Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,
за участю прокурора Сорокіної О.А.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула у судовому засіданні 21 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 вересня 2011 року, якою змінено вирок Новгород-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 1 червня 2011 року.
Вироком Новгород-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 1 червня 2011 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини всього належного йому майна.
Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 вересня 2011 року вирок Новгород-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 1 червня 2011 року змінено.
Ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладанням на нього обов'язків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 17 червня 2010 року, на присадибній ділянці по місцю свого проживання, по АДРЕСА_1 виявив дикоростучу рослину коноплі, яку вирвав з землі і переніс до дому для висихання, з метою подальшого збуту.
26 вересня 2010 року з висушеної рослини коноплі ОСОБА_2 виготовив наркотичний засіб - канабіс (марихуану), загальною масою 34,333 грама у висушеному стані, який з метою збуту зберігав на кухні по місцю свого проживання.
27 січня 2011 року близько 14 години, по місцю свого проживання, ОСОБА_2 збув ОСОБА_3 наркотичний засіб - канабіс (марихуану), загальною масою 8,37 грама у висушеному стані, за 100 грн.
28 січня 2011 року близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_2 повторно, по місцю свого проживання, збув ОСОБА_4 наркотичний засіб - канабіс (марихуану), загальною масою 3,082 грама у висушеному стані, за 30 грн.
28 січня 2011 року о 21 годині 24 хвилини, біля свого помешкання, ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього наркотичний засіб - канабіс (марихуану), загальною масою 21,721 грамів у висушеному стані, який ОСОБА_2 незаконно, повторно, зберігав при собі з метою збуту.
В цей же день, о 22 годині 5 хвилин, за місцем проживання ОСОБА_2, було виявлено та вилучено один пакетик подрібненого канабісу (марихуани), загальною масою 1,16 грама у висушеному стані, який ОСОБА_2 незаконно, повторно, зберігав з метою збуту.
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що суд належним чином не врахував тяжкість скоєного злочину та його суспільну небезпеку, що призначення судом ОСОБА_2 покарання із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 КК України є недостатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, думку захисника та засудженого, які заперечували проти задоволення касаційною скарги та просили залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі прокурора, висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, не оскаржуються.
Перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає не переконливими доводи касаційної скарги прокурора про те, що звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, з встановленням іспитового строку і покладенням на нього певних обов'язків, не будуть достатніми для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів.
Так, застосовуючи до засудженого ОСОБА_2 вимоги ст. ст. 75, 76 КК України і звільняючи його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України, суд апеляційної інстанції послався на те, що суд першої інстанції хоча і зазначив у вироку пом'якшуючі обставини, але не в повній мірі врахував щире каяття засудженого, сприяння розкриттю злочину, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та служби у Збройних силах України характеризується позитивно, має молодий вік, одружений і має на утриманні малолітню дитину віком 2 роки, яка часто хворіє і потребує лікування. Наведені обставини за переконанням апеляційного суду свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
З такими висновками суду апеляційної інстанції, погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими, при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначене апеляційним судом ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Будь-яких підстав для призначення більш суворого покарання засудженому колегія суддів не вбачає.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, по справі не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Орлянська В.І. Тельнікова І.Г. Суржок А.В.