Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - Орлянської В.І.,
суддів Тельнікової І.Г., Слинька С.С.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
звільненого від кримінальної відповідальності ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 28 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 лютого 2012 року.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 28 грудня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 365 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Провадження в кримінальній справі закрито.
Цивільні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд після набрання постановою законної сили скасовано.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 лютого 2012 року зазначену постанову змінено. Виключено з резолютивної частини постанови вказівку суду про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд, зазначено про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді застави, повернуто предмет застави.
З постановою суду ОСОБА_1, працюючи на посаді голови правління ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд», будучи службовою особою, до повноважень якої, згідно статуту підприємства, входило виконання організаційно-розпорядчих функцій, в період з 28 листопада 2000 року по 2001 рік вчинив дії, які явно виходили за межі його повноважень, чим завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам громадян- акціонерів товариства, спричинив тяжкі наслідки на суму 135871 грн. за наступних обставин.
28 листопада 2000 року, ОСОБА_1 перевищивши свої службові повноваження, шляхом службового підроблення, умисно надав до Вінницької товарної універсальної біржі завідомо неправдивий витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вінницярайміжкогоспбуд» від 28 листопада 2000 року, на яких начебто вирішувалось питання щодо реалізації цегельного заводу, що не відповідало дійсності. Згідно біржового контракту № 1216 від 28 листопада 2000 року дане нерухоме майно ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» - цілісний майновий комплекс Вороновицький цегельний завод ОСОБА_1, з корисливих мотивів, продав своїй матері ОСОБА_4, чим завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам громадян акціонерів, спричинив тяжкі наслідки на суму 70471 грн.
Крім того, 27 лютого 2001 року, ОСОБА_1, перевищивши свої службові повноваження, з корисливих мотивів, шляхом службового підроблення, умисно надав до Вінницької товарної універсальної біржі завідомо неправдивий витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» від 28 листопада 2000 року, на яких начебто вирішувалось питання щодо реалізації нерухомого майна ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що не відповідало дійсності. Згідно біржового контракту № 300 від 27 лютого 2001 року дане нерухоме майно ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» - частину столярного цеху «Д», частину пилорами «Ж», гараж «К», механічну майстерню «Л», естакаду «М», автогараж «А», автозаправку «В», на загальну суму 30550 грн. придбав ОСОБА_1 Згідно біржового контракту № 301 від 27.02.2001 року нерухоме майно ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» - частину столярного цеху «Д», частину пилорами «Ж», на загальну суму 8550 грн., ОСОБА_1 продав ОСОБА_5, чим завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам громадян акціонерів товариства, спричинив тяжкі наслідки на суму 39100 грн.
Крім того, 19 жовтня 2001 року, ОСОБА_1, перевищив свої службові повноваження, шляхом службового підроблення, умисно надав до Вінницької товарної універсальної біржі завідомо неправдивий витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вінницярайміжкогоспбуд» від 28 листопада 2000 року на яких начебто вирішувалось питання щодо реалізації цегельного заводу, що не відповідає дійсності. Згідно біржового контракту № 1070 від 19 жовтня 2001 року дане нерухоме майно ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» - приміщення медпункту «Б» (№ № 3-11) приміщення складу «І» (№ № 1-3,
15- 16) склад «З», адмінбудинок «Г», будівлю сушки «Е», вбиральню «О», на загальну суму 20000 грн. ОСОБА_1 продав ОСОБА_6 Згідно біржового контракту № 1069 від 19.10.2001 року нерухоме майно ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» - приміщення медпункту «Б» ( № № 1 - 2,
12 -14), приміщення складу «І» (№ № 4-14), на загальну суму 6300 грн. ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 Своїми діями завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам громадян акціонерів і спричинив тяжкі наслідки на суму 26300 грн.
До того ж, ОСОБА_1 вніс до офіційних документів податкових декларацій з податку на додану вартість по ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» за лютий, березень і жовтень 2001 року завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до бюджету податку на додану вартість в сумі 12213,25 грн.
Крім того, ОСОБА_1, в період часу з 01 січня 2001 року по 15 квітня 2002 року, умисно ухилився від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах на загальну суму 26702,90 грн. (в тому числі податку на додану вартість в сумі 13548,75 грн., податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів в сумі 7094,88 грн., земельного податку в сумі 6059,27 грн.).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та постановлення виправдувального вироку або направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, про порушення судами вимог кримінально-процесуального та неправильне застосування кримінального закону. Оскільки він не визнавав своєї вини, вважає, що суд не мав права звільняти його від кримінальної відповідальності та закривати справу з нереабілітуючих підстав, оскільки не дослідив обставини і докази в справі, не переконався у наявності події злочину, складу злочину і його винуватості. Вказує, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи порушив його право на захист, оскільки не повідомив його та захисника про дату та час розгляду справи в апеляційному суді.
Заслухавши доповідь судді, думки ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, уточнив вимоги і просив направити справу на новий судовий розгляд; прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 49 КК України передбачено звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули строки, зазначені у пунктах 1-5 ч. 1 цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.
Як убачається з матеріалів, справа тривалий час розглядалася судами різних рівнів, постановлені судові рішення неодноразово скасовувалися, в тому числі і Верховним судом України останній раз 19 травня 2011 року (т. 11, а. с. 335-336 ) і ухвалено рішення про скасування ухвали апеляційного суду Вінницької області, направлення справи на новий апеляційний розгляд для перевірки доводів ОСОБА_1 про те, що він не є службовою особою, а отже і суб'єктом інкримінованих йому злочинів.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 07.07.2011 року скасовано обвинувальний вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 01.07.2010 року щодо ОСОБА_1, справу направлено на новий судовий розгляд з тих підстав, що судом першої інстанції при постановлені вироку не дано належної оцінки всім обставинам справи, на які посилається ОСОБА_1, чітко не визначено в чому полягає заподіяна ним істотна шкода, та чи має місце перевищення службових повноважень (т. 11, а. с. 359-373 )
При новому судовому розгляді, як убачається з протоколу судового засідання (т. 12, а. с. 49-51) ОСОБА_1 своєї вини не визнав. З урахуванням такої позиції обвинуваченого та за наявності судових рішень вищих судових інстанцій, питання про звільнення від кримінальної відповідальності, виходячи з аналізу змісту ч. 1 ст. 49 КК України, можливе за умови встановлення, що особа щодо якої застосовується ця норма дійсно вчинила злочин, але з дня вчинення нею злочину минули певні строки.
Постанова (ухвала) судді (суду), винесена у порядку, передбаченому статтями 248, 282 КПК, має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із доказами винності особи в учиненні злочину в цій постанові слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Місцевий суд, при розгляді справи щодо ОСОБА_1 зазначених вимог закону не дотримався.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнавав себе винним та, приймаючи рішення про звільнення його від відповідальності, суд не переконався, що діяння, які поставлені ОСОБА_1 за провину, дійсно мали місце, що вони містять склад злочину і він винен у їх вчиненні.
Зокрема, суд не навів ретельного аналізу доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, які йому інкриміновані органом досудового слідства, як про це зазначалося у вказаних ухвалах Верховного Суду України і Апеляційного суду Вінницької області.
Зазначені порушення вимог закону, допущені судом першої інстанції, залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції і не були усунуті при апеляційному розгляді. Зосередившись виключно на висновках, викладених у постанові суду першої інстанції, апеляційний суд переконливих мотивів залишення апеляції без задоволення в ухвалі не навів, в загальних фразах вказав, що погоджується з рішенням місцевого суду.
Допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, ставлять під сумнів законність і обґрунтованість постановлених судових рішень, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені порушення, справу розглянути відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, переконатися, чи дійсно діяння, які поставлені ОСОБА_1 за провину, мали місце, що вони містять склад злочину і він винен в їх вчиненні та, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 28 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді :
В.І. Орлянська І.Г. Тельнікова С.С. Слинько