08 серпня 2012 р.Справа № 2-а-10147/10/1570
Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легран»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості,
Позивач ТОВ «Легран»звернувся до суду з адміністративними позовами вказуючи на те, що в червні, липні, серпні, жовтні та листопаді 2010 р., лютому, березні 2011 р. Державною ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були проведені позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень-серпень, жовтень-грудень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у попередніх визначених звітних періодах 2010 року відповідно.
За результатами перевірок були складені акти, на підставі яких були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000322350/0 від 27.07.2010 року, №0000362350/0 від 01.09.2010 р., №0000492350/0 від 08.10.2010 р., №0000552350/0 від 09.11.2010 р, №0000092350/0 від 18.02.2011 р., №0000112350/0 від 18.03.2011 р. якими ТОВ «Легран»було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за вказаний період на суму 249857,38 грн., 16976,00 грн., 69958,27 грн., 120321,0 грн., 23045.0 грн., 392522,00 грн., 405607.0 грн., та 400407,00 грн. відповідно.
Позивач вважає неправомірними викладені в актах перевірок висновки ДПІ щодо наявності порушень, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Крім цього, позивач послався на порушення ДПІ встановленого діючим законодавством порядку проведення перевірок.
В зв'язку з цим позивач просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ, стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетну заборгованість по ПДВ за квітень 2010 року в сумі 249 857,38 грн., за травень 2010 року в сумі 16 976,00 грн., за червень 2010 року в сумі 69 958,27 грн., за липень та серпень 2010 року в загальній сумі 143 366,0 грн., за жовтень та листопад 2010 року в загальній сумі 798 129,00 грн., та за грудень 2010 року в сумі 400 407,00 грн.
Ухвалами суду від 10.03.2011 року та 12.10.2011 року за клопотаннями сторін адміністративні справи за вказаними позовами були об'єднані в одне провадження.
Представник ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заявлених вимог з підстав того, що актами перевірок правильно встановлені порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про правомірність прийняття на підставі актів податкових повідомлень-рішень.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову з підстав не надходження від ДПІ на їх адресу висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Легран»задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 27.07.2010 року №0000322350/0, від 01.09.2010 року №0000362350/0, від 08.10.2010 року №0000492350/0, від 09.11.2010 року №0000552350/0, від 18.02.2011 року №0000092350/0, від 18.03.2011 року №0000112350/0, про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Легран»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ «Легран»бюджетну заборгованість з ПДВ за квітень 2010 року на суму 249 857,38 грн., за травень 2010 року на суму 16 976 грн., за червень 2010 року на суму 69 958,27 грн., за липень 2010 року на суму 120 321 грн., за серпень 2010 року на суму 23 045 грн., за жовтень 2010 року на суму 392 522 грн., за листопад 2010 року на суму 405 607 грн., за грудень 2010 року на суму 400 704 грн.
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на зазначену постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт вказує, зокрема, на те, що на порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з неподанням позивачем скарг на своїх контрагентів він втратив право на включення ПДВ по операціям з цими контрагентами до свого податкового кредиту у наступних податкових періодах.
Перевіркою встановлено, що до податкового кредиту поточного періоду було включено податкові накладні попередніх періодів по факту отримання, відповідно до п.п. 9.2 п. 9 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від ЗО червня 2005р. №244, дати отримання податкових накладних були відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2010 р. В якості документального підтвердження отримання підприємством, накладних, виписаних у попередніх періодах, вхідного номеру згідно Журналу реєстрації, підпису відповідальної особи ТОВ «Легран»- директора Махоніна В.М. та іншого документального підтвердження затримки отримання податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний податковий період підприємством не надано. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Легран»не подавало до ДПП у Малиновському районі м. Одеси заяви зі скаргами на таких постачальників. Документальних доказів, підтверджуючих фактичне отримання податкових накладних у інших періодах до перевірки не надано.
Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області на зазначену постанову також була подана апеляційна скарга. Апелянт ставить питання про скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні вимог в повному обсязі.
Апелянт вказує на те, що відповідно до «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72, в редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 21.05.2001р., №200/86, відшкодування ПДВ здійснювалось органами Державного казначейства саме на підставі висновків податкових органів. При цьому, починаючи з 01.01.2011 р. Податковий кодекс України є єдиним і виключним законодавчим актом, який на сьогодні регулює, зокрема питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за відповідною процедурою. Процедура бюджетного відшкодування визначена у статті 200 ПК України, якою, зокрема зазначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12). На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок на відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ «Легран»у сумі 1 678 990,65 грн. не отримувало, тому не мало жодних правових підстав на здійснення операції щодо повернення спірної грошової суми.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що ТОВ зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради за №15561200000011873 від 07.042000 р., є платником ПДВ та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ. 01.07.2010 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у березні 2010 року.
За результатами вказаної перевірки ДПІ було складено акт перевірки №48/23-310/30851368 від 01.07.2010 р., яким встановлені наступні порушення чинного податкового законодавства з боку ТОВ, а саме: в частині завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (березень 2010р.) відхилення в сумі 374324,10 грн.; в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 249857,38грн.; в порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено податковий кредит за березень 2010р. на суму у розмірі 3772,10 грн.; в порушення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. на суму 249857,38грн..
27.07.2010 року, на підставі акту перевірки, ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 249857,38 грн..
17.08.2010 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у квітні 2010 року.
За результатами вказаної позапланової виїзної перевірки ДПІ було складено акт перевірки №48/23-310/30851368 від 17.08.2010 р., яким встановлені наступні порушення чинного податкового законодавства з боку ТОВ, а саме: в порушення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування на суму 16976 грн.; в порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів на 168566 грн.; в порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено податковий кредит за травень 2010 р. на суму у розмірі 69958,10 грн. (т.2 а.с.29-38, 50-56)
01.09.2010 року, на підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362350/0, яким ТОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 р. на суму 16976 грн..
05.10.2010 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у травні 2010 року.
За результатами вказаної позапланової виїзної перевірки ДПІ було складено акт перевірки №72/23-310/30851368 від 05.10.2010 р., яким встановлені наступні порушення чинного податкового законодавства з боку ТОВ, а саме: в порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено податковий кредит за червень 2010 р. на суму 143872,44 грн.; в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування за червень місяць 2010 року на 69958,27 грн..
08.10.2010 р., на підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492350/0, яким ТОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на суму 69958,27 грн..
29.10.2010 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у червні 2010 року, та за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у липні 2010 року.
За результатами вказаної позапланової виїзної перевірки ДПІ складено акт перевірки №79/23-310/30851368 від 29.10.2010 р., яким встановлені наступні порушення чинного податкового законодавства з боку ТОВ, а саме: в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено податковий кредит за червень 2010 р. на суму 160,28 грн.; в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 120321,00 грн.; в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено податковий кредит за серпень 2010 р. на суму 1271,00 грн.; в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 23045,00 грн..
09.11.2010 року, на підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000552350/0, яким ТОВ зменшено загальну суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 14336,00 грн., з яких: за липень 2010 р. 120321,00 грн.; за серпень 2010 р. 23045,00 грн..
04.02.2011 року ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за жовтень та листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у серпні та вересні 2010 року.
За результатами перевірки ДПІ складено акт перевірки №8/23-310/30851368 від 04.02.2011 р., яким встановлено порушення чинного законодавства з боку ТОВ, а саме: в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 392522,00 грн., та за листопад 2010 року на суму 405607 грн..
18.02.2011 р. на підставі складеного акту ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення №0000092350/0, яким ТОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року на суму 392522,00 грн., та за листопад 2010 року на суму 405607 грн..
18.03.2011 року ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у листопаді 2010 року.
За результатами перевірки ДПІ складено акт перевірки №17/23-310/30851368 від 18.03.2011 р., яким встановлено порушення чинного законодавства з боку ТОВ, а саме: п.200.4. ст.200 розділу V Податкового кодексу України ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 р. на суму 400704,00 грн..
18.03.2011 р. на підставі складеного акту ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення №0000112350/0, яким ТОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 р. на суму 400704,00 грн..
З вказаних спірних актів перевірок вбачається що підставами для зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ стало:
1) по декларації за квітень 2010 року:
за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності ТОВ та ПП ВКФ «Велес Агро», який є основним постачальником ТОВ, було встановлено, що у податковій декларації за березень 2010 року вказаний контрагент задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по правовідносинам з ТОВ на 3772,10 грн. менше, ніж ТОВ задекларувало свій податковий кредит по цим правовідносинам, і на вказану суму позивачем не було надано перевіряючим відповідну податкову накладну від ПП ВКФ «Велес Агро»;
- у податковій декларації за квітень 2010 року вказаний контрагент задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по правовідносинам з ТОВ в розмірі 70755,17 грн., а ТОВ задекларувало свій податковий кредит по цим правовідносинам в розмірі 3810,7 грн., тобто на 66944,47 грн. менше;
- ТОВ при заповненні додатку 2 за квітень 2010 року неправомірно розрахувало залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (березень 2010 року), а саме за результатами перевірки від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2010 року становить 3303,90 грн., а ТОВ задекларувало залишок від'ємного значення цього звітного податкового періоду у розмірі 377628 грн., внаслідок чого зависило залишок від'ємного значення цього звітного періоду на 374324,1 грн.;
- ТОВ було задекларовано частину залишку від'ємного значення ПДВ, фактично сплачену ним у попередніх податкових періодах в сумі 252472 грн., в той час як за даними перевірки ця сума склала 2614,62 грн., у зв'язку з чим позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування на 249857,38 грн..
2) по декларації за травень 2010 року:
- ТОВ було включено до свого податкового кредиту за травень 2010 року податкові накладні на загальну суму 69957,98 грн., виписані у попередніх податкових періодах;
- ТОВ при заповненні додатку 2 за травень 2010 року неправомірно розрахувало залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (квітень 2010 року), а саме: за результатами перевірки від'ємне значення ПДВ за березень 2010 року становить 0 грн., а ТОВ при заповненні додатку 2 за травень 2010 року задекларувало залишок цього від'ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду (березень 2010 року) у розмірі 125156 грн.; при заповненні додатку 2 за травень 2010 року неправомірно включило частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченого у попередніх податкових періодах (квітень 2010 року) у розмірі 43410 грн.;
- за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності ТОВ та ПП ВКФ «Велес Агро», який є основним постачальником ТОВ, було встановлено, що у податковій декларації за лютий 2010 року вказаний контрагент задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по правовідносинам з ТОВ у сумі 370139,09 грн., в той час як ТОВ задекларувало свій податковий кредит по цим правовідносинам в розмірі 491847,04 грн., у зв'язку з чим ТОВ зависило податковий кредит на 121707,95 грн.;
за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності ТОВ та ПП ВКФ «Велес Агро», який є основним постачальником ТОВ, було встановлено, що у податковій декларації за березень 2010 року вказаний контрагент задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по правовідносинам з ТОВ на 3772,10 грн. менше, ніж ТОВ задекларувало свій податковий кредит по цим правовідносинам, і на вказану суму позивачем не було надано перевіряючим відповідну податкову накладну від ПП ВКФ «Велес Агро»;
3) по декларації за червень 2010 року:
- ТОВ незаконно було включено до свого податкового кредиту за червень 2010 року податкові накладні на загальну суму 143872,44 грн., виписані у попередніх податкових періодах;
- ТОВ при заповненні додатку 2 за червень 2010 року задекларувало залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (травень 2010 року) у розмірі 74915 грн., в той час як за результатами перевірки від 17.08.2010 року від'ємне значення ПДВ за травень 2010 року склало 4956,90 грн., у зв'язку з чим ТОВ зависило залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (травень 2010 року) на 69958,10 грн.;
- ТОВ не задекларувало залишки від'ємного значення ПДВ попередній звітних періодів, а саме: за квітень 2008 року у сумі 43410 грн., березень 2010 року у сумі 689,28 грн. та квітень 2010 року у сумі 17004 грн.;
- ТОВ задекларовано частину залишку від'ємного значення ПДВ, фактично сплачену у попередніх податкових періодах, у сумі 74127 грн., в той час як за даними перевірки ця сума склала 4168,73 грн.;
4) по деклараціям за липень та серпень 2010 року:
- ТОВ незаконно було включено до свого податкового кредиту у липні та серпні 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 160,28 грн. та 1270,94 грн. відповідно, виписані у попередніх податкових періодах;
- ТОВ при заповненні додатку 2 за липень 2010 року задекларувало залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (червень 2010 року) у розмірі 185791 грн., в той час як за результатами перевірки від 05.10.2010 року від'ємне значення ПДВ за червень 2010 року склало 41918 грн., у зв'язку з чим ТОВ зависило залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (червень 2010 року) на 143873 грн.;
- ТОВ не задекларувало залишки від'ємного значення ПДВ попередній звітних періодів, а саме: за квітень 2008 року у сумі 43410 грн., березень 2010 року у сумі 689,28 грн. та квітень 2010 року у сумі 17004 грн.;
- ТОВ у декларації за липень 2010 року задекларовано частину залишку від'ємного значення ПДВ, фактично сплачену у попередніх податкових періодах, у сумі 120987 грн., в той час як за даними перевірки ця сума склала 666 грн.;
- ТОВ при заповненні додатку 2 за серпень 2010 року задекларувало залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (липень 2010 року) у розмірі 424318 грн., в той час як за результатами перевірки від'ємне значення ПДВ за липень 2010 року склало 424158 грн., у зв'язку з чим ТОВ зависило залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (липень 2010 року) на 160 грн.;
- ТОВ у декларації за серпень 2010 року задекларовано частину залишку від'ємного значення ПДВ, фактично сплачену у попередніх податкових періодах, у сумі 108513 грн., в той час як за даними перевірки ця сума склала 85468 грн. (т.4 а.с.31-43);
5) по деклараціям за жовтень та листопад 2010 року:
- ТОВ зависило залишок від'ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду (лютий 2010 року) на 133 грн.;
- неправильно розрахувало значення рядка 26 декларації за лютий 2010 року, що призвело до збільшення рядка 26 декларації за жовтень 2010 року, а також за листопад 2010 року на 133 грн.;
- неправильно розрахувало значення рядка 26 декларації за травень 2010 року, що призвело до збільшення рядка 26 декларації за жовтень 2010 року, а також за листопад 2010 року на 43409 грн.;
- неправильно розрахувало значення рядка 26 декларації за серпень 2010 року, що призвело до збільшення рядка 26 декларації за жовтень 2010 року на 5423 грн., а також за листопад 2010 року на 280 грн.;
- неправильно розрахувало значення рядка 26 декларації за вересень 2010 року, що призвело до збільшення рядка 26 декларації за листопад 2010 року на 237261 грн.;
- ТОВ у довідці щодо залишку від'ємного значення ПДВ попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду допустило ряд арифметичних помилок, внаслідок чого було збільшено значення рядка 26 декларації на 48965 грн.;
- за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності ТОВ та ПП ВКФ «Велес Агро», який є основним постачальником ТОВ, було встановлено, що у податковій декларації за лютий 2010 року вказаний контрагент задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по правовідносинам з ТОВ у сумі 370139,09 грн., в той час як ТОВ задекларувало свій податковий кредит по цим правовідносинам в розмірі 491847,04 грн., у зв'язку з чим ТОВ зависило податковий кредит на 121707,95 грн.;
6) по декларації за грудень 2010 року:
- ТОВ у декларації задекларовано залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду у сумі 900940 грн., в той час як за даними перевірки ця сума склала 1019945 грн.;
- ТОВ у декларації за грудень 2010 року задекларовано частину залишку від'ємного значення ПДВ, фактично сплачену у попередніх податкових періодах, у сумі 400704 грн., в той час як за даними перевірки ця сума склала 0 грн..
Крім цього, у вказаних актах перевірок ДПІ прийшла до висновку, що оскільки за даними податкової ПП ВКФ «Велес Агро», який є основним постачальником ТОВ, є суб'єктом високого ступеню ризику, тобто яким ПДВ до бюджету фактично не перераховувався, позивач також не має права на бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ, сформованого фактично за рахунок правовідносин з цим контрагентом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені у вказаних актах перевірок висновки про наявність порушень податкового законодавства з боку ТОВ необґрунтовані.
За наслідками своєї господарської діяльності 20.03.2010 року позивачем було подано до ДПІ податкову декларацію по ПДВ за лютий 2010 року, в якій було задекларовано податковий кредит на загальну суму 370552 грн., в тому числі ПДВ по правовідносинам з ПП ВКФ «Велес Агро»на суму 370139 грн..
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У зв'язку з відсутністю у ТОВ податкових зобов'язань за лютий 2010 року, відповідно до зазначеної норми вказана сума була віднесена до складу податкового кредиту березня 2010 року.
20.04.2010 року ТОВ подало до ДПІ податкову декларацію за березень 2010 року, в якій було задекларовано податковий кредит в сумі 7076 грн., який, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, у зв'язку з відсутністю податкових зобов'язань було віднесено до податкового кредиту квітня 2010 року.
20.05.2010 року ТОВ подало до ДПІ податкову декларацію за квітень 2010 року, в якій було задекларовано податковий кредит в сумі 17004 грн.. При цьому податковий кредит попереднього періоду склав 370552+7076=377628 грн..
Згідно з п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону про ПДВ, податковим періодом є один календарний місяць.
Згідно п.7.7.4. п.7.7 ст.7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У зв'язку з відсутністю податкових зобов'язань і у квітні 2010 року, відповідно до вказаних норм позивачем було заявлено про бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ в сумі 252472 грн., а залишок від'ємного значення поточного періоду в сумі 17004 грн., та залишок від'ємного значення попереднього періоду в сумі 377628-252472=125156 грн. були віднесені до податкового кредиту травня 2010 року.
18.06.2010 року позивачем була подана до ДПІ податкова декларація по ПДВ за травень 2010 року, в якій було задекларовано податковий кредит в сумі 74127 грн., та відкориговані податкові зобов'язання на суму 788 грн.. При цьому податковий кредит попереднього періоду склав 125156+17004+43410(залишок від'ємного значення попереднього періоду, збільшений за результатами перевірки податкового органу)=185570 грн..
У зв'язку з відсутністю податкових зобов'язань і у травні 2010 року, відповідно до п.7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ позивачем було заявлено про бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ в сумі 16976 грн., а залишок від'ємного значення поточного періоду в сумі 74915 грн., та залишок від'ємного значення попереднього періоду в сумі 185570-16976=168594 грн. були віднесені до податкового кредиту червня 2010 року.
Крім цього, 02.06.2010 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, позивачем був поданий до ДПІ уточнюючий розрахунок податкової декларації за лютий 2010 року, яким було зменшено податковий кредит цього місяця на 370419 грн., внаслідок чого від'ємне значення ПДВ за цей місяць, яке включалося до податкового кредиту березня 2010 року, склало 133 грн..
03.06.2010 року позивачем був поданий до ДПІ уточнюючий розрахунок податкової декларації за березень 2010 року, яким було збільшено податковий кредит цього місяця на 247173 грн., внаслідок чого від'ємне значення ПДВ за цей місяць, яке включалося до податкового кредиту квітня 2010 року, склало 254249 грн.. При цьому вказаним уточнюючим розрахунком позивачем самостійно було виключено з податкового кредиту березня 2010 року сума 3772,10 грн. по операціям з ПП ВКФ «Велес Агро», яка не підтверджена податковою накладною та була помилково включена до податкового кредиту ТОВ.
Крім цього, 07.06.2010 року позивачем був поданий до ДПІ уточнюючий розрахунок податкової декларації за квітень 2010 року, яким було зменшено податковий кредит цього місяця на 29 грн., внаслідок чого від'ємне значення ПДВ за цей місяць, яке включалося до податкового кредиту травня 2010 року, склало 16975 грн.. Також цим уточнюючим розрахунком була збільшена заявлена до відшкодування сума ПДВ за квітень 2010 року на 1777 грн. (до 254249 грн.), і відповідно на цю суму зменшено залишок від'ємного значення ПДВ, яке включається до складу податкового кредиту травня 2010 року.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, з урахуванням вказаних уточнених розрахунків, від'ємне значення ПДВ по декларації за лютий 2010 року, яке відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ включалося до податкового кредиту березня 2010 року, склало 133 грн.; від'ємне значення ПДВ по декларації за березень 2010 року, яке відповідно до цієї норми включалося до податкового кредиту квітня 2010 року, склало 254249 грн.; від'ємне значення ПДВ по декларації за квітень 2010 року, яке включалося до податкового кредиту травня 2010 року, склало 16976 грн..
При цьому, з урахуванням здійснених позивачем уточнень, у поданій ТОВ податковій декларації за червень 2010 року значення рядка 23.2 (значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду) було задекларовано в розмірі 0 грн. (т.1 а.с.45).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що фактично усі спірні перевірки були проведені без урахування поданих ТОВ уточнюючих розрахунків, отримання яких ДПІ підтверджується відповідними квитанціями, і в ході розгляду справи представник відповідача ДПІ не надав суду будь-яких пояснень стосовно того, чому вказані уточнення при перевірках не були прийняті до уваги.
Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ право па нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими були ТОВ та його контрагенти, в тому числі і ПП ВКФ «Велес Агро», на момент здійснення зазначених господарських операцій, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.
Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.4.5. ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Правомірність формування позивачем податкового кредиту по деклараціям за лютий- грудень 2010 року, сплата ним ПДВ при придбанні товарів та послуг, а також право ТОВ на заявлене бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ, підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими податковими накладними, в тому числі і по правовідносинам з ПП ВКФ «Велес Агро», реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, а також розрахунковими документами, видатковими накладними, актами виконаних робіт, і в ході розгляду справи представником ДПІ не було надано будь-яких доказів недійсності вказаних документів.
Більш того, здійснення позивачем господарських операцій з ПП ВКФ «Велес Агро», який є основним постачальником ТОВ і за рахунок операцій з яким в переважному об'ємі і формувався податковий кредит ТОВ, підтверджується і самими спірними актами перевірок, відповідно до яких у перевіряємому періоді позивач здійснював експортні поставки обладнання, отриманого саме від цього контрагента, і в ході цих перевірок не було встановлено будь-яких порушень формування позивачем задекларованих податкових зобов'язань.
Крім цього, з моменту отримання ТОВ від своїх контрагентів належним чином оформлених податкових накладних, відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону ПДВ у нього виникло право на включення ПДВ по цим накладним до свого податкового кредиту.
З матеріалів справи та актів перевірок вбачається, що за результатами господарських правовідносин позивачем були включені до податкового кредиту у травні-серпні 2010 року податкові накладні, виписані його контрагентами у попередніх звітних періодах.
Відповідно до ч.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до зазначеної норми позивач правомірно відніс ПДВ по операціям з зазначеними контрагентами до податкового кредиту та відобразив цей ПДВ у податкових деклараціях за травень-серпень 2010 року.
З урахуванням викладеного, висновки, що викладені в актах перевірок відповідача про незаконність формування позивачем свого податкового кредиту по ПДВ та відсутність у нього права на бюджетне відшкодування ПДВ за вказані податкові періоди, на підставі яких були прийняті спірні податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах Закону України «Про податок на додану вартість»та не відповідають дійсним обставинам.
Крім цього, згідно зі ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно з п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України Про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Аналогічні порядок та строки проведення позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ передбачено і п.200.10 та п.200.11 ст.200 Податкового Кодексу України.
При цьому ні Законом України про ПДВ, ні Податковим Кодексом України не передбачено продовження встановлених зазначеними нормами строків проведення таких перевірок.
Судом встановлено, що позивачем податкова декларація за червень 2010 року була подана до ДПІ 20.07.2010 року, а перевірка цієї декларації була проведена з 17.09.2010 року по 30.09.2010 року; податкова декларація за липень 2010 року була подана до ДПІ 19.08.2010 року, а перевірка цієї декларації була проведена з 13.10.2010 року по 26.10.2010 року; податкова декларація за жовтень 2010 року була подана до ДПІ 22.11.2010 року, а перевірка цієї декларації була проведена з 17.01.2010 року по 28.01.2010 року.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що вказані перевірки були проведені ДПІ з порушенням положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України Про ПДВ та Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим ці перевірки не можуть вважатися законними.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є безпідставними посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та на те, що у зв'язку з неподанням позивачем скарг на своїх контрагентів він втратив право на включення ПДВ по операціям з цими контрагентами до свого податкового кредиту у наступних податкових періодах, оскільки відповідно до вказаної норми звернення платника податку до органів ДПС з заявою та скаргою є не обов'язком такого платника, а його правом, яке виникає лише у випадку невидачі його контрагентом податкової накладної, або видачі такої накладної з порушенням, а не у зв'язку з несвоєчасним отриманням такої накладної, що може не залежати від поведінки такого платника та його контрагента.
Крім цього, право на уточнення платником податку розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що і було зроблено позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за травень-серпень 2010 року, було передбачене діючим на той час законодавством, зокрема положеннями ч.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і це право не залежить від використання платником права, передбаченого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Також не заслуговують на увагу суду посилання ДПІ на наявність розбіжностей у податковій звітності ТОВ та його основного контрагента ПП ВКФ «Велес Агро», як на підставу зменшення позивачу бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»зазначені обставини, навіть за їх наявності, не є підставою для зменшення платнику бюджетного відшкодування. Крім цього, згідно з цим законом право платника ПДВ на включення ПДВ по господарським операціям до свого податкового кредиту, а також право такого платника на бюджетне відшкодування цього податку, не залежить від результатів господарської діяльності як його контрагентів, так і будь-яких інших суб'єктів господарювання, з якими такий платник не мав будь-яких господарських правовідносин, та від нарахування та сплати ними до бюджету ПДВ за результатами їх господарської діяльності.
Не включення платником до свого податкового кредиту сум ПДВ, які не заявляються ним до відшкодування, також на думку суду не можуть бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні в межах задекларованого таким платником ПДВ, чи для зменшення бюджетного відшкодування цього ПДВ.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач (позивач), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 08.02.2012 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький