали, що вони цього зробити не можуть і забезпечують громадський порядок.
Після тривалої перепалки, та відповіді охоронців, що з нами будь-хто з керівників розмовлятине хоче і вони не приїдуть, нам з Магруком І.В. вдалося пройти перший кордон даної охорони. Підійшовши до роздільної дамби нагульних ставів Березна №4 - Березна №3 (місце де стоїть вагончик начальника Тов „Полонне-риба", до нас підійшов, перебрівши в брід обвідний канал, рибалка товариства, який сказав, що його вигнали з чергування Ковальчук і Рябій.
В цей час із складського приміщення вибігло біля 10-ти охоронців і зі сторони заїзду під'їхало авто Фольцваген білого кольору з логотипом „ПО Шелтер" державний номер ВХ 87-53 ВЕ, з якої вийшов громадянин Вощина і ще одна невідома нам особа. По їх команді охоронці перекрили нам прохід на гідроспоруди нагульного ставу Березна №3.
На моє запитання про їх протиправні дії, представлення наказу Укрдержрибагенства №88 від 15.02.2012 р., громадянин Вощина не реагував, і заявляв, що ми проникли на охоронний об'єкт. А всі паперові питання ми повинні вирішували з громадянином Сутим. Після короткого часу до даного місця під'їхала оперативна група Полонського РВВС яку очолював ст. лейтенант Чернишин Д.І. на авто державний номер 06-07 . Взявши в мене заяву, та відібравши в мене та Магрука І.В. пояснення, працівники міліції підійшли до громадянина Вощини і через декілька хвилин почали сідати в машину. На наші запитання чому вони не беруть в даних осіб пояснення, він відповів, що вони мотивуючи статтею 63 пояснень давати не хочуть. На моє прохання забезпечити нам доступ та огляд гідротехнічних споруд, працівники міліції сказали, будемо виясняти кому вони належать. На моє прохання установити даних осіб та законність їх перебування на державному об'єкті, була відповідь: „Будемо перевіряти". На наявність наказу № 88; захоплення державного майна; виникнення загрози надзвичайних випадків при проходженні весняної повені, - оперативна група не реагувала. На вказівку керівнику групи, що в обвідному каналі де знаходиться товарна рибопродукція ТзоВ „Полонне-риба", виламані багром (який лежав біля місця пошкодження) зубці рибозахисної споруди і вода стрімко злітає у річку (фото додається), і що дана дія створена наявними невідомими особами як і розкрадання риби (наявність підхватів у зимувальних ставах,(фото додається), не було жодного реагування.
Після цього, вони сіли в машину і виїхали за межи рибгоспу. За ними через декілька хвилин поїхало і авто ПО Шелтер. Перед цим громадянин Вощина дав команду охоронцям - нікого далі не пропускати.
Зробивши знову спробу пройти до ставу Березна №3, ми були відкинуті охоронцями (фото додається). Після даної спроби ми направилися до вхідних воріт де було авто та начальника ТзОВ „Полонне- Риба".
Біля воріт зі сторони контурної дамби стояло авто ПО Шелтер, вагончик який не належить Поведі В.Д., та біля 8 охоронців. Не вступаючи в спір ми вишли за межі господарства.
Приблизно в 17:30 до воріт під'їхало авто з якого вийшли Рябій та ще три особи (в стані нетверезої ходи), переговоривши з Вощиною та охоронцями, вони підійшли до нас.
Громадянин Рябій сказав, що він нікому не підпорядковується у нього діє угода з ДП „СГЦР Поділля" і він попросив охорону, щоб вона охороняла йому рибу. На наші заяви, дію наказу Укрдержрибагенства, заборону проходу на територію та інше, від громадянина Рябія була лише одна відповідь - нічого не буде, нікого нікуди не пустять, це всі мої стави, в мене є лише один командир - Сутий. Зауваження про те, що було викрадено у Поведи В.Д. рибопродукцію також ні хто не брав до уваги, а лунало лише сварливі вирази з погрозами. Після цього дані особи відійшли від нас, переговоривши між собою через декілька хвилин поїхали Рябій зі своєю компанією, а через хвилин 10-15 виїхав і Фольцваген ПО Шелтер.
Близько 18:29 ми втрьох знову намагалися пройти на територію державного підприємства, та були заблоковані і відсторонені охоронцями (фото додається). Після цього я знову зробив заяву до чергового Полонського РВВС, а начальник ТзОВ „Полонне-риба" зателефонував до голови районної державної адміністрації.
Через тридцять хвилин приїхав дільничий та його помічник взяли в мене та Поведи В.Д. пояснення. На наші прохання забезпечити прохід на територію та виконання своїх службових обов'язків, була дана відповідь що вони виконати цього не можуть.
Після чого начальник зОВ „Полонне-риба" з наказом № 88 та рішенням Хмельницького суду відправився до начальника Полонського РВВС. За його словами керівник силової структури району дав відповідь - всі питання вирішуйте самі в судовому порядку.
Виходячи з вище зазначеного вважаємо дії осіб ПО Шелтер, Вощина, Рябія, Сутого як протиправне захоплення державного майна. злісне втручання в діяльність державного підприємства. ігнорування виконання нормативно-правових державних документів. перешкоджання виконання службових обов'язків працівників ДП „СГЦР"Поділля", яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій на даних гідротехнічних спорудах району. Дії працівників Полонського РВВС вважаємо як бездіяльною халатністю направлену на захист інтересів вище зазначених осіб.
Просимо Вас терміново доповісти про даний випадок в керівні та галузеві структури, та забезпечити безпечні умови праці на державному підприємстві.
До вказаної доповідної записки додано копії фотознімків, які підтверджують у ній викладені обставини".
Згідно п.п. 1.1, 3.1 статуту ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля", затвердженого Наказом Державного агентства рибного господарства України № 229 від 19.10.2011 р., підприємство засноване на основі державної власності, входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України і є підзвітним йому.
Підприємство створено з метою здійснення господарської та іншої діяльності з метою одержання прибутку підприємством.
У відповідності до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Згідно ч.2 ст. 22 вказаного Кодексу, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- іншими способами, передбаченими законом.
Згідно ч.1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини, господарський суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами які могли бути у нього наявними (зібраними) існування перешкод у використанні належного його на праві повного господарського відання державного майна, вчинених відповідачами, що ними також і не заперечується.
Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги первісного позивача з вимогами саме до відповідачів, підлягають задоволенню.
Проте, враховуючи те, що зазначені вище процесуальні норми чинного законодавства, які регулюють порядок захисту права повного господарського відання, не передбачають можливості захисту можливо порушених таких прав іншими особами (в даному разі невідомими особами) в майбутньому без наявності доказів існування таких перешкод у даний час, господарський суд приходить до висновку, що позов первісного позивача в частині вимог щодо зобов'язання усунення перешкод та припинення порушення прав державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" іншими особами, що можуть діяти за дорученням чи відповідним договорами, є не обґрунтованим, і тому у цій частині підлягає відмові у задоволенні.
При цьому, заперечення зустрічного позивача про те, що терміни „став" і „гідроспоруда" не є тотожними, а також те, що оскільки позивачу державним органом передавалися лише стави а не гідроспоруди, господарським судом до уваги не приймаються, оскільки вказані терміни (об'єкти) по суті є нероздільними і не можуть фактично існувати один без одного. Відсутність гідроспоруди (греблі), не утворить водоймища (ставу).
Крім цього, заперечення зустрічного позивача в частині нечинності акту приймання передачі від ДП „Укрриба" ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля"як додатку до скасованого наказу №466 від 01.11.2010 р. Державного комітету рибного господарства України, господарським судом також не приймаються до уваги як належні, оскільки акт приймання-передачі є лише внутрішнім бухгалтерським документом про зняття його обліку (балансу) одного підприємства і взяття на облік (баланс) іншим підприємством. Відсутність нового акту приймання-передачі з балансу на баланс вже на виконання нового наказу правонаступника центрального органу виконавчої влади -Державного рибного агентства України №88 від 15.02.2012 р. не потребувалося, оскільки спірне майно уже перебувало на бухгалтерському обліку (балансі) позивача, тому вказаним наказом крім іншого, правомірно і обґрунтовано було затверджено перелік державного майна, переданого на баланс ДП „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля".
Що стосується вимог зустрічної позовної заяви першого відповідача, то господарським судом враховується і береться до уваги, що у відповідності до ст. 1 Господарського кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, зважаючи на зазначені вище процесуальні норми господарського та цивільного закону, єдиною підставою звернення до суду за захистом порушеного права повинен бути (реально існувати) факт порушення права чи законного інтересу, і у будь-якому разі, зазначеними вище нормами, не передбачено судового захисту такого права чи законного інтересу в майбутньому, навіть при умові існування припущення, що таке порушення в подальшому може бути будь-ким вчинене.
Зважаючи на межі зустрічних позовних вимог, визначені самим же зустрічним позивачем у заяві від 21.08.2012 р., господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви, оскільки у ній не вказується на факти порушення його права чи законних інтересів та умови і способи їх усунення, а лише вимагається у суду захистити такі права чи інтереси в майбутньому при умові, якщо вони будуть порушені.
Крім цього, Господарським кодексом України не передбачено вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, які передбачені його ст. 1, у спосіб пред'явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками водного фонду у майбутньому.
Навіть якщо і припустити, що такий спосіб захисту права як зазначений зустрічним позивачем і передбачено Господарським кодексом України в частині „припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення", то позивач повинен був вказати і просити суд припинити конкретні дії і ким вони вчинені, що створюють загрозу порушенню його прав. Проте, таке не зазначено зустрічним позивачем та не підтверджено належними доказами, що підтверджує необґрунтованість зустрічних позовних вимог.
Оскільки спір в частині позовних вимог первісного позивача виник внаслідок неправильних дій першого відповідача, на нього у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти обов'язок по відшкодуванні витрат по оплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Первісний позов задовольнити частково.
Зобов'язати ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство" Летичівський район смт Меджибіж вул. Чкалова, 58 (ідентифікаційний код 00476808), приватне підприємство „Шелтер Плюс" м. Хмельницький припинити порушення права державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в користуванні державним майном гідроспорудами-ставами шляхом звільнення території гідротехнічних споруд ставів: став Кустівці (інв. №06-003); став Онацьківці (інв. №06-006); стави №1 (інв. №06-001), №2 (інв. №06-004), №3 (інв. №06-004), №4 (інв. №06-002) в с.Велика Березна Полонського району; став Моначин з насосною станцією 227,3 га (інв. №01-005); став Тарноруда №1 198,7 га. (інв. №01-002); став Тарноруда №2 94,4 га. (інв. №01-001); став Тарноруда №3 52,20 га. (інв. № 01-003) Летичівського району; став Лятецький 280,14 га. (інв. № 07-002); став с. Теліжінці 97,78 га (інв. № 07-004) Хмельницької області, що є державним майном та знаходяться на балансі державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля"на праві повного господарського відання, зобов'язати ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство", приватне підприємство „Шелтер Плюс", припинити порушення права державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в користуванні державним майном гідроспорудами-ставами а саме: у Волочиському районі: став Тарноруда №2 94,4 га., став Тарноруда №1 198,7 га., став Тарноруда №3 52,20 га., став Юхимівці 54,2 га., став Моначин з насосною станцією 227,3 га., став Сарнів 110,1 га., став Поляни 255,8 га., став Лозова 24 га.; у Ізяславському районі: Нагульний став Сахнівці 219,6 га.; у Красилівському районі: Виросний став Куль чини 38 га., Виросний став с. Манівці, Нагульний став Росолівці, Виросний став Тріски №2 663/1-№2-553/2 21,7 га., Виросний став М.Пузирки №2-658/1 № 658/3 6 га, Нагульний став с. Антоніни 108 га., Виросний став Ключівка №2 656/1-№656/10 6,2 га., Виросний русловий став Гуральня 12,05 га., Нагульний став М.Пузирки 12,3 га., Виросний русловий став Гуральня верх 1 га., Виросний став дамб Гуральня 3.1 га., Став для посадки матеріалу 1,5 га., Нагульний став Кузьмин 789, 93 га., Зимувал Зозуленці Верх 33,83 га., Зимувал Зозуленці Нижн 37,14 га., Нагульне русло ставу Пустяк 10,58 га., Верховина ставу Пустяк, Літньо-маточний став 18,1га., Нагульне русло ставу Зозул. В 19,4 га.; у Летичівському районі: Нагульний став Анаставці Низ 642,9 га., став Анаставці Верх 820,17 га., Зональний риборозплідник №1 80,84 га., Зональний риборозплідник №2 154,145 га.; у Полонському районі: став №1 с. Березна 68,37 га., став №4 с. Березна 77,02 га., став Кустівці 17,07 га., став №3 с. Березна 150,95 га., став №2 с. Березна 93,7 га., став Онацьківці 32,54 га.; у Старосинявському районі: Виросний став №10 34,0 га., став Лятецький 280,14 га., став Кантівка 232,26 га., став с. Теліжінці 97,78 га., став с. Пилява 164,4 га.; у Старокостянтинівському районі: став Пустяк 36 га., став с. Сковородки 35,20 га., став с. Новоселиця 46,6 га., став с. Н.Погоріла 44,33 га., став В.Погоріла 31,66 га., став с. Деркачі 128,62 га., став с. Немиринці 244,05 га.; у Хмельницькому районі: Нагульний став Моломоленці 247,5 га., Нагульний став Мар'янівка 138 га.,у спосіб, шляхом надання вільного доступу працівників державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" до державного майна - гідротехнічних споруд, необхідному для їх обстеження, забезпечення контролю за водонапуском, водовипуском, забезпечення збереження, використання за їх цільовим призначенням; шляхом усунення фізичної протидії охоронцями приватного підприємства „Шелтер Плюс" у доступі до гідротехнічних споруд-ставів та їхньому використанні, шляхом усунення будь-якого перекриття підходів та під'їздів до гідротехнічних споруд ставів, усунення механічних перешкод, створених будь-яким автотранспортом в тому числі автотранспортом охоронної фірми „Шелтер Плюс", вагончиками, шлагбаумами, встановленням в'їзних воріт, навішуванням замків; шляхом заборони ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство", приватному підприємству „Шелтер Плюс" здійснювати заходи по неправомірному зарибленню гідроспоруд ставів, руйнування гідротехнічних споруд ставів, спричинення псування державного майна, втрату його якості, чинити будь-які перешкоди в реалізації права державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" в користуванні державним майном гідроспорудами-ставами.
Видати наказ.
У первісному позові в частині вимог щодо зобов'язання усунення перешкод та припинення порушення прав державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" іншими особами, що можуть діяти за дорученням чи відповідним договорами, відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" Летичівський район смт Меджибіж вул. Чкалова, 58 (ідентифікаційний код 00476808) на користь Державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" м. Хмельницький, вул. Курчатова 1-В (36819644) суму 1 073 (одна тисяча сімдесят три гривні) 00 коп. витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
У зустрічному позові відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" смт Меджибіж Летичівського району до державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля" м. Хмельницький про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками водного фонду, відмовити.
Оскільки в судовому засіданні 23.08.2012 р. оголошувалася вступна та резолютивні частини, його повний текст виготовлено та підписано 28.08.2012 р.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рішення в адреси сторін не надсилаються, оскільки їх представники були присутні у судовому засіданні 23.08.2012 р.
Головуючий суддя О.І. Матущак
Судді Д.І. Радченя
С.В. Гладій