Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого:Животова Г.О.,
суддів:Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,
за участю прокурора:Гладкого О.Є.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 2 лютого 2012 року.
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2011 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 382 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу скасовано.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 2 лютого 2012 року вирок районного суду щодо ОСОБА_5 скасовано. На підставі ст.47 КК України звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, з передачею його на поруки колективу виконавчого апарату Миколаївської обласної організації Всеукраїнського союзу автомобілістів, а кримінальну справу закрито.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, займаючи посаду голови Миколаївської обласної організації Всеукраїнського союзу автомобілістів та будучи службовою особою, навмисно не виконав рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2010 року, відповідно до якого суд зобов'язав вказану організацію звільнити земельну ділянку, площею 4 304 кв. м., і повернути її Миколаївській міській раді.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Вказує на те, що апеляційний суд не з'ясував і не навів в ухвалі обґрунтувань, яким чином трудовий колектив може здійснювати заходи виховного характеру щодо свого керівника ОСОБА_5 Також зазначає, що апеляційний суду не вказав умови звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 47 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
За наявності цих обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі, але не зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності та передати її на поруки колективу.
Оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням зазначених вимог закону.
Зокрема, апеляційний суд не звернув уваги на те, що клопотання трудового колективу Миколаївської обласної організації Всеукраїнського союзу автомобілістів за змістом не відповідає вимогам ст. 47 КК України, оскільки з клопотання не видно, які заходи виховного характеру визначені колективом на недопущення надалі суспільно небезпечної поведінки ОСОБА_5 і чи зобов'язується він виправдати довіру колективу законослухняною поведінкою та сумлінною працею на підприємстві.
Крім того, судом не враховано, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, оскільки остаточно неможливість притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин виникає лише в разі виправдання довіри колективу, не ухилення від заходів виховного характеру, не порушення громадського порядку, а також після спливу однорічного терміну дії поручительства колективу.
Як видно з ухвали, суд не визначив умов звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.
Отже доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону є слушними, а тому ухвала суду відповідно ч. 1 ст. 398 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді справи, суду необхідно належним чином виконати вимоги закону та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 2 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Г.Животов А. Крещенко Є. Пузиревський