Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів:Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
засудженого ОСОБА_6.,
розглянула в судовому засіданні 19 липня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 січня 2012 року щодо ОСОБА_6
Вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2011 року засуджено
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 15.02.2010 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
за ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції до 1 липня 2011 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 15.02.2010 року, яким ОСОБА_6 засудженого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 2 року, вирішено виконувати самостійно.
Вирішено долю речових доказів по справі та судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що будучи менеджером з банківського обслуговування фізичних осіб посадової підгрупи «спеціаліст по роботі з кредитними картами» відділу «Метро-1» ДРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою м. Донецьк, пр. Ленінський, 148, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення підробки документів з метою їхнього подальшого використання, діючи повторно, в невстановлений слідством час та місці в період, приблизно з 9 грудня 2007 року по 27 квітня 2008 рік вніс неправдиві відомості у видані та ввірені йому згідно його функціональних обов'язків бланки заяв в розділи 1-4-е (1-й персональні дані клієнта, 2-й контактна інформація, 3-й інформація про працевлаштування, 4-й підписи) для видачі кредитних карт «Метро» на ім'я: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21
Так, ОСОБА_6 в грудні 2007 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, заповнив на ім'я ОСОБА_7, якій не було нічого відомо про оформлення на її ім'я кредитної карти «Метро», бланк вказаної заяви, в якій, крім її дійсного прізвища, імені, по-батькові, дати народження та ідентифікаційного номеру, власноручно вніс неправдиві відомості, вказавши видумані дані про адресу її місця проживання, реквізити її загальногромадянського паспорта, номери її контактних телефонів та інші неправдиві відомості, а також за невстановлених слідством обставин виконав на вказаній заяві підписи від її імені, тим самим внісши у зазначений документ, який надавав право на отримання кредитної карти «Метро», неправдиві відомості, вчинив підробку документа.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення підробки документів з метою їх подальшого використання, ОСОБА_6 в період часу з 2 січня 2007 року по 24 квітня 2008 рік, діючи умисно, повторно, таким чином, заповнив від імені ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які також нічого не знали про оформлення на їхні імена кредитних карточок «Метро» бланки вказаних заяв для видачі кредитних карт «Метро», в яких, окрім їх дійсних прізвищ, імен, по батькові, дат народжень та ідентифікаційних номерів, власноручно вніс неправдиві відомості, вказавши видумані дані про адресу їх місця проживання, реквізити їх загальногромадянських паспортів, номери їх контактних телефонів та інші неправдиві відомості, а також за невстановлених слідством обставинах виконав на вказаних заявах підписи від їх імені, тим самим внісши у зазначені документи, які надавали право на отримання кредитної карти «Метро», неправдиві відомості, вчинив підробку документів.
Також, ОСОБА_6 на вказаних заявах для надання їм статусу офіційних документів розписався від свого імені, як представник ЗАТ КБ «ПриватБанк», відповідальний за правильність та достовірність відомостей, наданих громадянами при заповненні таких заяв, а також за ідентифікацію клієнтів, після чого в невстановлений слідством час з 9 грудня 2007 року по 27 квітня 2008 року передав зазначені заяви, не повідомляючи про наявність в них неправдивих відомостей, на підпис керівнику відділення «Метро-1» ДРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_36., яка на вказаних заявах поставила свій підпис та печатку вказаного відділення.
Крім того, ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, приблизно з грудня 2007 року по квітень 2008 рік, точні дати в ході досудового слідства не встановлені, а також в невстановленому досудовим слідством місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення підробки документів з метою їх подальшого використання, вніс в раніше виготовлені ним при невстановлених досудовим слідством обставинах, наявні у нього підроблені бланки податкових звітів та довідок різних податкових інспекцій Донецької області, що надавали право на отримання кредитної карти «Метро» неправдивих відомостей, тим самим вчинив підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією або іншою особою, яка має право видавати або посвідчувати такі документи.
Так, в період часу з грудня 2007 року по квітень 2008 року ОСОБА_6 вніс неправдиві відомості в довідку на ім'я ОСОБА_23 (запис «ОСОБА_24.» навпроти графи «Інспектор податкової служби»), в якій вказано, що ОСОБА_23, як платник єдиного податку, перебуває на обліку в ДПІ Ленінського району м. Донецька, що не відповідало дійсності, і в звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2-й і 3-й квартали року від 8 січня 2008 року від імені ОСОБА_25, що також не відповідало дійсності.
Крім того, в період приблизно з грудня 2007 року по квітень 2008 рік ОСОБА_6 при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, діючи умисно, повторно, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення підроблення документів з метою їх подальшого використання, вніс неправдиві відомості до довідки на ім'я ОСОБА_26 (запис «ОСОБА_35» навпроти графи «Заступник начальника податкової служби»), в якій вказано, що ОСОБА_26, як платник єдиного податку, перебуває на обліку в ДПІ Ленінського району м. Донецька, що не відповідало дійсності; до довідки на ім'я ОСОБА_27 (запис «ОСОБА_34» навпроти графи «інспектор податкової служби»), в якій вказано, що він, як платник єдиного податку, перебуває на обліку в ДПІ Калінінського району м. Горлівки Донецької області, що не відповідало дійсності; до довідки на ім'я ОСОБА_28 про те, що вона, як платник єдиного податку, перебуває на обліку в ДПІ Калінінського району м. Горлівки Донецької області, що не відповідало дійсності; а також в звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку на 3-1 та 4-й квартали року від 4 березня 2008 року від імені ОСОБА_29 та в звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку на 3-й та 4-й квартали року від 27 лютого 2008 року від імені ОСОБА_30, що також не відповідає дійсності. У вказаних підроблених документах відбитки печаток та штампів податкових інспекцій відповідно Ленінського району м. Донецька, Калінінського району м. Горлівки Донецької області та Ворошиловського району м. Донецька, а також реквізити вказаних документів були виконані невстановленими в ході досудового слідства особами електрофотографічним способом за допомогою кольорової розмножувальної техніки.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 січня 2012 року вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_6 змінено. Виключено із мотивувальної частини вироку епізоди по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 358 КК України в частині внесення неправдивих відомостей у видані та ввірені йому згідно його функціональних обов'язків бланки заяв в розділі 1-4-е (1-й персональні дані клієнта, 2-й контактна інформація, 3- інформація про працевлаштування, 4-й підписи) для видачі кредитних карт «Метро» на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21
Призначено ОСОБА_6 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції до 1 липня 2011 року) у виді позбавлення волі строком на 2 роки з відбуванням в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк відбування покарання вирішено обчислювати з 15 лютого 2010 року.
В решті вирок залишено без зміни.
В касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд. При цьому, прокурор не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про виключення із обвинувачення ОСОБА_6 внесення ним неправдивих відомостей в бланки заяв, а також про пом'якшення йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та вважав, що ухвалу апеляційного суду слід скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд; засудженого, який просив рішення апеляційного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2011 року ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції Закону України до 01.07.2011 року), а саме підробки документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією або іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і які надають права, з метою їх використання як підроблювачем, так і іншою собою, вчинене повторно.
При перегляді справи за скаргою захисника в інтересах засудженого апеляційний суд погодився з висновками районного суду про визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції до 1.07.2011 року) в частині підробки податкових документів. Однак, зазначив, що викладені в мотивувальній частині вироку як доведенні епізоди по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції до 1.07.2011 року), в частині внесення ним неправдивих відомостей до бланків заяв на отримання кредитних карт «Метро», є зайвими та виключив їх з обвинувачення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційний суд правомірно виключив з обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 358 КК України внесення ним неправдивих відомостей до бланків заяв на отримання кредитних карт «Метро».
Так, відповідно до диспозиції ст. 358 КК України предметом даного злочину є посвідчення або інший документ, який надає права або звільняє від обов'язків і який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи.
В даному випадку бланки заяв не відносяться до документів, які є предметом вказаного злочину, так як вони, хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав та не звільняють від обов'язків.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є законною та обґрунтованою.
Тому касаційна скарга прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
Не вбачає колегія суддів і підстав для задоволення касаційної скарги прокурора в частині невідповідності, на його думку, призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів справи, при пом'якшенні ОСОБА_6 покарання апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який не є тяжким; особу засудженого, зокрема те, що злочин останній вчинив, не будучи раніше судимим, позитивно характеризується, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину; зменшення об'єму обвинувачення та виключення із нього такої інкримінованої органом досудового слідства кваліфікуючої ознаки злочину, як попередня змова групою осіб; обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття; відсутність обставин, які обтяжують покарання; та прийшов до обґрунтованого висновку про можливість пом'якшення ОСОБА_6 покарання до позбавлення волі строком на 2 (два) роки, з чим погоджується і касаційна інстанція.
З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, та доводів касаційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. А тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора і в цій частині колегія суддів не вбачає.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу, а також апеляційному суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, по справі не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 січня 2012 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції до 1 липня 2011 року) ОСОБА_6 залишити без зміни.
В.І.Орлянська І.Г. Тельнікова А.В. Суржок