Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів: Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,
за участю прокурора Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 9 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
засуджено за: ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік шість місяців обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна; ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 1 772 грн 12 коп судових витрат за проведення експертиз.
Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 81 КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від
22 листопада 2011 року вирок залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 15 вересня 2010 року о 20-ій год. на вул. Незалежності в м. Косів Івано-Франківської області незаконно збув ОСОБА_2 за 160 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 2,64 г, а 17 вересня 2010 року в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області повторно збув цій же особі за 160 грн канабіс вагою 1,67 г. Цього ж дня під час затримання ОСОБА_1 у нього виявлено та вилучено шість паперових згортків з канабісом загальною вагою 13,43 г, який він зберігав з метою збуту.
Крім того, ОСОБА_1 на початку вересня 2010 року в м. Чернівці придбав пістолет калібру 9 мм Р.А.К. «ZORAKI 914S» призначений для подачі звукових сигналів, який він без передбаченого законом дозволу переробив на вогнепальну зброю та зберігав за місцем свого проживання до виявлення 18 вересня 2010 року працівниками міліції.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та призначенням засудженому м'якого покарання. Вважає, що суд не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких закон відносить до категорії тяжких, характер діянь, їх підвищену суспільну небезпеку. Усупереч нормам статей 66, 67 КК України суд визначив обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність. Тим, що в ухвалі не наведено докладних мотивів залишення апеляції прокурора без задоволення, обґрунтовує порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України.
На касаційну скаргу захисником ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 подані заперечення, в яких він, не погоджуючись з доводами прокурора, просить залишити судові рішення без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу й через порушення ст. 377 КПК України та м'якість призначеного покарання просив скасувати ухвалу з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах, доведеність цього обвинувачення та кваліфікацію цих діянь за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України є правильними й у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У даній справі, як видно з її матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що покарання ОСОБА_1 призначено із порушенням загальних засад призначення покарання.
Суд першої інстанції поряд із ступенем тяжкості вчинених злочинів врахував характер (зміст) протиправних дій засудженого. Зокрема, що збут наркотичних засобів відбувався під контролем працівників міліції та реальних негативних наслідків від таких дій не настало.
Під час усього провадження у даній справі ОСОБА_1 повністю визнавав свою провину у злочинах та детально пояснював обставини їх вчинення, чим сприяв слідству.
В оцінці даних про особу суд взяв до уваги молодий вік засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, що правильно визнано обставинами, які пом'якшують покарання. При цьому слід звернути увагу на відсутність обставин протилежного змісту.
З урахуванням наведеного суд, дотримуючись принципу індивідуалізації відповідальності, призначив покарання нижче від найнижчої межі, встановленою санкціями частин статей обвинувачення. У зв'язку із цим доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону та призначення явно несправедливого покарання внаслідок м'якості є необґрунтованими.
Під час перевірки справи в порядку апеляційного провадження суд ретельно з'ясував усі доводи апеляції прокурора, які за змістом та суттю аналогічні тим, що зазначені в касаційній скарзі, й мотивовано відмовив в їх задоволенні, навівши аргументи, які ґрунтуються на матеріалах справи. У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а звідси - достатніми, доводи касаційної скарги про скасування ухвали апеляційного суду із зазначених у скарзі підстав.
Порушень вимог матеріального чи кримінально-процесуального закону, які є безумовними підставами для скасування судових рішень, по справі не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від
9 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Судді:
І.В. Григор'єва Ж.М. Єленіна В.В. Щепоткіна