08 серпня 2012 р.Справа № 2-а/1570/7344/11
Категорія: 9.2Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962360 від 08.09.2011 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 16 140, 00 грн. до ФОП ОСОБА_2
Позивач посилався на те, що фахівцями регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Одеській області було здійснено фактичну перевірку кафе позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
За результатами перевірки було складено акт № 595/32-02/НОМЕР_2 від 18.08.2011 року, у висновках якого відображено, що позивачем у порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації, а саме: відсутні прибуткові накладні на алкогольні напої, які наведені у додатку № 3 до акту перевірки.
На підставі зазначеного акту ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято рішення № 0000962360 від 08.09.2011 року, яким за вказане порушення було застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 16140,00 грн. Позивач вказував на те, що висновки контролюючого органу, відображені в акті перевірки щодо того, що алкогольні напої, зазначені у додатку № 3 до акту перевірки, не були обліковані не відповідають фактичним обставинам, оскільки вказаний товар позивачем був облікований, що підтверджується відповідними первинними документами на товар: видатковими накладними, товаротранспортними накладними, фіскальними чеками та відповідними записами в Книзі обліку доходів та витрат.
Крім того, позивач зазначав, що під час проведення фактичної перевірки та складання акту, працівниками РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області було грубо порушено приписи Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок проведення фактичних перевірок та складання актів про їх результати. Так, в порушення п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, перевіряючими не було надано позивачу копії наказу про проведення перевірки, а направлення на перевірку було пред'явлено лише для ознайомлення на дуже короткий проміжок часу, у зв'язку з чим позивач була позбавлена свого права дізнатися мету та підстави зазначеної перевірки. Також, перевірку було здійснено двома інспекторами на підставі одного направлення № 630 від 08.08.2011 року, що є грубим порушенням п. 1.5 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених Наказом Держаної податкової адміністрації України № 213 від 14.04.2011 року. Позивач зазначав, що акт про результати перевірки складався не в її присутності, не у приміщенні кафе, в якому вона здійснює свою господарську діяльність та його копію перевіряючими не було надано її ані для підпису, а ні подальшого оскарження. Однак, з акту вбачається, що позивач нібито від підпису відмовилася, але в порушення п. 86.5 ст. 86 ПК України акт, що засвідчував би факт такої відмови, складено не було. Крім того, як зазначає позивач, копію акту перевірки вона до теперішнього часу не отримала.
На підставі викладеного, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0000962360 від 08.09.2011 року прийняте на підставі хибних та необґрунтованих висновків акту перевірки, а тому підлягає скасуванню.
Представники відповідача позов не визнали з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованими, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства Зазначали, що працівниками РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області 15.08.2011 року було проведено фактичну перевірку господарської одиниці -кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР не вела облік товарних запасів за місцем реалізації на загальну суму 8 070,00 грн., а саме: були відсутні прибуткові накладні на алкогольні напої, які наведені у додатку № 3 до акту перевірки. За результатами перевірки було складено акт № 595/32-02/НОМЕР_2 від 18.08.2011 року, на підставі якого відповідно до ст. 20 Закону України №265/95 до позивача була застосована штрафна санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, а саме 16 140,00 грн., що знайшло відображення у податковому повідомленні-рішенні № 0000962360 від 08.09.2011 року.
Щодо твердження позивача відносно неналежного оформлення направлення на проведення перевірки та неотримання копії наказу про проведення фактичної перевірки представники відповідача зазначили, що воно повністю спростовується наявністю розписки ФОП ОСОБА_2 від 15.08.2011 року, згідно якої вона особисто ознайомилась та отримала примірник направлення та наказу на проведення перевірки. В направлені вказано дату видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, як; перевіряється), мета, вид (в даному випадку фактична перевірка), підстави, дата початку -а тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку, відповідно до вимог чинного законодавства. Від підписання акту перевірки та отримання його копії позивач відмовився, на підтвердження чого було складено відповідний акт від 18.08.2011 року №597/32-02/НОМЕР_2 та акт відмови від отримання акта перевірки від 18.08.2011 року №596/32-02/НОМЕР_2.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року позов ФОП ОСОБА_2 задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0000962360 від 08.09.2011 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 16 140 грн. до ФОП ОСОБА_2
ДПІ у Київському районі м. Одеси на зазначену постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову, якорю у позові ФОП ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, а оскаржена постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У методичних рекомендаціях щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №213 від 14.04.2011 року зазначено, що для проведення документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки платника податків виписується направлення на перевірку в 1 примірнику окремо на кожну посадову (службову) особу, що буде проводити перевірку.
Перевірку позивача було проведено відповідно до наказу №723 від 08.08.2011 року начальника податкового органу - РУ Департаменту САТ ДПА в Одеській області - про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення перевірки № 630 від 08.08.2011 року, виданого на ім'я головних державних податкових ревізорів-інспекторів відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області Ващенко В.Г. та Горбана С.І., при пред'явленні ними службових посвідчень, наявність яких позивач не заперечує
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лише факт видачі направлення на ім'я обох перевіряючих не свідчить про порушення прав та інтересів позивача та відсутність передбачених Податковим кодексом України законних підстав для проведення фактичної перевірки. Крім того суд враховує, що при наявності у перевіряючих саме таких документів позивачем їх було допущено до проведення фактичної перевірки у приміщенні кафе.
Посилання позивача на неотримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на її проведення спростовується наявною в матеріалах справи розпискою ФОП ОСОБА_2 № 630 від 15.08.2011 року, згідно якої вона особисто ознайомилась та отримала примірник направлення та наказу на проведення перевірки, що підтверджується її особистим підписом.
Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні перевірки працівниками податкового органу Горбаном СІ. та Ващенко В.Г. дійсно було встановлено відсутність у приміщенні кафе первинних документів на алкогольні напої, згідно з якими товар надійшов до торговельної мережі. У зв'язку зі зберіганням цих документів за місцем держаної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, нею, ОСОБА_2, було запевнено перевіряючих про їх надання для перевірки в найближчий час, на що вони погодились та пообіцяли перевірити документі в приміщенні кафе через декілька днів. Первинні документи позивача було зобов'язано надати до регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Одеській області до 17.08.2011 року, про що зазначено в акті перевірки.
Акт перевірки № 595/32-02/НОМЕР_2 від 18.08.2011 року складався не в присутності позивачки, поза приміщенням кафе, в якому вона здійснює свою господарську діяльність та його копію перевіряючими не було надано їй для підпису та взагалі не направлено. Однак з акту вбачається, що вона нібито від підпису відмовилася, але в порушення п. 86.5 ст. 86 ПК України акт, що засвідчував би факт такої відмови, в її присутності не складався та їй не надавався.
Судова колегія критично ставиться до вищезазначених актів про відмову від підписання акту перевірки та отримання копії акту, оскільки представником відповідача не заперечувався факт складання зазначених актів не у присутності позивача. Крім того ним не було надано до суду доказів щодо виклику позивача до приміщення регіонального управління САТ та витребування у нього первинних документів на реалізуємий товар.
Відповідно до п. 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст. 6 того ж Закону фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.
Наказом Державної податкової Адміністрації України від 24.12.2010 року № 1025 затверджено форму та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Підпунктом 3.4 п. З Порядку ведення книги обліку доходів і витрат № 1025 передбачено, що до книги обліку доходів і витрат записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суб'єкт підприємницької діяльності, зокрема фізичні особи-підприємці, які займаються реалізацією алкогольних напоїв повинні мати первинні документи, згідно з якими до торговельної мережі надійшов відповідний товар та обліковувати його шляхом відображення у Книзі обліку доходів і витрат реквізитів відповідних документів.
Відповідно до ст. 20 Закону України № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими в ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п. 12 ст. З Закону України № 265/95-ВР не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації, а саме: відсутні прибуткові накладні на алкогольні напої, які наведені у додатку № 3 до акту перевірки на загальну суму 8 070,00 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що облік товарних запасів позивачем ведеться належним чином та алкогольні напої, зазначені у додатку № 3 до акту перевірки, були обліковані позивачем саме у Книзі обліку доходів та витрат. На момент проведення перевірки первинні документи на відповідний товар не знаходилися у кафе, однак їх дані були занесені до Книги обліку та витрат, яка на час проведення перевірки у кафе була наявна, однак перевіряючими для огляду не витребувалася. З цього приводу представник відповідача Горбан С.І., який безпосередньо проводив перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 підтвердив той факт, що зазначена книга ним не перевірялась, та зазначив, що ним витребовувались для огляду лише первинні документи на алкогольні напої.
Під час розгляду справи позивач, на спростування висновку податкового органу щодо відсутності у неї первинних документів на алкогольні напої (наведені у додатку № 3 до акту перевірки) та підтвердження того, що зазначені алкогольні напої було обліковано належним чином, надала до суду: видаткову накладну № 214674 від 31.05.2008 року, фіскальний чек від 13.06.2008 року, товарно-транспортну накладну № 075541 від 31.05.2008 року, фіскальний чек ПП «Таврія плюс»від 29.11.2008 року та від 24.03.2010 року, видаткову накладну № ОД2299 від 31.05.2008 року, квитанція № 333886 від 18.06.2008 року, фіскальний чек ПП «Таврія плюс»від 27.03.2009 року, видаткову накладну № ТОВ-000638 від 21.02.2008 року товарно-транспортну накладну № 761065 від 21.02.2008 року, квитанцію № 24 від 22.022008 року, фіскальний чек ТОВ «Експансія»гіпермаркету «Фоззі»від 13.03.2011 року та Книгу обліку та витрат ФОП ОСОБА_2. Як вбачається з досліджених документів, алкогольні напої, зазначені у додатку № 3 до акту перевірки, позивачем обліковані в Книзі обліку та витрат на підставі первинних документів, що підтверджують походження товару. З урахуванням досліджених доказів представником відповідача заперечень та зауважень щодо порядку ведення позивачем обліку товарів надано не було.
До посилання представника відповідача на обмежений термін придатності алкогольних напоїв, які надійшли на реалізацію за документами на їх придбання, датованих минулими роками, судова колегія ставиться критично, оскільки таке твердження не спростовує встановленого під час судового розгляду факту ведення позивачем обліку товарів за місцем реалізації Крім того судом встановлено, що працівниками ДПС порушення строків реалізації зазначених напоїв та наявності порушень з боку позивача з цього приводу під час перевірки встановлено не було.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач (позивач), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 08.02.2012 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький