"19" липня 2012 р. м. Київ К-25029/10-С
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Бухтіярової І.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Барвінок»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009р.
у справі №10/386/08 (22-а-12456/2008)
за позовом Фермерського господарства «Барвінок» (надалі -ФГ «Барвінок»)
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (надалі -ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області із адміністративним позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області від 03.04.2008р. №0007051501/3, від 06.05.2008р. №0000011502/0, від 27.05.2008р. №0000041502/0.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 23 липня 2008р. позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області від 03.04.2008р. №0007051501/3, від 06.05.2008р. №0000011502/0, від 27.05.2008р. №0000041502/0. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови господарського суду Миколаївської області від 28 липня 2008р.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ФГ «Барвінок»є сільськогосподарським товаровиробником і перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, встановленим п.п. п.п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Натомість у січні-березні 2008р. позивач відобразив господарські операції по поставці переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою в загальних деклараціях, що відповідно з вимогами пунктів 7.7.1., 7.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стало підставою для заявлення до відшкодування з бюджету відповідних сум: за січень 2008р. - 10500грн.; за лютий 2008р. - 3171грн.; за березень 2008р. - 15348грн.
Контролюючим органом було проведено перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, про що складені відповідні акти: від 20.03.3008р. №256/15-20880888; від 18.04.2008р. №435/15-20880888; від 17.05.2008р. №520/15-20880888, якими встановлено порушення позивачем п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок додану вартість», п. 2, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805 «Про затвердження Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», а саме, встановлено, завищення податкового кредиту по деклараціях з ПДВ №3 (по розрахунках з бюджетом) у зв'язку з відображенням обсягу операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам.
За наслідками перевірок прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.04.2008р. №0007051501/3, від 06.05.2008р. №0000011502/0, від 27.05.2008р. №0000041502/0., якими визначено суми завищення податкового кредиту за відповідні періоди.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником та перебуває на спеціальному режимі оподаткування податку на додану вартість. При цьому, протягом січня-березня 2008р. підприємством було включено до складу податкового кредиту основної бюджетоутворюючої декларації з податку на додану вартість ПДВ від безпосередньої сільськогосподарської діяльності, оподаткування якої регламентується п.п 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Законом України «Про податок на додану вартість», а саме, п.11.21 передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Відповідно до п.11.29 ст. 11, зазначеної вище норми права, ці кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку, також, відповідно до зазначеної норми, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. №271 затверджено Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.
Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007р. №596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. №271 і від 12.05.1999р. №805»п. 2 «Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805, викладено в наступній редакції: «сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою».
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007р. №596 з Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», виключена норма, яка дозволяла відносити суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.
Відповідно до пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому, сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.
Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка підпадає під спеціальний режим оподаткування і має бути відображена у декларації сільгосптоваровиробника, а не загальній (бюджетній) декларації.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Фермерського господарства «Барвінок»-залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ І.О. Бухтіярова
Суддя Н.Є. Маринчак