Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,
за участю прокурора Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2011 року.
Вказаним вироком
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із виконанням функцій представника влади строком на 2 роки без штрафу;
за ч. 2 ст. 365 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, зі штрафом в сумі 13 000 грн.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років з позбавленням права займати посади, пов'язані із виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, зі штрафом в сумі 13 000 грн.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
У вироку вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2011 року зазначений вирок змінено. Виключено з описово-мотивувальної частини вироку вказівку на порушення ОСОБА_6 вимог Інструкції організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства від протиправних посягань, затвердженої наказом МВД України № 181 від 28.04.2009 року та рішення суду про призначення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 70 КК України, додаткового покарання у виді штрафу у розмірі 13 000 грн.
У решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що він, згідно наказу керівника ГУМВС України в Одеській області №202 від 14.04.2008 року, працюючи на посаді заступника начальника штабу - начальника чергової частини Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області і згідно наказу №145 від 6.06.2008 року керівника Овідіопольського РВ - підмінним черговим райвідділу, будучи службовою особою, відповідальним за тримання під вартою затриманих та арештованих осіб, перебуваючи на чергуванні, всупереч статей 3,5,10 п. 20 Закону України «Про міліцію»; своєї посадової інструкції; п.п. 2.8, 2.9, 2.10, 2.36, 2.46, 2.47, 18.22.4 «Інструкції роботи ізоляторів тимчасового тримання ОВС України», затвердженої наказом МВС України № 60 ДСК від 20.01.2005 року; п.п. 4.3.8, 4.4.5 «Інструкції організації чергувань керівного складу ОВС України», затвердженої наказом МВС України № 845 від 29.07.2004 року; «Інструкції організації роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (управління) внутрішніх справ на транспорті, міського селищного відділу (управління) міліції», затвердженої наказом МВС України №485 від 18.08.1992 року, в ніч з 7 на 8 липня 2009 року, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, яке виразилося у незабезпеченні належного контролю за підлеглими, а саме за постовим ІТТ ОСОБА_7, що призвело до незаконної передачі та спільного вживання слідчо-арештованими особами та постовим ІТТ ОСОБА_7 спиртних напоїв в приміщенні ІТТ; незабезпеченні належного контролю по охороні осіб, які перебувають під вартою, що призвело до тяжких наслідків - втечі з-під варти слідчо-арештованих ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також підрив авторитету органів внутрішніх справ і скоєння вказаними особами тяжкого злочину - втечі з-під варти та неможливості закінчення судових розглядів кримінальних справ щодо вказаних осіб.
Крім того, ОСОБА_6, працюючи на вищезазначеній посаді в ніч з 7 на 8 липня 2009 року, виконуючи свої службові обов'язки в приміщенні Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, розташованого по вул. Береговій, 9 Овідіопольського району Одеської області, умисно, перевищуючи свої службові повноваження, в порушення вимог ст. 28,29 Конституції України, статей 3,5,21,25 Закону України «Про міліцію» та вищенаведеної інструкцій № 485, виявивши втечу з-під варти трьох слідчо-арештованих осіб ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, - наніс декілька ударів кулаками в область голови постовому ІТТ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області сержанту міліції ОСОБА_7, який знаходився при виконанні службових обов'язків та перебував у стані алкогольного сп'яніння, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_6, не відсторонивши ОСОБА_7 від служби, без складання процесуальних документів, помістив його в камеру попереднього затримання, чим незаконно позбавив його волі та принизив його честь і гідність, чим спричинив істотну шкоду правам та інтересам потерпілого ОСОБА_7
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та закрити кримінальну справу за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 367 КК України. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив судові рішення щодо засудженого залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікація його дій підтверджені дослідженими в судовому засіданні, оціненими у їх сукупності та викладеними у вироку доказами.
Зокрема, ці висновки суду підтверджені наказом керівника ГУМВС України в Одеській області №202 від 14.04.2008 року про призначення ОСОБА_6 на посаду заступника начальника штабу - начальника чергової частини Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області та наказом №145 від 6.06.2008 року керівника Овідіопольського РВ про призначення ОСОБА_6 підмінним черговим райвідділу.
Показаннями потерпілого ОСОБА_7 про обставини несення ним з 7 на 8 липня служби постовим ІТТ Овідіопольського РВ ГУМВС та вживання при цьому спиртних напоїв, втечі з-під варти трьох слідчо-арештованих та про обставини побиття його і позбавлення волі шляхом поміщення у камеру попереднього затримання черговим ОСОБА_6
Ці показання потерпілого підтверджені показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Наявність у потерпілого ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень підтверджена висновками судово-медичної експертизи щодо потерпілого.
Про те, що ОСОБА_6 у ніч з 7 на 8 липня був черговим по райвідділу підтверджено показаннями свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Ці обставини не заперечував засуджений і вони не заперечуються у касаційній скарзі.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили , що після вживання спиртних напоїв з постовим ОСОБА_7, вони, скористувавшись фізичним станом останнього, вийшли з камери №5 ІТТ, заволоділи ключами, які знаходилися у кімнаті начальника ІТТ, та втекли з-під варти.
Протоколом огляду місця події від 8.07.2009 року підтверджена втеча із камери №5 ІТТ Овідіопольського РВ трьох слідчо-арештованих осіб: ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Ці докази прямо і побічно викривають наявність у діях ОСОБА_6 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.365 та ч.2 ст.367 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, в порушення зазначених у вироку нормативних актів, неналежним чином виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки охоронюваним законом державним і громадським інтересам та не маючи правових підстав, перевищивши владу та службові повноваження, помістив і утримував потерпілого ОСОБА_7 у кімнаті для затриманих та заподіяв йому умисні легкі тілесні ушкодження. Ці неправомірні дії засудженого знаходяться у прямому причинному зв'язку з зазначеними у вироку наслідками.
Відповідно до вимог ст.334 КПК України суд у вироку дав оцінку та вірно зазначив мотиви з яких він відхилив: доводи ОСОБА_6 про те, що останній злочинів не вчиняв; зміну показань свідка ОСОБА_12 щодо відсутності на потерпілому тілесних ушкоджень та вільного пересування ОСОБА_7 по ІТТ; доводи захисника щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності тілесних ушкоджень у потерпілого.
Під час перегляду справи апеляційний суд, перевіривши доводи апеляцій прокурора, засудженого та захисника з наведенням ґрунтовних мотивів частково їх задовольнив, виключивши з вироку вказівку на порушення ОСОБА_6 вимог Інструкції організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства від протиправних посягань, затвердженої наказом МВД України № 181 від 28.04.2009 року та рішення суду про призначення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 70 КК України, додаткового покарання у виді штрафу у розмірі 13 000 грн. Ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства і судами першої та апеляційної інстанцій досліджені всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття правильного рішення у справі. при перевірці справи у касаційному порядку істотних порушень вимог КПК України, які могли б вплинути на правильність висновків суду та доведеність винуватості ОСОБА_6, як і на правильність кваліфікації його дій, не встановлено. Висновки судів грунтуються на доказах, зібраних з дотриманням процесуального порядку їх збирання.
Тому, підстав вважати ОСОБА_6 необґрунтовано засудженим, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Із урахуванням тяжкості скоєних злочинів та особи засудженого суд дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням функцій представника влади строком на 3 роки та обґрунтовано звільнив його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. З таким покаранням погодився апеляційний суд, з ним погоджується і колегія суддів.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Г.Животов А.Крещенко Є.Пузиревський