Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів:Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 7 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 жовтня 2011 року,
Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 23 травня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення у серпні 2010 року від сплати податків службовими особами ТОВ «Український реєстраційний центр» за ч. 3 ст. 212 КК України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 7 вересня 2011 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та скасовано постанову слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 23 травня 2011 року про порушення кримінальної справи.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 3 жовтня 2011 року постанова місцевого суду залишена без зміни.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд. Вказує, що суд вдався до оцінки доказів у справі, та заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Крім того, суд вийшов за межі повноважень, оскільки зробив висновок про відсутність обставин, які б характеризували наявність будь-якої з ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення захисника, який заперечував проти касаційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є, зокрема, повідомлення підприємств, установ організацій, посадових осіб, представників влади чи окремих громадян та безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину, а підставою - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
Згідно зі ст. 236-8 КПК України суд першої інстанції, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали приводом і підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.
Вказані вимоги місцевим судом не дотримані.
Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, місцевий суд послався на те, що матеріали які стали підставою до порушення кримінальної справи, не містять обставин, які б характеризували наявність будь-якої ознаки складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. При цьому, місцевий суд вдався до оцінки та дослідження зібраних матеріалів, тобто вийшов за межі повноважень, наданих законом при прийнятті рішення в даній справі.
Таким чином, суд замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до аналізу та оцінки зібраних досудовим слідством доказів, хоча відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення та формулювання об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину є завданням наступної стадії кримінального процесу - досудового слідства, а оцінка достатності та допустимості доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення. Тобто, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Переглядаючи дану справу за апеляцією прокурора апеляційний суд не звернув увагу на зазначені недоліки, допущені судом першої інстанції, та залишив рішення місцевого суду без зміни.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу з порушеннями вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, судові рішення підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.
Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 7 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 жовтня 2011 року, постановлені у справі за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на постанову про порушення кримінальної справи, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
_______________ ___________________ _________________
Г.О. Животов Є.Б. Пузиревський А.М. Крещенко