Справа № 2601/8146/12
Провадження № 2/2601/2691/12
23 серпня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новак А.В. при секретарі Герасимчук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аудитор», ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та процентів,-
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аудитор», ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та процентів.
Мотивував свої вимоги тим, що у жовтні 2009 року він звернувся до ТОВ «Октагон-Аудитор»з метою отримання послуг з проведення рекламної компанії та друку рекламної продукції, пов'язаних з передвиборною агітацією на виборах депутатів місцевих рад, що були призначені Постановою Верховної Ради України від 20 жовтня 2009 року № 1648-VІ «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році».
Позивач зазначає, що на зустрічі з комерційним директором ТОВ «Октагон-Аудитор»ОСОБА_2 між ними було досягнуто домовленості про укладення відповідного договору, проект якого мав бути надісланий йому найближчим часом.
В свою чергу він 28 жовтня 2009 року сплатив ОСОБА_2 аванс готівкою у розмірі 243400 доларів США за проведення рекламної компанії та друк рекламної продукції і 11400 доларів США за безготівковий договір з друку, про що нею було складено особисто розписку.
Крім того, 05 листопада 2009 року він передав ОСОБА_2 аванс за друк постерів у розмірі 20000 гривень про що було складено відповідну розписку.
В подальшому, як зазначає позивач договір не було укладено, а в подальшому у зв'язку з прийняттям 16 лютого 2010 року Постанови Верховної Ради України «Про визнання такою, що втратила чинність Постанова Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»відпала і сама необхідність у проведенні рекламної компанії та друці рекламної продукції.
Оскільки виникли такі обставини, а також у зв'язку з тим, що йому не було надано жодної послуги, позивач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою повернути грошові кошти, а оскільки остання звільнилася з роботи і кошти не повернула, він звернувся до керівництва ТОВ «Октагон-Аудитор»з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 254800 доларів США та 20000 гривень, однак його вимоги були залишені без задоволення.
Позивач вважає, що відповідачі зобов'язані солідарно виконати своє зобов'язання та повернути йому грошові кошти у розмірі 2060336 гривень 48 копійок, як такі що набуті ними без належної правової підстави та суму процентів за користування грошовими коштами у розмірі 410986 гривень 24 копійки.
В судовому засіданні представник позивача не надаючи жодного оригіналу розписок про передачу грошових коштів, просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів, солідарно 2471322 гривні 72 копійки та вирішити питання про судові витрати.
Представник відповідача ТОВ «Октагон-Аудитор»в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з посиланням на письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи. Зокрема зазначила, що відповідач ОСОБА_2 ніколи не перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Октагон-Аудитор», хоча їх товариство і зверталося до відповідних органів з листами про можливість працевлаштування останньої, як громадянки Російської Федерації у товаристві. Також представник відповідача зазначила, що ніяких договірних зобов'язань з ОСОБА_1 та ТОВ «Октагон-Аудитор»не виникало, а тому вона вважає, що вимоги пред'явлені до ТОВ «Октагон-Аудитор»про стягнення грошових коштів є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлялась судом за адресою вказаною позивачем, як такою що є йому відомою, як остання адреса проживання відповідача, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність за наявними доказами у справі.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Суд не бере до уваги посилання представника позивача на ту обставину, що ОСОБА_2 станом на жовтень-листопад 2009 року була комерційним директором ТОВ «Октагон-Аудитор», оскільки ним не надавалося до суду будь-яких доказів на підтвердження такої обставини.
Не приймаючи дане твердження до уваги, суд також вважає, що представником позивача не надано буд-яких фактичних даних, на підставі яких суд міг би дійти висновків про те що між ОСОБА_1 та ТОВ «Октагон-Аудитор»існували договірні відносини, на виконання яких останнє отримувало б від позивач грошові кошти відповідно до розписок на які посилається представник позивача.
Також суду не надано будь-яких доказів того, що між ТОВ «Октагон-Аудитор»та ОСОБА_1 існували договірні правовідносини, оскільки будь-яких договорів укладених у письмовій формі, як того вимагають правила п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Жодного документального підтвердження на обґрунтування своїх вимог з приводу наявності між позивачем та ТОВ «Октагон-Аудитор», представником позивача, суду надано не було, а тому суд вважає, що такі обґрунтування позову не знайшли свого відображення у доказах, досліджених судом і суд покладаючи в основу мотивування рішення надані представником відповідача ТОВ «Октагон-Аудитор»заперечення проти позову з доданими до них документами, бере такі до уваги, визнаючи вимоги позивача в частині, що пред'явлені до ТОВ «Октагон-Аудитор»безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з їх недоведеністю.
З пояснень представника позивача випливає, що на підтвердження передачі грошових коштів ОСОБА_2 у його довірителя існують оригінали письмових розписок, копії яких містяться в матеріалах справи.
Судом, перед початком розгляду справи по суті було роз'яснено сторонам обов'язок подання доказів до початку розгляду справи по суті, що прямо передбачено чинним Цивільним процесуальним кодексом України.
В ході розгляду справи, а зокрема на стадії дослідження матеріалів справи, представником позивача, також не було надано суду для огляду оригінали письмових розписок на які останній посилався в обґрунтування факту передачі ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1
Пояснюючи суду причину відсутності оригіналів розписок, представник відповідача зауважив, що станом на день проведення судового засідання такі докази знаходяться у його довірителя, однак суд вважає таку причину невиконання вимог Цивільного процесуального кодексу України про безпосереднє представлення доказу в судове засідання, неповажною і бере до уваги принцип розумності строків розгляду справи ухваливши розглянути справу за дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами.
Крім того, суд змушений констатувати факт ігнорування позивачем вимог Цивільного процесуального кодексу України, зауважуючи, що надання/ненадання доказів є правом, а не обов'язком сторони, яка обґрунтовує конкретні позовні вимоги.
Суд оцінюючи причини не надання позивачем оригіналу письмового доказу і вважаючи їх неповажними в той же час констатує, що представник позивача, який діяв на підставі довіреності є повноважним, довіреність не містить жодних застережень щодо вчинення окремих процесуальних дій, щодо подання/неподання доказів.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип безпосередності судового розгляду закріплено у ст.159 ЦПК України відповідно до якої суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України обов'язок доказування покладаються на сторін, які посилаються на обставини, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд вважає, що позивач не виконуючи вимог Цивільного процесуального кодексу України про представлення оригіналу письмового доказу, реалізував своє диспозитивне право щодо подання доказів і участь у дослідженні таких доказів у той спосіб, який він обрав самостійно.
Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а тому суд вважає, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги до ОСОБА_2, оскільки копія письмових розписок не є належними і допустимими доказами в розумінні статей 58, 59 ЦПК України, а тому не можуть бути взяті до уваги судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільного-процесуального кодексу України.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аудитор», ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та процентів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя А.Новак