"08" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/11142/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І., Загороднього А.Ф., Малиніна В.В. (доповідач),
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У січні 2008 року ОСОБА_5 (далі -позивач) звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (далі -відповідач, УПФУ) про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з встановленої ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»мінімальної заробітної плати в розмірі 440 грн. з 01.07.2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року, позову задоволено частково; зобов'язано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 09.07.2007 року по 01.10.2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно, а з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року -з розрахунку 460 грн. щомісячно; У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволені позову.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_5 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, як непрацюючий пенсіонер, зареєстрована та постійно проживає в м. Білій Церкві, яке віднесено, згідно постанови КМУ від 23.07.1991 року за №106, до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Дію вказаної норми зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V.
Зупинення дії абзацу другого частини першої статті 39, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, висновок судів попередніх інстанцій, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, є правильним.
Судами встановлено, що на виконання ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області щомісяця здійснювалась передбачена цією статтею виплата у розмірах (5,20 грн.), визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
Таким чином, правильним є висновок судів попередніх інстанцій щодо неправомірності дій відповідача щодо виплати доплати до пенсії у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
При цьому, ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені рішень, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
В.І.Бутенко
А.Ф.Загородній
Суддя В.В. Малинін