28 серпня 2012 року справа № 5020-665/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(99001, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення 11 053,48 грн.
за участю представників:
позивача - Бекетової Н.С. - представник, довіреність б/н від 25.07.2012;
відповідач - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
Суть спору:
13.06.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11 053,48 грн.
Ухвалою суду від 15.06.2012 провадження по справі порушено суддею Янюк О.С,
Розпорядженням голови суду №128 від 03.07.2012 у зв'язку з закінченням повноважень судді Янюк О.С. відповідно до пункту 3.3. Рішення зборів суддів від 28.12.2010 (в редакції від 02.07.2012) справу № 5020-665/2012 передано до провадження судді Харченка І.А.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження суддею Харченком І.А.
Черговий розгляд справи призначено на 28.08.2012
У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 15.06.2012, 09.07.2012 та 06.08.2012 не виконав, правом, наданим йому статтею 59 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Так, із змісту ст.22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами справи відповідно до статті 75 ГПК України.
На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши надані докази, суд
21.12.2009 між Фондом комунального майна (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 125-09 (далі - Договір) (а.с.7-8), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в оренду вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 137,20 кв.м., розташовані у підвалі п'ятиповерхового житлового будинку, розташоване аз адресою: м.Севастополь, вул. Косарева,2, що знаходяться на балансі КП «РЕП-19»Севастопольської міської Ради, вартість якого станом на 28.02.2009 складає 203 830 грн ( далі - Об'єкт оренди).
Відповідно до п.2.5 Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акта прийому-передачі об'єкта оренди.
21.12.2009 між сторонами Договору був підписаний акт прийому-передачі орендованого майна (а.с.9).
Пунктами 3.2., 3.3. Договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати складає 1000 грн за перший місяць оренди та повинно бути перераховано Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць встановлюється шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю.
Повернення орендованого майна повинно бути здійснено після припинення дії Договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу (п.2.7. Договору).
Дія Договору закінчується зокрема по рішенню суду (п.7.6 Договору ).
Рішенням суду від 27.09.2011 по справі №5020-1206/2011, що набрало законної сили 11.10.2011 договір оренди №125-09 від 21.12.2009 нерухомого майна -вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, загальною площею 137,20 кв.м, що розташовані в підвалі п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розірвано, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради орендоване майно за договором оренди №125-09 шляхом їх звільнення (арк. с 15-18).
Проте Орендар впродовж тривалого часу ніяких дій по поверненню орендованого майна не вчиняв та продовжував користувався майном.
05.03.2012 Актом державного виконавця було встановлено, що об'єкт оренди звільнений (арк. с 24).
Отже, на думку позивача, відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 11.10.2011 по 04.03.2012, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 11 053,48 грн за користування орендованим майном та причиною звернення із відповідним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі -ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Крім того, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна»вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин, далі -Закон № 2269-XII).
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч.2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ст. 27 Закону № 2269-XII у випадку розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його пролонгації або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі оренди.
Таким чином, суд погоджується з думкою позивача, щодо безпідставного користувався відповідачем орендованим майном у період з 11.10.2011 по 04.03.2012, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 11 053,48 грн. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки (а.с.6-6 зворотній бік), суд визнав його вірним.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю у розмірі 11 053,48 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору за правилами ст. 49 ГПК України при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
Підсумовуючи викладене, керуючись статтями 22, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, р/с місцевий бюджет м. Севастополя № 33213870700001 в ГУГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) неустойку у розмірі 11 053,48 грн (одинадцять тисяч п'ятдесят три гривні 48 копійок).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.Стягнути з Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, р/р 37188003000416 в ГУ ГКСУ у м.Севастополі, МФО 824509, код в ЕДРПОУ 25750044, отримувач ФКМ СМР) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 31.08.2012
Суддя І.А.Харченко
Розсилка рекомендованим з повідомленням:
1.ФКМ СМР - простою
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
2. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
2 прим.