83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.08.12 р. Справа № 5006/15/93/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір», м.Київ
до відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк
про стягнення 29 756,86грн.
за участю представників:
від позивача: Лаворко М.Ю. (за довір.)
від відповідача: Герасимова Н.О. (за довір.)
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український папір», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення 29756,86грн., яка складається з основного боргу в розмірі 25344,00грн., пені в розмірі 2438,37грн., штрафу в розмірі 1774,08грн., 3% річних в розмірі 200,41грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №1764 від 17.11.11р. та видаткові накладні №Дц-00343 від 31.01.12р. на суму 17502,00грн., №Дц-03803 від 29.12.11р. на суму 7842,00грн.
Ухвалою від 06.07.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/93/2012, розгляд справи призначений на 18.07.12р.
16.07.12р. позивач надав суду заяву про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог до 27392,32грн., в якій просить стягнути суму основного боргу в розмірі 25344,00грн., пеню в розмірі 1339,25грн., штраф в розмірі 548,94грн., 3% річних в розмірі 160,13грн.
Дана заява подана до початку розгляду справи по суті, тому приймається судом до розгляду. Згідно даної заяви додатковими підставами позову вказано невиконання відповідачем договору поставки №148 від 18.01.12р.
18.07.12р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 17991,48грн., в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу, що виникла за договором поставки №148 від 18.01.12р. в розмірі 17502,00грн., пеню в розмірі 406,05грн., 3% річних в розмірі 83,43грн. Отже справа розглядається з врахуванням вказаної заяви позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач 30.07.12р. надав суду рахунок-фактуру №Дц-00033 на суму 17502,00грн.
22.08.12р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заявлену суму заборгованості визнав в повному обсязі.
Згідно отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14298944 станом на 18.07.12р. ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстроване за адресою: 83001, Донецька область, м.Донецьк, вул.Артема, буд.63.
В судовому засіданні 22.08.12р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:
18 січня 2012р. між Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український папір», м.Київ був укладений договір поставки №148 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) папір, а покупець зобов'язується прийняти поставлену у його власність продукцію та своєчасно сплатити її вартість.
Номенклатура, кількість та ціна продукції обумовлюються у Специфікаціях/Додатках, що є невід'ємною частиною цього договору. (п.1.2 договору).
Згідно п.4.4 договору загальна ціна Договору визначається на підставі сум, що вказані у Специфікаціях/Додатках до договору, які підписані постачальником та покупцем та складає 99760,80грн. у тому числі ПДВ.
Покупець відповідно до п.4.2 договору здійснює розрахунки за поставлену постачальником продукцію в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника з відстрочкою платежу 60 календарних днів з моменту поставки продукції.
Датою поставки товару вважається дата, що вказана у товарно-транспорній накладній. (п.3.3 договору).
Договір №148 від 18.01.12р. підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками.
Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №Дц-00343 від 31.01.12р. позивачем (постачальником) було поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 17502,00грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджений підписом представника відповідача на накладній та довіреністю №263 від 31.01.12р.
Тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.
У вказаній довіреності мається посилання на договір №148 від 18.01.12р.
Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, відповідно до п.4.2 договору продукція за видатковою накладною №Дц-00343 від 31.01.12р. має бути повністю оплачена не пізніше 26.04.12р.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач доказів оплати продукції суду не надав, наявність заборгованості в сумі 17502,00грн. визнав.
Отже, свої зобов'язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 17502,00грн. у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
На підставі п.5.4 договору сторона, що прострочила виконання грошового зобов'язання за цим договором сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від вартості поставленої продукції за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від повного відшкодування збитків, заподіяних невиконанням (неналежним виконанням) умов договору, а також від виконання невиконаних (належним чином не виконаних) зобов'язань.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищенаведених положень правових норм та п.5.4 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 406,05грн. та 3% річних в сумі 83,43грн. за період з 29.04.12р. по 25.06.12р. включно.
Під час судового розгляду справи №5006/15/93/2012 відповідач не надав доказів повернення в повному обсязі суми боргу, який виник на підставі договору №148 від 18.01.12р., з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем плати за прострочення виконання зобов'язання (пені, 3% річних).
Судом перевірена вірність зроблених позивачем розрахунків пені та 3% річних.
Заявлені позивачем до стягнення пеня в сумі 406,05грн., 3% річних в розмірі 83,43грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 548, 549, 611, 612, 615, 624, 625, 692, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, §1 глави VI, ст.ст. 230, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір»,м.Київ до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення 17991,48грн.- задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, буд.63; ЄДРПОУ 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м.Київ, вул.Куренівська, буд.2-Б; ЄДРПОУ 25394112) основний борг в сумі 17502,00грн., пеню в сумі 406,05грн. та 3% річних в сумі 83,43грн.; судовий збір в сумі 1609,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 22.08.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 27.08.12р.
Суддя Захарченко Г.В.