Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів: Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,
за участю прокурора Сорокіної О.А.,
представника потерпілої ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_1, на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_3
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України на сорок п'ять діб арешту. На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а справу закрито.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 2 043 грн відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2011 року вирок районного суду залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винною у тому, що вона
8 березня 2007 року близько 21-ої год. 15 хв. у молодіжному центрі «Червона калина» в м. Долинській Кіровоградської області під час бійки зі
ОСОБА_2, схопивши за волосся, кілька разів ударила її голову об своє коліно, завдала декілька ударів коліном по животу та тулубу потерпілої, після чого тричі вдарила її головою об стіну, внаслідок чого ОСОБА_2 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У касаційній скарзі, як випливає з її змісту, представник потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд. Указує на однобічність і неповноту судового слідства, порушення прав потерпілої на участь у судовому засіданні, неправильне вирішення цивільного позову. Ставить під сумнів достовірність висновків повторної комісійної судово-медичної експертизи щодо ступеня тяжкості отриманих потерпілою тілесних ушкоджень. Справа в апеляційному порядку, на думку представника, розглянута незаконним складом суду, потерпіла не ознайомлена з протоколом судового засідання апеляційного суду та ухваленим рішенням.
Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілої, який підтримав касаційну скаргу та просив скасувати судові рішення з направленням справи на нове розслідування, думку прокурора про залишення вироку й ухвали без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення.
Висновок суду про те, що ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я відповідає фактичним обставинам справи і сумніву не викликає. Суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував подію злочину, його наслідки, характер вини, дані про особу винної і потерпілої, їх взаємовідносини та поведінку, що передувала злочину. Доводи ж у касаційній скарзі представника потерпілої про однобічність і неповноту судового слідства є безпідставними.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що у ході конфлікту з ОСОБА_4 сталася бійка, під час якої
подруга останньої ОСОБА_3 спричинила їй тілесні ушкодження. Про те, що удари завдавала лише засуджена підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Посилаючись на дані висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 62/08, проведеної Головним бюро СМЕ МОЗ України, суд установив, що у ОСОБА_2 мала місце черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, крововиливу в ділянці нижньої щелепи зліва, крововиливу в ділянці лівого плеча, по одній подряпині в ділянках шиї та крила лівої клубової кістки. Черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та крововиливу в ділянці нижньої щелепи зліва відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, решта - до легких тілесних ушкоджень. Такі тілесні ушкодження не могли спричинити втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу, а так само розлад здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності. Крім того, комісією експертів, до якої також ввійшли лікарі нейрохірурги та рентгенолог, не виявлено об'єктивних даних про перелом лобної кістки справа, забій головного мозку, закриту травму черевної порожнини із забоєм внутрішніх органів.
Суд надав належну оцінку цьому висновку з точки зору його достатності, достовірності та допустимості. Водночас визнав попередні висновки від 25 квітня 2007 року та 7 червня 2007 року непослідовним та немотивованими, оскільки вони суперечать даним первинної медичної документації за період з 9 по 16 березня 2007 року про виявлення у ОСОБА_2 струсу головного мозку та інші легкі тілесні ушкодження, показанням ряду свідків та самої потерпілої, згідно з якими вона після бійки залишилась в розважальному центрі та лише наступного дня звернулась до лікарні.
За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
Крім того, такі ж за змістом доводи потерпілої ОСОБА_2 про заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб та способом, що має характер особливого мучення, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який з наведенням ґрунтовних мотивів на їх спростування визнав їх безпідставними. Обставин, передбачених статями 54 і 55 КПК України, що виключали б участь судді в розгляді справи в апеляційному порядку, не встановлено.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі й тих, якими передбачені права потерпілих, та які є безумовними підставами для скасування судових рішень, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Ураховуючи положення ст. 397 КПК України, суд касаційної інстанції не вправі ревізувати у бік погіршення становища засудженої рішення у вироку про звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності.
Що стосується рішення про часткове задоволення цивільного позову представника ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, то воно відповідає ст. 328 КПК України. При цьому суд всебічно, повно й об'єктивно дослідив обставини справи, з'ясував характер та розмір витрат, зумовлених злочином, установивши причинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала.
Також суд, дотримуючись положень статей 23, 1168 ЦК України, обґрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 ушкодженням здоров'я.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від
22 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
І.В. Григор'єва Ж.М. Єленіна В.В. Щепоткіна