Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів: Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,
за участю прокурора Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 листопада 2011 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
неодноразово судимого, останній раз 18 березня 2008
року за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки
позбавлення волі, звільненого 11 квітня 2011 року по
відбуттю строку покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він
17 липня 2011 року близько 23-ої год. 50 хв. в м. Ізмаїлі Одеської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вдарив ОСОБА_2 кулаком в обличчя та живіт і повторно відкрито заволодів її мобільним телефоном з карткою оператора мобільного зв'язку та грошима на рахунку, чим спричинив шкоду потерпілій на загальну суму 1 340 грн.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1, посилаючись на надмірну суворість призначеного покарання, ставить питання про зміну вироку. Вважає, що судом неповною мірою враховано ряд пом'якшуючих покарання обставин, які, на думку ОСОБА_1, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Як випливає зі змісту скарги просить пом'якшити призначене покарання, застосувавши статті 69 або 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих доказів, і засуджений у касаційній скарзі його не оспорює.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.
Призначаючи покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Суд зважив, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин. Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння правильно визнано обставиною, що обтяжує покарання. Поряд із цим суд урахував пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданої шкоди.
Досліджуючи дані про особу винного, колегія суддів встановила, що він у минулому неодноразово відбував покарання за умисні злочини, в тому числі особливо тяжкий, новий злочин вчинив через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі.
За таких обставин суд призначив ОСОБА_1 покарання у межах мінімального строку, визначеного в санкції ч. 2 ст. 186 КК України. Призначене покарання є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що суд неправильно врахував обставиною, що обтяжує покарання, неодноразове притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, оскільки ця обставина не передбачена в
ст. 67 КК України. Повторність є ознакою, що впливає на кваліфікацію, а тому, згідно з ч. 4 ст. 67 КК України, не може ще раз враховуватися при призначенні покарання як така, що його обтяжує. Не навів суд також відповідних мотивів, з огляду на положення ст. 34 КК України, про наявність зв'язку між попередніми судимостями ОСОБА_1 та вчиненням ним нового умисного злочину.
Виключення зазначеної обставини не впливає на ступінь тяжкості скоєного злочину, характер діяння та на дані про особи винного, тому не пом'якшує призначене покарання. Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України не встановлено.
З огляду на викладене твердження в скарзі про призначення
ОСОБА_1 надмірно суворого покарання є необґрунтованими.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування вироку не встановлено.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
У порядку ст. 395 КПК України вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 2 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити обставину, що обтяжує покарання, - неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності.
Судді:
І.В. Григор'єва Ж.М. Єленіна В.В. Щепоткіна