"22" серпня 2012 р. Справа № 25/62/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівБарицької Т.Л.,
Хрипуна О.О. (доповідача),
розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого Свєшнікова Валерія Валентиновича
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012
у справі господарського суду№ 25/62/09 Запорізької області
за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський завод підшипників сковзання"
пробанкрутство
за участю представників
скаржникане з'явилися,
боржникаЖебраткіна Т.С.,
ПАТ "Укрексімбанк"Капустін В.В.,
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2012 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжя про усунення арбітражного керуючого Свєшнікова В.В. від виконання обов'язків ліквідатора; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання"; ліквідовано банкрута - ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання"; провадження у справі № 25/62/09 припинено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012 (головуючий суддя Геза Т.Д., судді Кододова О.В., Малашкевич С.А.) частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжя, скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012 у справі № 25/62/09, справу направлено до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим рішенням, арбітражний керуючий Свєшніков В.В. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012, залишивши в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012 у справі № 25/62/09.
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжя у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 25, 26, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 202, 609, 626 ЦК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Провадження у справі № 25/62/09 про банкрутство ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання" порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2009 відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Запорізької області від 16.03.2009 ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Свєшнікова В.В.
26.03.2009 в газеті "Голос України" № 54 (4554) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
06.02.2012 ліквідатором Свешніковим В.В. до господарського суду Запорізької області надано звіт, згідно з яким були погашені витрати в ліквідаційній процедурі, оплата послуг арбітражного керуючого та вимоги заставного кредитора, а також ліквідаційний баланс, яким підтверджено, що після задоволення кредиторських вимог майна ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання" не залишилось.
За результатами розгляду звіту та ліквідаційного балансу господарським судом Запорізької області була винесена ухвала від 19.03.2012, яка мотивована тим, що за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів у банкрута не залишилось майна, у зв'язку з чим банкрута необхідно ліквідувати, а провадження у справі № 25/62/09 припинити. Арбітражним керуючим Свєшніковим В.В. виконувались покладені на нього законодавством про банкрутство обов'язки ліквідатора ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання", жодних письмових заперечень щодо порушення ліквідатором вимог діючого законодавства про банкрутство під час проведення ліквідаційної процедури банкрута банком не надавалось.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав на передчасність її винесення без з'ясування питання про вжиття заходів щодо встановлення та стягнення дебіторської заборгованості ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання", яка згідно із наявною у справі довідкою станом на 10.02.2009 складала 884654,10 грн., пославшись також на відсутність доказів реалізації всіх активів банкрута, зокрема векселя, емітованого ТОВ "Облнафтобудальянс".
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
Оскаржувана постанова апеляційної інстанції вимогам закону не відповідає.
Згідно із ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;
реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції у передбаченому законом порядку не перевірив пояснення ліквідатора про те, що дебіторська заборгованість була списана до призначення його ліквідатором, також не підтверджується доказами матеріалів справи, а простий вексель був списаний актом списання у зв'язку з припиненням ТОВ "Облнафтобудальянс".
Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Всупереч вимог чинного законодавства, апеляційною інстанцією не розглянуті в повному обсязі доводи ліквідатора щодо відсутності дебіторської заборгованості та неможливості стягнення за векселем у зв'язку із припиненням ТОВ "Облнафтобудальянс", належним чином не перевірені висновки суду першої інстанції.
Таким чином, Донецьким апеляційним господарським судом порушені приписи ст. 101 ГПК України та постановлене судове рішення по справі без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012 у справі про банкрутство ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання" постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
Під час нового апеляційного розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу арбітражного керуючого Свєшнікова Валерія Валентиновича задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012 у справі №25/62/09 скасувати.
Справу № 25/62/09 передати до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун