1
Справа 22ц/0590/9293/2012 Головуючий у 1 інстанції Брежнев О.А.
Категорія 24 Доповідач Біляєва О.М.
28 серпня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
при секретарі Муравченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 17 липня 2012 року,
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 17 липня 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, порушує питання про скасування рішення та відмову в позові.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження законності вимог позивача та встановлення розміру й строків сплати грошових коштів. Між сторонами не укладений договір про надання відповідних послуг. Проте на порушення процесуального закону суд прийняв в якості належних доказів довідку ЖЕКу та розрахунок позивача про заборгованість, не врахувавши, що на підтвердження вимог не надано угоди, укладеної між сторонами, та первинних документів. Не погоджується з висновком суду, що між сторонами склались фактичні договірні відносини, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 203, 208, 218, 638 ЦК України.
ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Позивач у судове засідання, про час і місце якого повідомлений належним чином, не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального або процесуального права.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Розглядаючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем послуги ОСОБА_1 оплачує не в повному розмірі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01 грудня 2008 року до 01 лютого 2012 року у загальній сумі 3551 гр. 21 коп. За прострочення виконання зобов'язання відповідач несе відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України.
Висновок суду відповідає обставинам справи і ґрунтується на законі.
Так, статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Плата за комунальні послуги (зокрема теплова енергія) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. На ім'я ОСОБА_1 позивачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (ас. 2, 3).
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що зазначена квартира підключена до системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. З особового рахунку вбачається, що відповідачем у період з грудня 2008 року по січень 2012 року частково здійснювалась оплата послуг, що були надані комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (ас. 3-4).
Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що між сторонами виникли фактичні договірні відносини. Доводи скарги не спростовують зазначений висновок суду. Крім того, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Як видно з розрахунку позивача (ас. 3-4), відповідач має заборгованість з оплати за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання за вищевказаний період в загальній сумі 3551 гр. 21 коп. На борг, що утворився з 01 серпня 2010 року до 01 лютого 2012 року, нараховані інфляційні втрати 52 грн. 82 коп., 3%річних за прострочення виконання зобов'язання - 56 грн.99 коп. (ас. 5-6).
Нарахування проведені позивачем за тарифами, затвердженими рішеннями Донецької міської ради.
Доводи скарги про безпідставне прийняття розрахунку позивача в якості належного доказу розміру заборгованості відхиляються апеляційним судом.
Стаття 57 ЦПК України наголошує, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, надав відповідний розрахунок. Проте відповідачем будь-яких доказів щодо розміру заборгованості не надано.
За таких обставин прийняття судом наданого комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" розрахунку заборгованості не суперечить нормам процесуального права.
Факт надання комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» у спірний період послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання матеріалами справи не спростовується.
Таким чином, висновок суду про те, що діями відповідача порушені права позивача та ОСОБА_1 як споживач наданих послуг зобов'язаний нести відповідальність по сплаті заборгованості, є обґрунтованим. Суд правомірно стягнув з ОСОБА_1 борг за спірний період з інфляційними втратами та 3% річних, що передбачено ст. 625 ЦК України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які правовідносини сторін випливають з них та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскарженого рішення.
Колегія суддів визнає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права, що є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 17 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді