Справа № 22Ц - 3782/2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Науменко М.А.
Категорія 21 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Іменем України.
25 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І. суддів - Поліщука М.А., Касьяненко Л.І. при секретарі - Козак І.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В березні 2007року ОСОБА_2 звернулась в суд із вказаним позовом і просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 7759грн., моральну шкоду в розмірі 10 000грн.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 26.11.2006року на автодорозі с.Фастівець -м.Фастів Київської області, коли вона управляла гужовою повозкою, запряженою конем, то із нею зіткнувся автомобіль марки «Опель-Астра» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, який порушив п.12.1. Правил дорожнього руху України. В результаті вказаної дорожно-транспортної пригоди позивачці заподіяно матеріальну шкоду, яка складається із вартості коня, гужової повозки, упряжі, брезенту, ліків, витрачених на лікування тілесних ушкоджень, отриманих в результаті пригоди. Заподіяння моральної шкоди обґрунтовувала моральними переживаннями в зв»язку із отриманими тілесними ушкодженнями, погіршенням стану здоров»я.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2007 року
позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 6902, 77грн. і 2000 грн. моральної
шкоди, а всього 8902, 77грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково і стягнути із нього на користь позивачки майнову шкоду у розмірі 857, 72грн., моральну шкоду в розмірі 500грн., посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і гужової повозки, якою керувала ОСОБА_2 відбулось із вини відповідача, який порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України. Вказані висновки в частині порушення відповідачем вимог п.12.1 ПДР України відповідають обставинам справи.
Проте суд неповно з»ясував обставини, що мають значення для вирішення спору і не дав правової оцінки діям ОСОБА_2 з врахуванням вимог розділу 7 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.7.2 ПДР України гужовий віз (сани) повинен бути обладнаний світлоповертачами: спереду білого кольору, ззаду - червоного; п.7.3 Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на гужовому транспорті необхідно увімкнути ліхтарі: спереду - білого кольору, ззаду - червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза (саней); п.7.7 Особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється:
а)рухатись по автомагістралях і дорогах для автомобілів;
б)використовувати вози, не обладнані світлоповертачами, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.
Як вбачається із матеріалів справи 26 листопада 2006року близько 12 години на автодорозі с.Фастівець - м.Фастів Київської області на момент зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і гужової повозки, якою керувала ОСОБА_2, був туман, видимість в напрямку руху недостатня. Протоколом огляду гужової повозки від 26.11.2006 року (відмовний матеріал№3804) виявлено відсутність світлоповертачів білого кольору і червоного кольору.
Крім цього, гужова повозка під керуванням ОСОБА_2 рухалась по правому краю проїзної частини дороги та частково по узбіччю.
З врахуванням вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 порушила вимоги п.п.7.2, 7.7(а, б) Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч.2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Поскільки судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, то відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає, скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи, що виникненню шкоди сприяла груба необережність позивачки, яка проявилась в порушенні вимог п.п.7.2, 7.7 Правил дорожнього руху України, колегія суддів визначає ступінь вини потерпілої 30% від розміру відшкодування, з врахуванням чого розмір відшкодування підлягає зменшенню.
Висновок суду про розмір матеріальної шкоди є обґрунтованим та підтверджується належними доказами. Позивачці заподіяно матеріальну шкоду, яка складається із вартості коня 5200грн., вартості воза 500грн., витрат, затрачених на лікування в розмірі 698, 48грн., а всього 6398, 48грн.
Згідно акту судово-медичного обстеження №37/д від 5.03.2007року ОСОБА_2 (відмовний матеріал №3804) у потерпілої були виявлені забій поперекового відділу хребта та забій лівого плеча. Виявлене пошкодження 1, 3 зубів на верхній щелепі зліва та 4 зуба на нижній щелепі справа не мають ознак їх травматичного походження, що вказували б на зв»язок з травмою 26 листопада 2006року. Більш подовжений термін лікування хворої пов»язаний з її захворюванням - остеохондрозом та спондельозом хребта.
З врахуванням вказаних обставин, вимог ст.23 ЦК України колегія суддів зменшує моральну шкоду із 2000грн. до 1500грн.
Враховуючи грубу необережність потерпілої ОСОБА_2, ступінь вини потерпілої 30% від розміру відшкодування відповідно до ст.1193 ЦК України колегія суддів зменшує розмір відшкодування шкоди. Стягненню із ОСОБА_1 на користь позивачки підлягає матеріальна шкода в розмірі 4478, 94грн., моральна шкода в розмірі 1000грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з врахуванням часткового задоволення позову із ОСОБА_1 на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в сумі 350грн, а на користь держави в розмірі 59, 50грн.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4478, 94грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн. і судові витрати в сумі 350грн., а на користь держави судові витрати в сумі 59, 50грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.