Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Саленка І.В.,
розглянула у судовому засіданні 5 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 2 листопада 2011 року.
Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 серпня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 129 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 13 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 2 листопада 2011 року вирок Старокостянтинівського районного суду Херсонської області від 4 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.
За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він влітку 2008 року на горищі житлового будинку по АДРЕСА_1, який належав його батьку, знайшов мисливську рушницю з двома набоями і зберігав її по місцю виявлення.
У лютому 2011 року на подвір'ї вказаного домоволодіння, яке він успадкував і постійно проживав у ньому після смерті батька, ОСОБА_1 незаконно виготовив обріз мисливської рушниці і незаконно зберігав та носив обріз при собі.
10 квітня 2011 року близько 19 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приїхав в с. Стецьки Старокостянтинівського району до батьків своєї дружини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де в їх присутності та присутності неповнолітньої дочки дружини - ОСОБА_4, шляхом демонстрації обрізу мисливської рушниці, погрожував своїй дружині ОСОБА_5 вбивством, якщо вона не повернеться проживати до нього у село Сербинівку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою вбивства своєї дружини ОСОБА_5 через те, що вона відмовилася повернутися до нього приживати, взяв обріз мисливської рушниці і поїхав в село Стецьки Старокостянтинівського району. Приїхавши близько 22 год. 25 хв. до домоволодіння батьків дружини, ОСОБА_1, приготувавши обріз до стрільби, викликав дружину, а коли вона вийшла на ганок будинку, то умисно, з метою позбавлення її життя, пострілом з обрізу вбив ОСОБА_5
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень у зв'язку з невірним застосуванням кримінального закону та призначенням йому покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого. Посилається на те, що призначене йому судом покарання є надто суворим і не відповідає тяжкості скоєних ним злочинів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого і просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1, не оскаржуються висновки суду про його винуватість у вчиненні зазначених у вироку злочинів та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України.
Перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає не переконливими доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного йому покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Із матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення засудженому покарання, в повній мірі врахував тяжкість та обставини вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, обставиною, що обтяжує покарання суд визнав скоєння ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, обставинами, що пом'якшують покарання є з'явленням із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочинів. З урахуванням зазначеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 лише в умовах ізоляції його від суспільства. З даним висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
За таких обставин, беручи до уваги тяжкість скоєного злочину, колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій, про відсутність підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1, належним чином вмотивованими.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Даних, які б свідчили про те, що у кримінальній справі неправильно застосовано кримінальний закон, або істотно порушено кримінально-процесуальний закон, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 4 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 2 листопада 2011 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Орлянська В.І. Тельнікова І.Г. Суржок А.В.