Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - Орлянської В.І.,
суддів Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,
за участю прокурора Сорокіної О.А.,
захисника ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 19 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 січня 2012 року щодо ОСОБА_2
Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2011 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України,
раніше не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 січня 2012 року, в порядку, передбаченому ст. 365 КК України, зазначений вирок уточнено та зазначено вважати правильною дату вчинення злочину 15 липня 2011 року. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин встановлених судом і викладених у вироку суду, з урахуванням змін, внесених ухвалою суду апеляційної інстанції, 15 липня 2011 року в м. Коломиї потерпілий ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, заснув на підлозі у квартирі ОСОБА_2, яка розпочала з ним сварку, вимагаючи, щоб той ліг на ліжко, однак він відмовився, почав ображати її нецензурними словами та наніс кілька ударів кулаком по спині, чим обурив засуджену. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх неправомірних дій, спрямованих на вчинення вбивства ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли внаслідок сварки, ОСОБА_2 нанесла потерпілому господарською сапою три удари по голові, від яких він впав на підлогу. В результаті нанесених ударів, металева частина сапи відламалася, однак засуджена продовжувала наносити удари по голові та грудній клітці деревяним держаком господарської сапи, яка розламалася. Потім ОСОБА_2 взяла ножиці та нанесла ними один удар в ділянку грудної клітки потерпілого, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, і які перебувають у прямому причинному зв'язку із смертю потерпілого.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженої. Вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки за відсутності обставин, що істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та без належного умотивування застосував ст. 69 КК України, безпідставно призначив ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, яке є надмірно м'яким. Повідомляє, що суд допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, розглянувши справу в порядку ст. 299 КПК України та при цьому змінивши обвинувачення, пред'явлене органом досудового слідства, вказавши у вироку іншу дату вчинення злочину. Наголошує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, а також зазначає, що суд апеляційної інстанції без зміни вироку суду, в порядку ст. 365 КПК України, уточнив дату вчинення злочину, чим також допустив істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, думки прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд; захисника ОСОБА_1, яка заперечувала викладені прокурором мотиви і вважала судові рішення законними і обґрунтованими; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який її засуджено, підтверджуються доказами, дослідженими у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, яким суд дав належну оцінку, правильно визначив юридичну кваліфікацію дій засудженої. Ці висновки належно перевірені апеляційним судом, є обґрунтованими і в касаційному порядку не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора про істотні порушення кримінально-процесуального закону судами першої і апеляційної інстанцій, то вони позбавлені підстав.
У суді першої інстанції справу щодо ОСОБА_2 розглянуто у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України. Проти такого порядку дослідження доказів у справі не заперечував і прокурор. При уточненні дати вчинення засудженою умисного вбивства апеляційний суд діяв в межах своєї компетенції, у відповідності до вимог КПК України: провів часткове судове слідство, уточнив дату вчинення злочину - 15 липня 2011 року, яка відповідає пред'явленому обвинуваченню.
Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, яке на думку прокурора, є м'яким і не відповідає вимогам закону, то з цими доводами погодитися не можна.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України.
З матеріалів справи убачається, що місцевий суд дотримався цих вимог закону при призначенні ОСОБА_2 покарання. Судом обґрунтовано визнано обставинами, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину - повне визнання своєї вини та щире каяття у скоєному злочині, сприяння розкриттю злочину. З урахуванням даних про особу засудженої, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення їй покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.
Також суд урахував особу потерпілого ОСОБА_3, його протиправну поведінку у суспільстві, в сім'ї та побуті, оскільки він кілька разів судимий та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
На думку колегії суддів, призначене покарання є законним, справедливим і сприятиме перевихованню ОСОБА_2 та попередженню нових злочинів, а тому доводи касаційної скарги прокурора про м'якість призначеного покарання є безпідставними.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Порушень процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення.
Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 січня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді :
В.І. Орлянська І.Г. Тельнікова А.В. Суржок