Справа 0308/1530/2012
Номер провадження 4-с/0308/29/2012
03 серпня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі Шумивода О.І.
скаржника ОСОБА_1
представника скаржника ОСОБА_2
представника Товариства з обмеженою
відповідальністю Український промисловий банк»
в особі ліквідатора Раєвського К.Є. Редька О.В.
представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кікалова В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Луцьку справу за скаргою ОСОБА_1 на виконавчі дії ліквідатора боржника,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на на виконавчі дії ліквідатора ТзОВ «Укрпромбанк»Раєвського К.Є.
Скаргу мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2010 року на його користь з боржника ТзОВ «Укрпромбанк»стягнуто 500,00 доларів США та 3000,00 гривень депозитних вкладів, які ним отримані в банку-агенті - АТ «Брокбіснесбанк»13 квітня 2010 року.
Цим же рішенням на його користь стягнуто також 83,00 долари США та 770,00 гривень відсотків по депозитних договорах, а також 234,00 гривні судових витрат.
Постановою ДВС Луцького міського управління юстиції Волинської області від 17 вересня 2010 року на виконання рішення суду та підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження, яке постановою ДВС від 29 жовтня 2010 року було закінчено без виконання судового рішення, а виконавчий документ був направлений для виконання ліквідатору ТзОВ «Укрпромбанк»Раєвському К.С.
01 червня 2011 року скаржник звернувся з письмовою заявою до ліквідатора ТзОВ «Укрпромбанк»з проханням виконати рішення суду, на що останній порекомендував звернутися з приводу виконання рішення суду до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
14 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з постановкою питання про виконання рішення суду і виплату мені стягнутих сум, на що отримав лист-відповідь від 24.11.2011 року №02-036-429/11 про те, що виконання рішення суду відноситься до компетенції ліквідатора ТзОВ «Укрпромбанк».
07 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з листом до ліквідатора ТзОВ «Укрпромбанк»про виплату йому стягнутих судом коштів, на що отримав лист від 15 грудня 2011 року №471/13, згідно якого вбачається, що стягнуті судом на його користь кошти визнані ліквідатором та віднесені аж до сьомої черги погашення кредиторських вимог.
Вважає, що такі дії ліквідатора суперечать нормам ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою встановлені 7 черг задоволення вимог кредиторів банку у випадку його ліквідації.
Згідно вказаної статті вимоги скаржника слід віднести не до сьомої черги, а до третьої черги вимог вкладників - фізичних осіб, оскільки його вимоги, присуджені йому рішенням суду, в частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, що не перебільшують еквівалента 50000 гривень. Підтвердженням такого висновку є той факт, що ОСОБА_1 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 13 квітня 2010 року була виплачена сума основної заборгованості, стягнутої судом, в розмірі 7011,27 гривень. Фактично на даний період ліквідації банку його вимоги, як вкладника банку, стягнуті на його користь рішенням суду, слід віднести до позачергового задоволення, оскільки вимоги кредиторів першої та другої черги давно погашені.
Просить визнати дії ліквідатора ТзОВ «Укрпромбанк»Раєвського Костянтина Євгеновича неправомірними та зобов'язати його виконати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 березня 2010 року в частині стягнення на мою користь 83,00 доларів США, 770,00 гривень відсотків за договорами банківських вкладів та 234,00 гривень судових витрат в позачерговому порядку.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27.04.2012 року до участі в справі було залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості суб'єкта оскарження (а.с.57).
Скаржник та його представник в судовому засіданні скаргу підтримали з підстав в ній викладених та просили задовольнити.
Представник ліквідатора ТзОВ «Укрпромбанк» Редько О.В. вважає скаргу безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення з тих підстав, що повноваження ліквідатора Банку визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність», і він не являється ні державним виконавцем, ні посадовою особою державної виконавчої служби. В зв'язку з цим, дія/бездіяльність ліквідатора Банку не може оскаржуватися на підставі статей 383-389 ЦПК України. Просив в задоволенні скарги відмовити.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні вважає скаргу безпідставною з підстав зазначених в письмових поясненнях. Просив відмовити в задоволення скарги.
Заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу»органами державної виконавчої служби є: департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»державними виконавцями є начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники відділів примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, заступник начальника районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції - начальник відділу державної виконавчої служби, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
В свою чергу повноваження ліквідатора Банку визначені ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме: Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
1) приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;
2) виконує функції з управління та розпорядження майном банку;
3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з законодавством;
3-1) має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку;
4) виконує повноваження органів управління банку;
5) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
6) пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи;
7) має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 95 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банку;
8) з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банку про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю;
9) заявляє в установленому законодавством порядку заперечення по заявлених до банку вимогах кредиторів;
10) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;
11) вживає заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна банку, що знаходиться у третіх осіб;
12) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню;
13) вживає заходів, які, на його думку, дадуть можливість отримати максимальну виручку від продажу активів у найкоротший строк;
14) реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів;
15) повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;
16) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
З вищенаведеного вбачається, що ні ліквідатор ТзОВ «Укрпромбанк»Раєвський Костяник Євгенійович, ні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може бути суб'єктом оскарження згідно з розділом 7 ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», на який посилається скаржник в своїй скарзі.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що скарга є безпідставною, тому слід постановити ухвалу про відмову в її задоволенні.
Керуючись ст. ст. 386, 387 ЦПК України, суд,
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на виконавчі дії ліквідатора боржника відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя