Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Слинька С.С., Чуйко О.Г.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Вегери В.М. на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2012 року.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2011 року кримінальна справа про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
закрита у зв'язку з недоведеністю вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до постанови про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_5, переслідуючи мету на шахрайське заволодіння чужим майном, 11липня 2008 року уклав у відділенні № 19 Полтавського філіалу ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в смт. Чорнобай Черкаської області кредитний договір на суму 60000 доларів США для власних потреб, заздалегідь усвідомлюючи те, що не в змозі виконувати свої кредитні зобов'язання. При цьому, умисно, протиправно, з корисливих спонукань, використовуючи довірчі та дружні стосунки, шляхом обману та зловживання довірою, усвідомлюючи при цьому, що не зможе повернути грошові кошти та виконувати кредитні зобов'язання, схилив ОСОБА_5 виступити поручителем по вказаному кредитному договору, в результаті чого заволодів чужим майном-грошовими коштами ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в сумі 60000 доларів США, що становить 290502 грн, чим заподіяв збитків ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та поручителю ОСОБА_6 на вказану суму.
Закриваючи справу, суд послався на те, що ОСОБА_6, як поручитель у кредитному договорі між ОСОБА_5 і банком, не був власником і не мав права на отримання коштів внаслідок укладення цього договору, а тому не було підстав для визнання його потерпілим та цивільним позивачем у цій справі. Стосунки ж між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 після отримання останнім кредиту на досудовому слідстві взагалі не з'ясовувалися.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2012 року цей вирок суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор, зазначаючи, що оскаржувані судові рішення є незаконними через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить їх скасувати, а справу направити прокурору Черкаської області для додаткового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 421 КПК України, якщо вчинення суспільно-небезпечного діяння особою, щодо якої розглядається справа про застосування примусових заходів медичного характеру, не буде доведена, суд своєю ухвалою, а суддя -постановою закриває справу.
Направлення справи з цих підстав на досудове розслідування, про що фактично ставиться питання у касаційній скарзі, закон не передбачає.
У своїй постанові суд належним чином виписав з яких підстав він дійшов висновку про те, що вчинення ОСОБА_5 шахрайських дій щодо ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_6 є недоведеним, послався при цьому на показання потерпілого та свідка, а також на інші наявні у матеріалах справи докази, які ним досліджувалися належним чином.
Посилання у скарзі на те, що суд під час розгляду справи поверхово дослідив наявні у справі докази є безпідставним.
Суд ретельно проаналізував усю сукупність зібраних у справі доказів, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про недоведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у постанові злочину.
Такі ж як і в касаційній скарзі доводи, були наведені в апеляції прокурора, перевірялись апеляційним судом та були визнані такими, що не відповідають матеріалам справи. Свій висновок суд апеляційної інстанції переконливо мотивував в ухвалі і вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено.
Отже, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень колегія суддів не знайшла.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Судді:
_________________М.А. Мороз__________________С.С. Слинько___________________О.Г. Чуйко