ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-54/10491-2012 21.08.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ
до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», м. Київ
про стягнення 18001,31 грн.
при секретарі судового засідання Білецькій О.В.
представники:
від позивача -Галіч Ж.В. (дов. № 08-03-28/608-11 від 05.12.2011р.);
від відповідача -Рибак Є.В. (дов. № 39/2012 від 03.01.2012 р.);
відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(далі-відповідач) про стягнення в порядку регресу 18001,31 грн., страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 18511,31 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
02 квітня 2009 року між позивачем та Тумасян М.А. укладено Договір № 156 добровільного страхування транспортного засобу, за яким позивачем застраховані майнові інтереси Тумасян М.А., пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Nissan», державний реєстраційний номер АА2927НС.
16 квітня 2009 року о 19 годині 05 хвилин на паркувальному майданчику біля будинку № 12 по пр. Бажана в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АА0348АС, який належить Шуткевич В.А. під керуванням Шуткевич О.В., та наземного транспортного засобу автомобіля «Nissan», державний реєстраційний номер АА2927НС, який належить та під керуванням Тумасян М.А., внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2009 року у справі № 3-4705/09 встановлено порушення Шуткевич О.В. п. 10.9 Правил дорожнього руху України, Шуткевич О.В. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно з Рахунком на оплату № 00000001083 від 22 квітня 2009 р. ТОВ «АвтоБізнесСервіс», вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу автомобіля «Nissan», державний реєстраційний номер АА2927НС, становить 18511,31 грн.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Страховими актами № СТО-09-4856/1 від 20 травня 2009 року та № СТО-09-4856/2 від 03 липня 2009 року пошкодження наземного транспортного засобу автомобіля «Nissan», державний реєстраційний номер АА2927НС, внаслідок ДТП, яка сталася 16 квітня 2009 року о 19 годині 05 хвилин на паркувальному майданчику біля будинку № 12 по пр. Бажана в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 18511,31 грн.
Позивачем платіжними дорученням № 10012 від 07 липня 2009 року та № 10662 від 16 липня 2009 р., копії яких наявні в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування ремонтній організації ТОВ «АвтоБізнесСервіс», у розмірі 18511,31 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника транспортного засобу автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АА0348АС, Шуткевича В.А., застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7328966, копія якого наявна в матеріалах справи.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АА0348АС, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВА/7328966, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 6 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Виплату страхового відшкодування здійснено позивачем 07 липня 2009 року та 16 липня 2009 року, отже строк позовної давності для позову про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування, сплинув до звернення позивача з даним позовом, який було подано до господарського суду 03 серпня 2012 року, про що відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення.
У позовній заяві позивач не просить відновити строк позовної давності та не наводить поважних причин пропущення строку позовної давності.
В судовому засіданні представник позивача також не просив суд відновити строк позовної давності.
Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування задоволенню не підлягають.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
В позові відмовити.
Повне рішення складено 22.08.2012 р.
Суддя Л.М. Шкурдова