Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Шевченко О.О.,
розглянула у судовому засіданні 21 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою із внесеними змінами заступника прокурора АР Крим на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
за вчинення в стані неосудності суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. п. 1, 13 ч. 2 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, від кримінальної відповідальності звільнено, а кримінальна справа відносно нього закрита.
До ОСОБА_1 застосовані примусі заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
За обставин встановлених судом та детально наведених в ухвалі, ОСОБА_1, будучи неосудною особою, 27 травня 2011 року, в період часу з 3 години 50 хвилин по 4 годину 40 хвилин, знаходячись на території бази відпочинку «Уют» по вул. Садова, 60 в с. Уютне Сакського району АРК, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння і у зв'язку з галюцинаційними переживаннями в стані маячні, з метою позбавлення життя двох і більше осіб, шляхом вільного доступу до житлових приміщень, використовуючи побутовий ніж, вчинив суспільно небезпечні діяння: біля 3 год. 50 хв. закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_2, в період з 4 год. до 4 год. 20 хв. умисне вбивство ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а біля 4 год. 40 хв. закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_6
У касаційній скарзі із змінами прокурор, не оскаржуючи кваліфікацію суспільно небезпечних діянь і доведеність вчинення їх ОСОБА_1, порушує питання про скасування ухвали суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, з направленням справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що оскільки доведено вчинення ОСОБА_1 в стані неосудності суспільно небезпечного діяння, кримінальній відповідальності за скоєне він не підлягає, то вказівка суду в резолютивній частині ухвали про його звільнення від кримінальної відповідальності із закриттям справи провадженням, суперечить вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу із внесеними до неї змінами і просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора із змінами підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність скоєння ОСОБА_1 суспільно-небезпечних діянь, встановлених досудовим слідством і доведеність яких перевірена в суді, в касаційній скарзі не оскаржуються.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, то колегія суддів вважає їх слушними.
Так, згідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» суди зорієнтовано на необхідність розмежування передбачених КК України випадків звільнення від кримінальної відповідальності і випадків, коли відповідно до цього Кодексу така відповідальність взагалі неможлива, у тому числі у разі вчинення особою діяння у стані неосудності.
Відповідно до вимог ст. 421 КПК України та роз'яснень даних в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» справи, що надійшли до суду з постановою слідчого для вирішення питання про застосування до неосудних примусових заходів медичного характеру, підлягають закриттю: за наявності обставин , передбачених ст. 6 КПК України (крім п. 4 ч. 1); у разі недоведеності участі цих осіб у вчиненні суспільно небезпечного діяння, якщо суд визнає, що немає потреби застосовувати примусові заходи медичного характеру.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, відповідально до висновків стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 98 від 6 червня 2011 року ОСОБА_1 страждає психічним захворюванням (тяжкий психічний розлад» - параноїчною шизофренією, плинний процес, що перешкоджало йому на момент вчинення суспільно-небезпечних діянь усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 4 а. с. 57 - 58).
За таких обставин ОСОБА_1 взагалі не підлягає кримінальній відповідальності, а отже не може бути звільнений від неї, з закриттям кримінальної справи.
При новому судовому розгляді справи, якщо буде встановлено, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, яка виключає застосування покарання, то суду слід винести ухвалу, про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, з зазначенням яких саме.
Отже, винесення судом ухвали про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи відносно нього, не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального закону.
Відповідно до ст. 398 КПК України неправильне застосування кримінального закону і істотне порушення кримінально-процесуального закону є підставою для скасування ухвали суду.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 394 - 396, 398 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Орлянська В.І. Тельнікова І.Г. Суржок А.В.