Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Таргонія О.В.,
розглянула у судовому засіданні 5 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 6 жовтня 2011 року.
Вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
Також, вироком суду вирішені питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 6 жовтня 2011 року вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінено.
Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В решті вирок залишено без зміни.
За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1 вчинив два епізоди незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів - каннабісу.
14 лютого 2011 року, близько 17 год. 20 хв., біля клубу «Монарх» по вул. Щорса, 23 у м. Чернігові, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 наркотичну речовину - каннабіс, загальною масою у висушеному стані 2,225 грама.
17 лютого 2011 року, близько 14 год., по вул. Старобілоуська, 25 у м. Чернігові, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 наркотичну речовину - каннабіс, загальною масою у висушеному стані 2,262 грама.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку ухвали, постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі прокурора, висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, не оскаржуються.
Перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає не переконливими доводи касаційної скарги прокурора про те, що звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, з встановленням іспитового строку і покладенням на нього певних обов'язків, не будуть достатніми для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів.
Так, застосовуючи до засудженого ОСОБА_1 вимоги ст. ст. 75, 76 КК України і звільняючи його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України, суд апеляційної інстанції послався на те, що суд першої інстанції хоча і зазначив у вироку пом'якшуючі обставини, але не в повній мірі врахував молодий вік засудженого, наявність у нього складних матеріальних та сімейних обставин, того факту, що останній виховується в багатодітній родині в неповній сім'ї, де окрім нього є ще малолітні діти, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність будь-яких компрометуючих його даних, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів на час та після скоєння інкримінованих злочинів, тих обставин, що в ході досудового слідства та в суді першої інстанції не було встановлено, що останній становить небезпеки для суспільства. Наведені обставини за переконанням апеляційного суду свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
З такими висновками суду апеляційної інстанції, погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими, при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначене апеляційним судом ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Будь-яких підстав для призначення більш суворого покарання засудженому колегія суддів не вбачає.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, по справі не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 6 жовтня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Орлянська В.І. Тельнікова І.Г. Суржок А.В.