Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів:Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
захисника ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2012 року, та касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2012 року,
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2011 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
засуджено:
· за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності;
· за ч. 3 ст. 358 КК України на 5 місяців арешту, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності;
· за ст. 386 КК України на 4 місяці арешту, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності;
· за ч. 2 ст. 357 КК України на 2 роки позбавлення волі, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності;
· за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь ТОВ «Телерадіокомпанія Одеської національної юридичної академії «Академія» 7409 грн. 03 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто із засудженого судові витрати за проведення експертизи.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що в період часу з 31 січня 2001 року по 22 вересня 2005 року, він будучи директором, а в подальшому генеральним директором ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належним чином не організував ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, що призвело до того, що своєчасно придбане за рахунок грошових коштів засновників ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія» технологічне обладнання не було враховано та поставлено на баланс цього товариства.
Знаючи про ситуацію, яка склалася в частині не оприбуткування технологічного обладнання, у ОСОБА_6 виник умисел на скоєння незаконного заволодіння вказаного майна шляхом виготовлення і використання завідомо підроблених документів, які свідчили про те, що він нібито за власні кошти придбав технологічне обладнання ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія» шляхом встановлення за собою права власності на вказане обладнання за рішенням суду, надаючи суду в якості доказів завідомо підроблені документи.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 діючи із корисних спонукань, в двадцятих числах серпня 2005 року, перебуваючи в магазині «Сокет» по вул. Канатна, 76 в м. Одеса, ввів в оману суб'єкта підприємницької діяльності (далі СПД) ОСОБА_7, виготовив під приводом можливої закупки у СПД ОСОБА_7 нібито необхідного для роботи ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія» обладнання і отримання від засновників товариства грошові кошти на закупку обладнання, шляхом заповнення СПД ОСОБА_7 і проставленням особистого підпису в накладних, відомості в яких не відповідали дійсності, про те, що СПД ОСОБА_7 нібито продав і передав ОСОБА_6, як фізичній особі, технологічне обладнання, а саме, за накладними виданими в період часу з 15 червня по 10 липня 2005 року: № 40 на загальну суму 12327 грн., № 41 на загальну суму 24636 грн., № 42 на загальну суму 3454 грн., № 43 на загальну суму 6470 грн., № 44 на загальну суму 3627 грн., № 45 на загальну суму 3838 грн., № 46 на загальну суму 2851 грн., № 48 на загальну суму 2743 грн.
Отримавши від ОСОБА_7 зазначені документи, відомості в яких не відповідають дійсності, ОСОБА_6 підписав накладні про те, що він нібито отримав технологічне обладнання від СПД ОСОБА_7 на загальну суму 59946 грн.
Після цього, в перших числах вересня 2005 року, ОСОБА_6 діючи повторно, використовуючи виготовлені підроблені документи, звернувся до своїх знайомих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з проханням підписати завчасно складені ним документи, які свідчать про те, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_6, як фізична особа купив технологічне обладнання, необхідне для обладнання ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія». При цьому, ОСОБА_6 ввів в оману ОСОБА_8 і ОСОБА_9 щодо своїх злочинних намірів. В цей же день в офісі на Фонтанській дорозі, 51, в м. Одесі, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_6, підписали завчасно підготовлені останнім документи, які повністю не відповідають дійсності, а саме: договори купівлі-продажу обладнання від 7 березня 2002 року та 5 січня 2004 року, доповнення до договорів купівлі-продажу від 25 лютого 2003 року та 25, 27 лютого 2004 року, акти прийому-передачі технологічного обладнання, укладені в період часу з 17 березня 2002 року по 13 жовтня 2004 року.
Крім того, 22 вересня 2005 року ОСОБА_6 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія» про визнання права власності на технологічне обладнання телерадіокомпанії і усунення перешкод у використанні і розпорядженні вказаним майном. При цьому надав суду зазначені вище підроблені документи.
Відповідно до вказаних підроблених документів, які були надані до суду і направлені на обман відповідачів щодо природи правовідносин речового права на вказане майно, ОСОБА_6 просив суд визнати за ним право власності на технологічне обладнання ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія» на загальну суму 299933 грн., яка на той момент в 600 і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є великим розміром, однак не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Крім того, в період з 1 по 5 вересня 2005 року, ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснив крадіжку і присвоїв важливі документи ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», а саме: свідоцтво про державну реєстрацію товариства, протокол № 1 зборів засновників ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», додаткову угоду до засновницького договору, ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР №№ 1759, 1760.
Своїми діями ОСОБА_6 ускладнив діяльність ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», внаслідок чого це товариство за видачу дублікатів оплатило ліцензійний збір, відповідно до рахунків наданих Національною радою України.
Крім того, о 19 годині в перших числах травня 2006 року в кафе-барі «Сієста» по вул. Рішілєвська, 19-23 в м. Одесі ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_9 сплатити останньому і свідку ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 500 доларів США кожному, якщо вони відмовляться від правдивих показань наданих ними слідчим, та за дачу завідомо неправдивих показань щодо походження правовстановлюючих документів на обладнання ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія».
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. При цьому прокурор вказує, що апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих мотивів на спростування доводів, викладених в апеляціях захисника та засудженого, належним чином не перевірив і не зазначив підстави, через які визнав апеляції необґрунтованими, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень та закриття справи. Зазначає, що в діях ОСОБА_6 відсутні склади злочинів, за які його засуджено. Захисник вказує, що суд належним чином не розглянув його скарги в інтересах підзахисного на дії прокурора та слідчих, вирок суду ґрунтується на недопустимих доказах, є немотивованим і не відповідає вимогам ст.ст. 323, 324 КПК України. Апеляційний суд, розглядаючи справу, на вказані порушення уваги не звернув.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та частково підтримав касаційну скаргу захисника, пояснення засудженого та захисника ОСОБА_5, які підтримали касаційну скаргу останнього і частково касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив, правильно оцінив.
Доводи захисника засудженого ОСОБА_5 про те, що вина ОСОБА_6 не доведена, а вирок суду незаконний, оскільки в його основу покладені недопустимі докази, є безпідставними.
Так, винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 Ці показання узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема даними протоколу зборів учасників ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», даними договорів купівлі-продажу обладнання укладених між засудженим і ОСОБА_8, ОСОБА_9, даними актів прийому-передачі технологічного обладнання, копіями накладних, копією статуту ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», протоколами очних ставок між засудженим і ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, даними протоколів огляду та виїмки, даними висновків почеркознавчої і судово-технічної експертиз та іншими доказами по справі.
Докази, зібрані органами досудового слідства, є належними та допустимими. При цьому, підстав вважати, що свідки обмовляють ОСОБА_6 і що докази були зібрані з порушенням порядку, передбаченого кримінально-процесуальним законом, у суду немає.
Не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що підроблені ОСОБА_6 документи не можуть бути предметом злочину, передбаченого частинами 2 і 3 ст. 358 КК України, оскільки саме на підставі даних письмових документів, які засвідчують факти, що мають юридичне значення, засуджений намагався визнати за собою право власності на обладнання ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія» в суді.
Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Надавши до суду в якості обґрунтування цивільного позову підроблені документи, відомості в яких не відповідають дійсності, ОСОБА_6, зловживаючи довірою відповідача з приводу дійсності наданих документів ввів його в оману щодо правовстановлюючих документів на спірне майно, яке значний час знаходилося в користуванні і володінні ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», однак вищезазначене майно він не отримав з незалежних від нього причин, тобто не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 357, ч.ч. 2 і 3 ст. 358, ст. 386, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК України кваліфіковані правильно. Підстав для перекваліфікації дій засудженого, колегія суддів не вбачає.
Твердження захисника про те, що було порушено право на захист ОСОБА_6, оскільки не були розглянуті його скарги на незаконні дії слідчих та прокурора, є безпідставними.
Як вбачається з протоколу судового засідання, головуючий оголосив подані скарги, вислухав думку учасників процесу та в порядку ст. 273 КПК України постановив про приєднання цих скарг до матеріалів справи, для врахування при вирішенні справи по суті. Прийняте місцевим судом рішення не суперечить вимогам ст.ст. 234, 236 КПК України. Таким чином, вказані обставини жодним чином не призвели до порушення права засудженого на захист.
Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, конкретні обставини справи, дані про особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкцій статей, за які він засуджений, та про можливість звільнення його від відбування покарання за ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ст. 386, ч. 2 ст. 357 КК України на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України на підставі ст. 75 КК України.
Розглядаючи справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого та його захисника, на підставі детального вивчення матеріалів справи, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, доведеність винності засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи апеляцій.
Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні та обґрунтовані рішення, а також підстав для скасування судових рішень по справі, не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
__________________ __________________ ______________
Животов Г.О. Є.Б. Пузиревський А.М. Крещенко