09 серпня 2012 року Справа № 2а-3371/12/1070
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Кравчук О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Сьомма Ю.О.
від відповідача: Альохіна М.О., Овдієнко Т.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до проБлагодійної організації «Благодійна Місія Святого Георгія» Київської обласної митниці скасування податкових повідомлень-рішень, -
Благодійна організація «Благодійна Місія Святого Георгія»(далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної митниці (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень Київської обласної митниці від 18 травня 2012 року № 26 та № 27.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків про порушення БО «Благодійна Місія Святого Георгія»правил обліку гуманітарної та благодійної допомоги. Позивач стверджує, що всупереч викладеним в акті перевірки обставинам БО «Благодійна Місія Святого Георгія»веде бухгалтерський облік по рахункам № 281 та № 48, тому підстави для притягнення позивача до відповідальності за неналежне ведення бухгалтерського обліку відсутні.
Крім того, БО «Благодійна Місія Святого Георгія»складає акти про використання благодійної та гуманітарної допомоги. Питання про те, кому буде роздана гуманітарна допомога узгоджено позивачем із Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті міністрів України і затверджено планом-розподілу гуманітарної допомоги.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Київська обласна митниця була наділена достатніми повноваженнями щодо проведення перевірки позивача та прийняла законні податкові повідомлення-рішення. При проведенні перевірки було встановлено факт недотримання БО «Благодійна Місія Святого Георгія»правил бухгалтерського обліку, що є підставою для перерахунку сум грошових зобов'язань позивача зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Благодійна організація «Благодійна Місія Святого Георгія»зареєстрована Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 28 грудня 2009 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 010369 (а.с. 57).
Відповідно до матеріалів справи, у період з 11 липня 2011 року по 23 серпня 2011 року та 30 березня 2012 року посадовими особами Київської обласної митниці на підставі статтей 41, 69 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України»від 23 грудня 2004 року № 1730 та на виконання листа Департаменту боротьби з контрабандою, аналізів ризиків та протидії корупції від 16 травня 2011 року № 20/2- 12/01913, наказів Київської обласної митниці від 11 липня 2011 року № 495 «Про проведення планової документальної перевірки Благодійної організації «Благодійна місія Святого Георгія», від 23 серпня 2011 року № 613, плану - графіку перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на III квартал 2011 року проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання Благодійною організацією «Благодійна місія Святого Георгія»законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 20 травня 2010 року по 30 червня 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 30 березня 2012 року № 5/12/125000000/36713038 (а.с. 15-32).
У ході перевірки встановлено, що БО «Благодійна місія Святого Георгія»у період з 20 травня 2010 року по 30 червня 2011 року здійснювала ввезення та митне оформлення товарів гуманітарної допомоги.
При цьому, БО «Благодійна місія Святого Георгія»не вівся бухгалтерський облік отримання та використання гуманітарної допомоги, про що свідчить відсутність у організації організаційно-розпорядчих документів щодо системи бухгалтерського обліку, оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку, дебетових та кредитових оборотів по рахунках, регістрів бухгалтерського обліку, які дозволяють належним чином відобразити отримання гуманітарної допомоги.
У зв'язку із вищезазначеним, відповідач дійшов висновку про порушення БО «Благодійна місія Святого Георгія»вимог:
- Закону України «Про гуманітарну допомогу»в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання по сплаті ввізного мита на 136842,96 грн.;
- статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 84752,07 грн.;
- Закону України «Про податок на додану вартість»в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 27 вересня 2006 року № 821, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 227602,99 грн.
На підставі висновків акту перевірки, 18 травня 2012 року Київською обласною митницею прийнято податкове повідомлення рішення № 26, яким збільшено суму грошового зобов'язання БО «Благодійна місія Святого Георгія»з мита на товари, що ввозяться на територію України на 136842,96 грн. і застосовано штрафну санкцію у сумі 119741,96 грн. (а.с. 8-10), та податкове повідомлення-рішення № 27, яким збільшено суму грошового зобов'язання БО «Благодійна місія Святого Георгія»з податку на додану вартість на 312355,06 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 284511,74 грн. (а.с. 11-13).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України регулює Митний кодекс України від 11 липня 2002 року № 92-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 15 частини 1 статті 1 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (частини 1, 2 статті 40 Митного кодексу України).
Згідно із статтею 41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; 6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; 7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.
Статтею 42 Митного кодексу України встановлено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
У силу вимог статті 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1730.
Цей Порядок, відповідно до статей 41, 60 і 69 Митного кодексу України, визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи (пункт 1 Порядку проведення митними органами на підприємствах системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України).
З системного аналізу вказаних приписів чинного законодавства вбачається, що процедура митного контролю не завершується і після пропуску товарів через митний кордон України, тому перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України може бути ініційована та проведена митним органом після завершення митного оформлення.
При цьому, за результатами проведеної перевірки митний орган вправі зробити висновки щодо повноти відображення у бухгалтерському обліку підприємства товарів, що були ввезені на митну територію України та прийняти рішення стосовно нарахування митних та інших платежів у разі виявлення порушень.
Матеріалами справи підтверджується правомірність дій Київської обласної митниці при проведенні виїзної документальної перевірки дотримання БО «Благодійна місія Святого Георгія»законодавства України з питань митної справи.
Надаючи правову оцінку висновкам Київської обласної митниці про порушення БО «Благодійна місія Святого Георгія»вимог правил бухгалтерського обліку гуманітарної та благодійної допомоги, що призвело до заниження суми грошового зобов'язання позивача по сплаті ввізного мита на 136842,96 грн. та суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 312355,06 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, під час проведення перевірок посадові особи митних органів мають право: перевіряти грошові, фінансові і бухгалтерські документи, звіти, контракти, декларації, калькуляції, інші документи, пов'язані з товарами і транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі відповідну інформацію, що є в розпорядженні підприємств в електронній формі; одержувати від посадових осіб та інших працівників підприємств у письмовій формі необхідні пояснення і довідки з питань, що стосуються предмета перевірки; одержувати довідки та копії документів про фінансово-господарську діяльність, інші відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів); обстежувати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, якщо це необхідно для з'ясування питань, що стосуються предмета перевірки.
Частиною 6 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Судом встановлено, що з метою перевірки правильності ведення БО «Благодійна місія Святого Георгія»бухгалтерського обліку гуманітарної та благодійної допомоги Київською обласною митницею направлено запит № 1, який отримано позивачем 22 липня 2011 року. У запиті БО «Благодійна місія Святого Георгія»було зобов'язано надати організаційно-розпорядчі документи щодо системи бухгалтерського обліку на підприємстві, оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку та розшифровки сум залишків, дебетових та кредитових оборотів по рахунках (а.с. 75).
Запитом № 2, який отримано позивачем 10 жовтня 2011 року, БО «Благодійна місія Святого Георгія»повідомлено про необхідність надання до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені всі господарські операції, а в разі їх відсутності -відповідних пояснень, а також звітів, що подавались позивачем до Комісії з гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України (а.с. 76-77).
Разом з тим, БО «Благодійна місія Святого Георгія»проігноровано вимоги запитів № 1 та № 2 і не надано до перевірки жодних документів, що підтверджують факт ведення позивачем бухгалтерського обліку благодійної та гуманітарної допомоги. Так, до перевірки не надано: організаційно-розпорядчі документи щодо системи бухгалтерського обліку на підприємстві, оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку та розшифровки сум залишків, дебетових та кредитових оборотів по рахунках, регістри бухгалтерського обліку.
БО «Благодійна місія Святого Георгія»також не повідомляла Київську обласну митницю про причини у зв'язку з якими обставинами надати відповідні документи неможливо.
Голова правління БО «Благодійна місія Святого Георгія»Сьомма Ю.О. у судовому засіданні пояснив, що на момент проведення перевірки документи бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги не були виготовлені, оскільки в організації відсутня штатна посада бухгалтера, а він бухгалтерської освіти не має.
Суд враховує, що запити № 1 та № 2 позивачем отримано 22 липня 2011 року та 10 жовтня 2011 року, у той час коли документи БО «Благодійна місія Святого Георгія»вилучено в порядку обшуку 1 листопада 2011 року. Отже, позивач не був позбавлений можливості надати необхідні документи на запити Київської обласної митниці.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно частин 1, 3-5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Суд звертає увагу на те, що у силу вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV, бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
На виконання статті 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу», наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 1999 року № 298 затверджено Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги.
Пунктом 1 Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги встановлено, що порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги поширюється на юридичних осіб незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі).
Згідно із підпунктом 1.2 пункту 1 Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Таким самим записом отримана гуманітарна допомога у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається і набувачами.
Вартість гуманітарної допомоги, одержаної у вигляді виконання робіт, надання послуг, набувачі відображають за дебетом рахунку 23 "Виробництво" у кореспонденції з рахунком 48 з одночасним відображенням цих витрат за кредитом рахунку 74 "Інші доходи", субрахунок 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів" і дебетом рахунку 48.
Якщо виконані роботи гуманітарної допомоги мають капітальний характер (будівництво, спорудження), то їх вартість відображається за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" і кредитом рахунку 48.
Грошові кошти і товарно-матеріальні цінності, використані на забезпечення статутної діяльності набувача, відображаються набувачами за кредитом рахунків обліку грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей у кореспонденції з рахунком 23. Одночасно така сума відображається за дебетом рахунку 48 і кредитом рахунку 74, субрахунок 745 (підпункт 1.4 пункту 1 Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги).
Відповідно до підпункту 1.7 пункту 1 Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги в примітках (поясненнях) до річного фінансового (бухгалтерського) звіту наводять інформацію про види і вартість одержаної гуманітарної допомоги та її використання за цільовими напрямками.
З наведено слідує, що отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги зобов'язані вести бухгалтерський обік отриманої та використаної гуманітарної допомоги із відображенням відповідних даних в аналітичних бухгалтерських рахунках.
При цьому, факт дотримання організацією порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги може бути підтверджений оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку, розшифровками сум залишків, дебетових та кредитових оборотів по рахунках, регістрами бухгалтерського обліку тощо.
Ураховуючи, що БО «Благодійна місія Святого Георгія»не надано до перевірки жодних документів, що підтверджують факт ведення бухгалтерського обліку благодійної та гуманітарної допомоги, суд вважає правильним висновок відповідача про порушення БО «Благодійна місія Святого Георгія»вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»та Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги.
За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу», отримана БО «Благодійна місія Святого Георгія»благодійна допомога вважається використаною не за цільовим призначенням.
Частиною 4 статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу»встановлено, що якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.
Отже, податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 18 травня 2012 року № 26, яким збільшено суму грошового зобов'язання БО «Благодійна місія Святого Георгія»з мита на товари, що ввозяться на територію України на 136842,96 грн. і застосовано штрафну санкцію у сумі 119741,96 грн., та податкове повідомлення-рішення № 27, яким збільшено суму грошового зобов'язання БО «Благодійна місія Святого Георгія»з податку на додану вартість на 312355,06 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 284511,74 грн. є законними і не підлягають скасуванню.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що викладені в позовній заяві доводи є необгрунтованими, а податкові повідомлення рішення Київської обласної митниці від 18 травня 2012 року № 26 та № 27 прийнято правомірно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов БО «Благодійна місія Святого Георгія»задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2012 року.