Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.
суддів Швеця В.А., Орлової С.О.,
за участю прокурора Таргонія О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 липня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5
Вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2011 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, громадянина України, раніше не судимого
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
ОСОБА_5, визнано винним та засуджено за те, що він, 11 грудня 2010 року о 21 годині, керуючи автомобілем ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1, на залізничному переїзді перегону «Микуличин - Ворохта» в с. Татарів, де була включена світлозвукова сигналізація та опущені шлагбауми, не переконавшись у відсутності поїзда, допустив зіткнення з приміським поїздом сполучення «Рахів - Коломия», що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6, яка їхала разом з ним.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2011 року вирок Яремчанського міського суду від 20 вересня 2011 року в частині призначеного основного покарання змінено. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю два роки, з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК України. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю покарання, призначеного апеляційним судом, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що призначене апеляційним судом покарання з застосуванням ст. 75 КК України не буде достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_5 Також вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки в ній при скасуванні вироку суду першої інстанції не обґрунтовано в чому полягає його незаконність.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який підтримав касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від його відбування з випробуванням.
Суд першої інстанції, постановляючи вирок щодо ОСОБА_5 ці вимоги закону врахував не в повній мірі, на що звернув увагу суд апеляційної інстанції.
Змінюючи вирок в частині призначеного покарання, апеляційний суд правильно дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_5 покарання, всупереч вимогам ст. 65 КК України, хоч і навів у вироку ряд обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, але належним чином їх не врахував та, за наявності достатніх підстав, не обговорив можливості звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
В підтвердження зазначеного, апеляційний суд у своїй ухвалі вказав, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував спричинену шкоду. Врахував апеляційний суд і позицію потерпілої по справі, яка претензій до нього не мала і просила суворо не карати, а також те, що засуджений сам постраждав внаслідок ДТП і переніс велику моральну травму внаслідок загибелі дружини. Взяв до уваги апеляційний суд також відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5
З зазначеними доводами суду апеляційної інстанції щодо призначеного покарання засудженому з застосуванням ст. 75 КК України погоджується і суд касаційної інстанції, а тому твердження прокурора про м'якість призначеного йому покарання та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, колегія суддів вважає безпідставними і приходить до висновку, що призначене судом апеляційної інстанції покарання ОСОБА_5 є законним, справедливим і таким, що сприятиме його перевихованню та попередженню нових злочинів, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дотримався вимог кримінального закону при призначенні покарання засудженому, а справу було розглянуто у відповідності із вимогами кримінально-процесуального закону. Отже підстав, передбачених ст. 398 КПК України для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційної скарги прокурора колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, -
касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
М.Ф. Пойда В.А. Швець С.О. Орлова