Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,
за участю прокурора Шевченко О.О.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 5 липня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року.
Вироком Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року цей вирок залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 31.08.2009 року в період з 8 год. 30 хв. до 13 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні літньої кухні по АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою вбивства, умисно наніс ОСОБА_3 удар каменем в голову, після цього поклав останнього спиною на ліжко обличчям доверху та ножем наніс йому численні удари в ділянку лівої частини тулуба. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер на місці події.
У касаційній скарзі і доповненнях до неї засуджений ставить питання про скасування постановлених судових рішень та закриття кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину. Повідомляє, що злочину не вчиняв, а єдиним доказом його вини є явка з повинною, яка написана під тиском працівників міліції, які застосували недозволені методи ведення слідства. Вважає, що досудовим слідством не встановлено жодних доказів його вини та мотиву вбивства. Стверджує, що потерпілого не знав. Зазначає, що протоколи про ознайомлення з висновками експертиз підписані не ним. Вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на допущені порушення і залишив рішення суду першої інстанції в силі, а тому підлягає скасуванню і ухвала суду.
У касаційній скарзі захисник засудженого ставить питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на нове розслідування, в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально - процесуального закону. Зазначає, що органами досудового слідства не здобуто жодних доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, обвинувачення побудовано на припущеннях. Повідомляє, що суди безпідставно відхилили докази, які виправдовують ОСОБА_2, про грубе порушення вимог ст. 323 КПК України, що призвело до ухвалення незаконного вироку. Апеляційна інстанція не звернула уваги на ці істотні порушення, хоча вони були зазначені в апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді, думки засудженого та його захисника, які просили касаційні скарги задовольнити; прокурора, який частково підтримав касаційні скарги засудженого і його захисника, просив направити справу на новий судовий розгляд, зазначивши, що в справі відсутня постанова прокурора за результатами перевірки скарг ОСОБА_2 про застосування щодо нього незаконних методів ведення слідства; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства в порушення вимог ст. 22 КПК України не вжито передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного розслідування справи щодо вбивства ОСОБА_3 та для перевірки доводів ОСОБА_2, висунутих на свій захист, а суд не зміг усунути недоліки, допущені органом досудового слідства, внаслідок чого зробив передчасний висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 в умисному вбивстві.
Так, на досудовому слідстві та у судовому засіданні ОСОБА_2 не визнав свою вину і пояснив, що злочину у якому його обвинувачують, він не вчиняв, а явку з повинною, показання на досудовому слідстві про вчинення убивства давав внаслідок застосування незаконних методів слідства з боку працівників міліції: йому було зламано ребро, він перебував на стаціонарному лікуванні. З метою отримання необхідних слідству показань, недозволені методи ведення слідства застосовувалися і до його співмешканки ОСОБА_4, про що він неодноразово звертався зі скаргами, у тому числі і у прокуратуру.
Після свого затримання в порядку ст. 115 КПК України 12 вересня 2009 року ОСОБА_2 почав визнавати свою вину, написав явку з повинною, був допитаний як підозрюваний, в цей же день брав участь у відтворенні обстановки і події злочину, проте у подальшому відмовився від своїх свідчень.
Постановою від 01.05.2010 року заступник прокурора м. Кам'янець-Подільського району відмовив в порушенні кримінальної справи відносно слідчого і дільничного інспектора міліції, однак ця постанова не містить даних про перевірку скарг щодо недозволених методів слідства, відповідних висновків з цього приводу за скаргами ОСОБА_2 про його побиття і спричинення перелому ребра ( т. 5 а. с. 105).
Згідно з довідкою Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні від 27.05.2011 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 09 до 12 вересня 2009 року з діагнозом хронічний бронхіт, який встановлено на підставі рентгенівського знімка Чемеровецької районної лікарні (т. 6 а. с. 5).
В матеріалах справи (т. 6 а. с. 51) також наявна довідка Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у вересні 2009 року не перебували.
З виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 (т. 5 а. с. 160) видно, що засуджений перебував на стаціонарному лікуванні в Кам'янець-Подільській центральній районній лікарні з 21 години 09 вересня до 12 години 12 вересня 2009 року.
З виписки із медичної картки ОСОБА_2 (т. 5 а. с. 166) вбачається, що він також перебував на стаціонарному лікуванні з 21 години 12 вересня 2009 року по 26 вересня 2009 року у Кам'янець-Подільській міській лікарні.
Враховуючи наведене, органам досудового слідства належить перевірити твердження ОСОБА_2 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства та прийняття прокурором відповідного рішення з цього питання, більш детально з'ясувати обставини чи мав місце перелом ребра у ОСОБА_2, з'ясувати місце знаходження рентгензнімку ОСОБА_2 від 09 вересня 2009 року.
Крім того, необхідно звернути увагу на те, що за постановою судді від 07 вересня 2009 року (т. 5 а. с. 194) ОСОБА_2 відбував адміністративний арешт строком 15 діб за вчинення правопорушення 06 вересня 2009 року. За таких обставин суд був позбавлений права використання цих доказів в обґрунтування висновків суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину з огляду на практику Європейського суду з прав людини та обов'язковість цих рішень для національного законодавства.
Також органи досудового слідства не звернули увагу на те, що за даними протоколу огляду місця події з фото-таблицями до нього вбачається, що біля вбитого ОСОБА_3 був виявлений камінь, а згідно висновку експерта № 189 (т. 3 а. с. 230-231) на камені виявлена кров змішана з потожировими виділеннями та потожирові виділення, з груповою приналежністю особі (особам), в крові якої (яких) виявлені антигени В і Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_3
За висновком експерта № 199 (т. 3 а. с. 251-252) кров засудженого ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, кров з трупа ОСОБА_3 відноситься також до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, однак генетичні дослідження щодо належності крові і потожирових виділень, виявлених на камені, засудженому, потерпілому чи іншій особі не проводилися, хоча така перевірка мала значення для підтвердження або спростування винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, обставин й мотивів його вчинення та встановлення причетних до цього осіб з урахуванням того, що ОСОБА_2 ще на стадії досудового слідства відмовився від своїх показань з посиланням на обмову себе під впливом недозволених методів слідства.
Також засуджений ОСОБА_2 пояснював, що з потерпілим не знайомий, раніше в будинку, де вчинено злочин не був.
З висновків експерта №197 (т. 3 а. с. 171-175) вбачається, що ОСОБА_3 знаходився у стані тяжкого отруєння етиловим алкоголем і за показаннями цього ж експерта в судовому засіданні, потерпілий не міг вчиняти будь-яких активних дій.
Враховуючи наведене, є сумнівним твердження органів досудового слідства, що мотивом вчинення ОСОБА_2 умисного вбивства стали раптово виниклі неприязні відносини, внаслідок того, що потерпілий на нього замахнувся.
Апеляційний суд не звернув увагу на ці істотні порушення, а тому і його ухвала не може вважатися законною.
Оскільки зазначена вище неповнота та недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, то вирок місцевого суду і ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню з направленням справи на нове розслідування, під час якого необхідно усунути окреслені недоліки, вжити передбачених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, доказам у справі дати належну оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити питання щодо винності осіб у вчиненні злочину.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування прокурору Кам'янець - Подільського району Хмельницької області.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без зміни - тримання під вартою.
Судді :
В.І. Орлянська І.Г. Тельнікова А.В. Суржок