Категорія №10.1
Іменем України
02 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5084/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді: Лагутіна А.А.,
при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,
за участю:
прокурора: Ногіної О. М. (посвідчення № 306 від 04.07.2012 року),
представника позивача: Жданової А. В. (довіреність № 1 від 03.01.2012 року),
відповідача: ОСОБА_1. (паспорт серії НОМЕР_2 від 13.12.2002 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом прокурора м. Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
03 липня 2012 року прокурор м. Антрацит Луганської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Відповідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками єдиного внеску. Згідно ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. В порушення норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ПФУ по сплаті єдиного внеску в сумі 4010,30 грн. До цього часу заборгованість відповідачем не сплачено. Тому прокурор просив стягнути з відповідача на користь УПФУ несплачені суми єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні з викладеним у позові.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши письмовий відгук (аркуш справи 21).
Заслухавши думку прокурора, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, 28.02.2003 року за № 23790170000002639 зареєстрована виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області (аркуші справи 9,11).
27.02.2012 року відповідачем до управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, де відповідачем самостійно визначено суму несплаченого внеску (аркуш справи 12).
У відповідача утворилась заборгованість перед ПФУ по сплаті несплачених сум страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4010,30 грн., що підтверджується звітом відповідача за 2011 рік, карткою особового рахунку платника (аркуші справи 12, 15 ).
Як зазначається у п. 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 № 8-2 (далі - Положення), Управління Фонду у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), що разом з цими Управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Згідно п.п. 5 п. 2.2 Положення Управління відповідно до покладених до нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
З наведеного вбачається, що управління, при прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, діє як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
З дня набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464) суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону (частина 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону).
З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється (частина 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону).
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (частина 2 статті 6 Закону).
Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (пункт 3 частина 1 статті 7 Закону). Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону).
Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.
Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік (п. 4.6 Інструкції).
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до зазначеної норми Закону на адресу відповідача була направлена вимога № Ф398 від 03.05.2012 року з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 13). Відповідачем отримано вимогу 07.05.2012 року, але відповідач не оскаржив її та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму боргу (аркуш справи 14).
Посилання відповідача на те, що вона з 01.01.2012 року обрала спрощену систему оподаткування і стала платником єдиного внеску, а відтак не повинна була сплачувати за 2011 рік єдиний внесок до Пенсійного органу в розмірі 4010,30 грн. не відповідає обставинам справи, а саме: самостійно визначеної декларації від 27.02.2012 року (аркуш справи 12) не оскаржуваної вимоги ПФУ № 398 від 03.05.2012 року (аркуш справи 13) та суперечить положенням Закону № 2464, а відтак не приймається судом до уваги.
Оскільки відповідач самостійно визначену заборгованість до теперішнього часу не сплатив, вимогу про сплату боргу не оскаржив та не узгодив із органами Пенсійного фонду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області несплачену суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4010,30 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов прокурора м. Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул.. Радянська,19, код ЄДРПОУ 37530472) борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять гривень тридцять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06 серпня 2012 року.
СуддяА.А. Лагутін