16.07.2012
Справа № 2/0553/1021/12
(Заочне)
16 липня 2012 року Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Заставенко М.О.,
при секретарі Некрасові С.Ф.,
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивачка ОСОБА_1 24.05.2012 року звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 2008 року народження та ОСОБА_4, 2010 року народження, до досягнення ними повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з 28 листопада 2008 року, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 165. Дошлюбне прізвище Позивачки -ОСОБА_5. Шлюбні відносини фактично припинені з серпня 2010 року, через те, що в родині були відсутні почуття взаємопорозуміння, відповідач не працював та, відповідно матеріально не забезпечував родину. Через два роки подружнього життя відповідач почав зловживати спиртними напоями, у стані алкогольного сп'яніння чинив постійно сварки, скандали , погрожував та наносив побиття. Все це привело до того, що родина остаточно розпалась. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей -ОСОБА_3, 2008 року народження та ОСОБА_4, 2010 року народження. Відповідач є працездатний, інших дітей на утриманні не має, але добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. У зв'язку з вищезазначеним, Позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позові та просила суд заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, у зв'язку з чим, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.
Суд, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28 листопада 2008 року, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 165 (а.с.9).
Сторони не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство з серпня 2010 року. За цей час подружжя не здійснило ніяких дій щодо збереження родинних стосунків. Позивачка бажає після розірвання шлюбу залишити прізвище «ОСОБА_1».
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і забезпечення шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та інші обставини життя подружжя.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані суду докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, майновий спір між подружжям відсутній, заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-НО № НОМЕР_1 від 17 квітня 2008 року матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_5, відомості про батька записані зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України (а. с. 11). А таким чином,
Частиною 1 ст.135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не записаний в Книзі реєстрації народжень як батько дитини, коли батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а отже, позовні вимоги задоволенню відповідно до ст.180 СК України не підлягають.
Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-НО № НОМЕР_2 від 01 вересня 2010 року батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.12).
Згідно з довідкою з місця проживання дитини (а.с.13), ОСОБА_4, 2010 року народження, проживає з матір'ю -ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в статті в статті 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (стаття 181 СК України).
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття щомісячно.
Крім того, згідно зі ст. 88 ч.1 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по даній справі на користь позивачки понесені нею і документально підтверджені судові
витрати у вигляді судового збору в розмірі 107 гривень 30 копійок, а також на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 135, 180, 181 СК України, ст.ст. 60, 88 ч.1, 213-215, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей -задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 28 листопада 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 165, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 -розірвати.
Прізвище ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Макіївки Донецької області, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Стягнення починати проводити з 24 травня 2012 року.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць піддати негайному виконанню.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: М.О. Заставенко