Справа № 2а-441/10/1770
23 березня 2010 року 17год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Махаринця Д. Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Ганов О.О.
третьої особи відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4
до Рівненська обласна державна адміністрація
про зобов"язання затвердити проект землеустрою
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду та просить зобов'язати Рівненську обласну державну адміністрацію затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 3 роки площею 0.4 га для будівництва магазину-кафе за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що в 2007 році позивач звернувся до Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про виділення йому в оренду земельної ділянки. 21 серпня 2007 року рішенням Шпанівської сільської ради №285 було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування вказаної земельної ділянки. 29 грудня 2007 року Розпорядженням голови Рівненської райдержадміністрації № 990 було надано дозвіл на виготовленння проекту землеустрою. Однак в квітні 2008 року, звернувшись до управління земельних ресурсів в Рівненському районі для погодження завдання на виконання робіт по вигторленню проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду строком на 3 роки він отримав відмову, яка ґрунтується на змінах в ст.124 Земельного кодексу України від 28.12.2007 року, внесені ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік. Дану відмову позивач оскаржив в судовому порядку. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року по справі № 2а-4896/08 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зобов'язано Управління земельних ресурсів в Рівненському районі погодити завдання на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду. Постанова суду набрала законної сили. Такий проект землеустрою, був виконаний в повному обсязі ПП «Рівнебудземпроектсервіс», погоджений управлінням земельних ресурсів в Рівненському районі 25.11.2008 року і направлений для затвердження в Рівненську обласну державну адміністрацію згідно поданої заяви ОСОБА_4 від 14.04.2009 року зареєстрованої за № 2490/0/01-3109.
Однак, на неодноразові усні звернення позивача в Рівненську обласну державну адміністрацію та Головне управління Держкомзему в Рівненській області, як безпосереднього виконавця розгляду матеріалів проекту землеустрою, поданого на затвердження про необхідність та їх обов'язок розгляду матеріалів проекту у встановлений Законом місячний термін (ст.123 ЗКУ), представники зазначених державних органів не реагували, а згодом листом від 23.10.2009 р. за № Б-0921/-09 за підписом першого заступника голови РОДА Благодира Ю. була направлена відповідь про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва магазину та приміщень для ремонту і сервісного обслуговування автомобілів з мотивів необхідності одержання права оренди вказаної ділянки на засадах аукціону.
Позивач з таким висновком відповідача не погоджується, посилаючись на Закон України від 16.09.2008 р. №509-VI, яким внесено зміни до розділу Х «Перехідні положення»Земельного Кодексу України, зокрема доповнено п.1 вказаного розділу абзацом 3, згідно з якими у разі, якщо прийняття рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки мало місце до 1 січня 2008 року, то передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів). Таким чином, оскільки розпорядження голови Рівненської райдержадміністрації про надання дозволу на розроблення проекту відведення тієї ж земельної ділянки було прийнято 23.11.2007 р., тобто до 1 січня 2008 року, позивач вважає, що передача спірної земельної ділянки в оренду повинна здійснюватися з цих підстав без проведення земельних торгів. Також позивач посилається на пункт 3 Розділу ІІ Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»від 16 вересня 2008 року № 509-VI, який вступив в дію з 14 жовтня 2008 року, яким передбачено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Тобто на момент відмови відповідача дворічний термін з моменту надання райдержадміністрацією дозволу на складання проекту відведення ще не пройшов.
Представник Рівненської обласної державної адміністрації в судовому засіданні заперечив позовні вимоги, зазначив, що відмова в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду обґрунтовується тим, що з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України Щодо сприяння будівництву»від 16 вересня 2008 року № 509-VI, який вступив в дію з 14 жовтня 2008 року, пункт 1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено абзацом третім, де вказано, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної, власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів). Таке положення діяло протягом одного року з дня набрання чинності зазначеним Законом (п. 2 розділу II Закону), тобто до 14 жовтня 2009 року. Також представник зазначив, що починаючи із 28.12.2007 року, і по даний час законодавцем визначено, що набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється виключно на аукціонах.
Представником Головного управління Держкомзему в Рівненській області подано клопотання про розгляд справи без участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Заслухавши учасників процесу, повно і всебічно дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
На думку суду, відповідачем правомірність своїх дій не доведена.
Судом встановлено, що 21 серпня 2007 року Шпанівською сільською радою прийнято рішення № 285 Про надання згоди на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки площею 0.4 га до відведення в оренду терміном на 3 роки, для будівництва магазину-кафе за рахунок земель запасу с. Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради. (а.с.22)
29 грудня 2007 року головою Рівненської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження за №990 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_4 ( а.с.23)
Позивачем зібрано позитивні висновки та технічні умови, а саме: висновок держуправління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області № 1958 (а.с. 28 ),висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 11 листопада 2008 року за № 03-12/3776 (а.с.27), висновок головного архітектора Рівненської РДА № 5702 (а.с.26) .
В квітні 2008 року, позивач звертався до управління земельних ресурсів в Рівненському районі для погодження завдання на виконання робіт по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду строком на 3 роки він отримав відмову, яка ґрунтується на змінах в ст.124 Земельного кодексу України від 28.12.2007 року, внесені Законом «Про Державний бюджет на 2008 рік». Дану відмову позивач оскаржив в судовому порядку. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року по справі № 2а-4896/08 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зобов'язано Управління земельних ресурсів в Рівненському районі погодити проект землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду. Постанова суду набрала законної сили. ( а.с. 30-32 )
Такий проект землеустрою, був виконаний в повному обсязі ПП «Рівнебудземпроектсервіс», і погоджений управлінням земельних ресурсів в Рівненському районі 25.11.2008 року № 0402/828 (а.с.37).
14 квітня 2009 року позивач звернувся до Рівненської обласної державної адміністрації з заявою про затвердження вищезазначеного проекту. Листом на бланку облдержадміністрації від 23.10.2009 року № вих. Б-0921/-09 за підписом першого заступника голови адміністрації Ю.Благодиря, відповідач відмовив в затвердженні проекту землеустрою. ( а.с. 6) .
Суд вважає, що вказана відмова відповідача не ґрунтуєтьсь на нормах законодавства, здійснена ним не у встановлений Законом спосіб та в порушення визначеного порядку, суттєво порушує законні права та інтереси позивача, та підлягає визнанню недійсною.
Відповідно до статті 116 Земельного Кодексу України обумовлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 123 Земельного Кодексу України встановлений Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, відповідно до якого визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Так, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Визначені дії були виконані позивачем, що підтверджується постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року по справі № 4896/08, яка на даний час не скасована та набула законної сили.
Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду) та що було виконано позивачем у повному обсязі.
Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідач рішення за заявою не прийняв, а відповів листом, тобто не встановленим законом засобом.
Відповідач повинен був вирішити питання затвердження проекту землеустрою відповідним рішенням, тобто нормативним актом індивідуальної дії, як це передбачено вимогою закону.
Крім того, статтею 124 Земельного Кодексу України встановлено, що відмову (як і бездіяльність) органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку.
Рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Таким чином, відповідач здійснив дії, що не відповідають способу, встановленому чинним законодавством України
Судом встановлено, що жодної обставини, яка обмежувала б право позивача на затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду -не має та відповідачем наведено не було.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 17 Земельного Кодексу України встановлені повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, до яких належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом;
д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;
е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;
ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Таким чином, відповідач, керуючись виключно своїми повноваженнями, та з врахуванням надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, повинен був затвердити проект відведення земельної ділянки, що ним, однак вчинено не було.
Стаття 78 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, яке набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Суб'єктами права власності на землю, відповідно до статті 80 Земельного кодексу України можуть бути - юридичні особи.
Стаття 110 Земельного Кодексу України визначає наявність обмежень прав на земельну ділянку, які конкретизуються у статті 111 цього Кодексу, але визначені обмеження відповідними органами встановлені не були.
Права позивача на отримання земельної ділянки визначені відповідно до статті 116 Земельного кодексу України та згідно закріпленого порядку, що визначено відповідно до статті 123 цього Кодексу, в якій зазначено, що надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Розроблення проекту відведення земельної ділянки здійснюються у порядку, встановленому статтею 123, 124, 151 цього Кодексу.
Таким чином, виготовлення проекту землеустрою відведення земельної ділянки є обов'язковою умовою надання визначеної земельної ділянки у подальше користування (оренду) або власність.
Статтею 152 Земельного Кодексу України встановлено, що Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання його прав, або застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до статей 154 - 158 цього Кодексу органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів несуть вказану відповідальність за порушення або обмеження прав юридичних осіб.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим -також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Пунктом 1 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Пункт 3 Розділу ІІ Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»від 16 вересня 2008 року № 509-VI, який вступив в дію з 14 жовтня 2008 року визначає, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Заяви ОСОБА_4 про затвердження проекту відведення розглядались з квітня по жовтень 2009 року, тобто півроку. Водночас, законодавством передбачено місячний термін розгляду таких звернень. За таких обставин, суд вважає дії відповідача, щодо відмови в затвердження проекту такими, що не відповідають чинному законодавстві України, вчиненими з порушенням принципів обґрунтованості, розсудливості та використання повноважень своєчасно, протягом розумного строку.
Виходячи з вищенаведеного, рішення про надання дозволу позивачу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, прийняте ще у 2007 року, що підтверджується відповідними рішеннями. Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. При тлумаченні цього положення Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення).
З вищенаведеного вбачається, що Конституція України не допускає поширення на правовідносини тих законів, що вступили в силу після їх виникнення, крім випадків, коли вони скасовують чи пом'якшують юридичну відповідальність, а тому акти земельного законодавства регулюють лише ті земельні відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і не мають зворотної дії у часі.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем розроблено проект землеустрою земельної ділянки у відповідності з вимогами законодавства України, а відповідачем безпідставно і з порушенням порядку і строку розгляду звернення відмовлено у затверджені цього проекту землеустрою земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення (передачі) земельної ділянки площею 0,4 га підприємцю ОСОБА_4 в оренду строком на три роки для будівництва магазину - кафе за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області
Присудити на користь позивача Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Махаринець Д. Є.
Постанова виготовлена в повному обсязі 29 березня 2010 року