Ухвала
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єленіної Ж.М.,
суддів:Фурика Ю.П., Щепоткіної В.В.,
за участю прокурора Казнадзея В.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2011 року.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, такого,
що немає судимості,
за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої
ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 490,64 грн та 10 000 грн - моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 23 лютого 2011 року приблизно о 23 годині в підсобному приміщенні ПП "ОСОБА_8" у АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків у ході сварки та бійки із ОСОБА_7 численними ударами металевою коцюбою по голові та іншим частинам тіла умисно протиправно заподіяв йому смерть.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2011 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі, ураховуючи внесені зміни, прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Зазначає, що розгляд справи в апеляційному порядку проведено без участі захисника, про надання якого просив засуджений, чим істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону. Рішення про стягнення на користь ОСОБА_6 моральної шкоди вважає необґрунтованим, так як суд не з'ясував чи мала остання, відповідно до ст. 1168 ЦК України, право на таке відшкодування.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в ній, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 КПК України судове рішення в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.
Із матеріалів справи видно, що в своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на відсутність коштів, просив суд апеляційної інстанції призначити йому захисника. Таке клопотання залишилось поза увагою суду, незважаючи навіть на те, що в апеляції прокурора ставилось питання про скасування вироку районного суду та призначення
ОСОБА_5 більш суворого покарання.
Констатуючи порушення п. 1 та підп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. у справі «Довженко проти України» (рішення від 12 січня 2012 року), Європейський суд з прав людини зазначив, що інтереси правосуддя вимагають обов'язкової участі захисника, якщо цього й не вимагає закон, у справі з серйозним обвинуваченим з урахуванням суворості покарання, яке могло бути призначено, та відсутністю у заявника коштів для оплати послуг захисника.
З огляду на те, що ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, під час досудового слідства та розгляду справи в суді першої інстанції йому не надавалась юридична допомога захисника (захист своїх інтересів засуджений взяв на себе), зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про порушення апеляційним судом права засудженого на захист, гарантованого вказаним положенням Конвенції.
Як убачається з ухвали, суд перед видаленням до нарадчої кімнати не надав право засудженому виступити в судових дебатах та з останнім словом, чим істотно порушив вимоги ст. 362 КПК України.
Крім того, залишаючи апеляції, в тому числі прокурора без задоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на доводи апеляції, не сформулював належним чином висновки щодо правильності вирішення судом цивільного позову про стягнення моральної шкоди. Не зважив на положення ст. 1168 ЦК України та не перевірив чи дійсно ОСОБА_6, яка є рідною сестрою потерпілого ОСОБА_7, проживала з ним однією сім'єю.
Отже ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню як така, що не відповідає вимогам ст. 377 КПК України та винесена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен виконати вимоги ст. 358 КПК України, призначити захисника у порядку ст. 47 КПК України, ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновками суду першої інстанції належну оцінку, перевірити доводи апеляцій учасників процесу, в тому числі щодо вирішення цивільного позову, та з урахуванням усіх обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд.
Судді:
Ж.М. ЄленінаЮ.П. ФурикВ.В. Щепоткіна