вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
18 квітня 2012 р. (16:11) Справа №2а-2888/12/0170/24
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Гнатюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кримського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
про стягнення
за участю:
прокурор - Курдюк М.А., посвідчення № 09221,
представник позивача - Ліхачов А.М., довіреність № б/н від 09.04.2012 р.,
представник відповідача - не з'явився
Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Кримського транспортного прокурора в інтересах держави у особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених статтею 39 вказаного Закону, а саме: схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду у вигляді фотокопії паспорту маршруту, у зв'язку з чим, на нього накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., який відповідачем не сплачено.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.04.2012 року прокурор та представник позивача просили позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача зазначену суму штрафу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його участі, вважає можливим керуючись положеннями ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення представника прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до п.1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Згідно з п.8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Таким чином, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є територіальним органом Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, являються органами виконавчої влади та реалізуючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами являються суб'єктами владних повноважень.
Отже, Кримський транспортний прокурор виходячи з покладених на нього функцій й повноважень подав позов до суду в інтересах держави у особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та її територіального управління в АР Крим , тобто прокурор та позивач, будучи суб'єктами владних повноважень, подали позов, здійснивши покладені на них функції та повноваження у спірних правовідносинах.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.
Оцінюючи наявність підстав для стягнення з відповідача фінансових санкцій суд вважає необхідним перевірити обсяг повноважень позивача щодо виявлення порушень в сфері законодавства про автомобільний транспорті, з'ясувати питання про відповідність дій службових осіб позивача встановленому законодавством порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та правильність висновків службових осіб позивача про встановлення правопорушення з боку відповідача.
Судом встановлено, що 10.01.2012 р. провідними спеціалістами відділу державного контролю у м. Сімферополі АВ «Центральний маршрут «Армянськ - Сімферополь» проведено перевірку транспортного засобу ВАЗ А 079.23, номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_4
За результатами перевірки складено акт № 042915 від 10.01.2012 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (надалі - акт перевірки) відповідно до якого під час перевірки в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1995 р. № 340 Положення про порядок видачі посвідчень водія» водій ОСОБА_4 здійснював перевезення пасажирів на міжміському маршруті не маючи стажу роботи категорії «Д» (категорія «Д» отримана 11.05.2010 р.). В порушення вимог п. 27 «Правил надання послуг» відсутня візуальна інформація «Відомості про перевізника». Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень (в салоні знаходилось 29 пасажирів) без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: схем маршруту, розкладу руху, таблиць вартості проїзду у вигляді фотокопії паспорту маршруту відповідно до вимог наказу Мінтрансзв'язку від 07.05.2010 р. № 278. Водій з актом ознайомлений і не згоден (а.с. 6).
Відповідальність за порушення вказані в акті перевірки передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Листом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим від 10.01.2012 р. № 01/03-16/81 повідомлено відповідача про те, що акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.01.2012 року № 042915 буде розглянуто 24.01.2012 р. в кабінеті начальника ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим за адресою: 95022, м. Сімферополь, вул. Надинського, буд. 15. В Листі зазначено, що у разі неприбуття уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення буде розглянута без його участі (а.с. 7).
Факт направлення вищевказаного листа та його вручення підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 7).
Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, позивачем винесено постанову від 24 січня 2012 року № 131943 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_5 в сумі 1700,00 грн. (а.с. 8).
В постанові зазначено, що відповідачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, а саме: схема маршруту, розклад руху, таблиці вартості проїзду у вигляді фотокопії паспорту маршруту.
Факт отримання зазначеної постанови підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу постанови 03.02.2012 р.
Перевіряючи обґрунтованість накладення на відповідача фінансових санкцій постановою від 24.01.2012 р. № 131943 суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08.09.2004 р. утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
Відповідно до п. 8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Із аналізу положень Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 24.10.2003 р. зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як фізична особа - підприємець, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
З матеріалів справи судом встановлено, що 10.01.2012 р. ОСОБА_4 здійснював пасажирське перевезення без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а семе: без схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду у вигляді фотокопії паспорту маршруту.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і проявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково - касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у наданні послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановою про застосування фінансових санкцій № 131943 від 24.01.2012 р.
Таким чином, враховуючи, що відповідач отримав постанову про застосування фінансових санкцій, її не оскаржував, заперечень на позов суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що прокурор звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його повернення.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.04.2012 р. оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.04.2012 р. постанова складена у повному обсязі.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Державного бюджету України фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. на підставі постанови № 131943 від 24.01.2012 р. (р/р 31112106700002 Держбюджет в УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим, МФО 824026, код ЄДРПОУ 38040558, код бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи і інші санкції»).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.